Виконавці зможуть накладати автоматизований арешт на рахунки будь-яких боржників

Все про економіку та фінанси

Банківські рахунки тепер будуть арештовувати автоматизовано не лише за борги по аліментах. І процедура буде простішою, пише "Судово-юридична газета".

Так, наказом Мінюсту від 23 березня 2021 року №1061/5 викладено відповідний порядок у новій редакції.

За новим порядком це працюватиме за таким алгоритмом:

1. Виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) створює та надсилає до банків вимогу про отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника.

2. Банки не пізніше, ніж за годину робочого часу після отримання вимоги, за допомогою системи автоматизованого арешту коштів надсилають виконавцю відповідну інформацію.

3. Виконавець за допомогою АСВП створює та надсилає до банків, в яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів.

4. Банки накладають арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника, і повідомляють про це виконавця за допомогою системи автоматизованого арешту

5. Виконавець за наявності коштів на рахунку (рахунках) боржника за допомогою АСПП створює та надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів.

6. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.

За даними Мінюсту, зараз до системи автоматизованого арешту підключено 7 банків, 44 банки підключені до тестового середовища, ще 11 банків на стадії консультацій та попередніх налаштувань стосовно підключення до тестового середовища. Тобто, найближчим часом до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 банки з 73.

Як змінили Порядок

Отже, тепер цей документ називається не «Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів», а «Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках».

Визначено, що цей Порядок визначає процедуру автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями, у тому числі про стягнення аліментів, за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) шляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців та банків.

Автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках передбачає отримання інформації про рахунки боржників у банках та накладення чи зняття виконавцем арешту на кошти шляхом винесення постанов про арешт коштів та про зняття арешту з коштів боржника у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками.

Сам Порядок доповнено новим розділом II – Порядок прийняття до виконання банками вимог органів державної виконавчої служби / приватних виконавців на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника

Так, виконавець за допомогою АСВП створює вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника (далі – вимога), яка має відповідати вимогам, встановленим частиною другою статті 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» та пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ №267.

Приватний виконавець після створення вимоги накладає на неї кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі – кваліфікований електронний підпис).

Державний виконавець після створення вимоги накладає на неї кваліфікований електронний підпис та за допомогою АСВП передає її для подальшого підписання керівнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Керівник відповідного органу державної виконавчої служби після перевірки вимоги підписує її шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису. У разі негативного результату перевірки, керівник органу державної виконавчої служби повертає вимогу державному виконавцю на доопрацювання.

Вимоги стають доступними для завантаження банками у день їх підписання уповноваженими особами.

Інформаційні системи банків (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності вимог для їх виконання.

Після отримання вимоги ІСБ негайно:

- формує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП;

- інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку.

Не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги в ІСБ формується повідомлення, в якому зазначається інформація стосовно наявності та стану рахунків боржника, передбачена абзацом другим пункту 3.10 глави 3 Правил. Зазначене повідомлення негайно відправляється до АСВП.

У разі відмови у наданні інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника в ІСБ формується повідомлення з обґрунтуванням причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.

Нагадаємо, що відповідно до постанови правління Нацбанку від 12.02.2021 банк тепер зобов`язаний надати органам державної виконавчої служби і приватним виконавцям інформацію про наявність і стан рахунків боржника, яка містить номера рахунків, відкритих боржником в банку, а також суми коштів, які є на таких рахунках.

Також по іншому тепер звучить п. 1 розділу 2 Порядку: «Виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис» (раніше було – «Виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі - кваліфікований електронний підпис)».

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» разом з Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у тримісячний строк з дня набрання чинності новою редакцією наказу Мінюсту має вжити заходів для забезпечення його реалізації.