27 листопада Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС та скасував постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 20.09.2016 і ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 13.12.2016 (в справі №826/14937/15), якими фіскалам було відмовлено в задоволенні позову до “Енергоатому” про стягнення заборгованості зі сплати частини чистого прибутку (за 2014 рік) на суму 4,2 млрд грн.
Верховний Суд відправив цю справу на новий розгляд до Окружного адмінсуду Києва.
Суд касаційної інстанції констатував, що суди першої та апеляційної інстанції не дослідили питання наявності чи відсутності заборгованості зі сплати чистого прибутку, а лише обмежились питанням відсутності у податкового органу права на звернення з таким позовом до суду.
“З судових рішень неможливо дійти беззаперечного висновку про те, чи обліковується за відповідачем заборгованість чи ні. Однак обставини щодо підтвердження наявності (або відсутності) заборгованості є важливими для правильного вирішення даної справи по суті”, - зауважив Верховний Суд.
Як писав Finbalance, 20.08.2019 Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в справі №640/14812/19 за позовом Офісу великих платників податків ДФС до держпідприємства “Енергоатом” про стягнення частини чистого прибутку на користь держбюджету на суму 1,65 млрд грн.
Податківці посилалися на несплату відповідачем у добровільному порядку самостійно визначеної частини чистого прибутку.
Раніше Офіс великих платників податків повідомляв, що в травні “Енергоатом” задекларував 1,7 млрд грн цього платежу за перший квартал, але сплатив лише 115 млн грн. Також фіскали вказували на кримінальну відповідальність за несплату частини чистого прибутку, що визначається як обов’язковий платіж, в такій значній сумі.
“Енергоатом” наводив дані, що за січень-липень сплатив податки до бюджетів усіх рівнів на 8,2 млрд грн (крім того, сплатив 941 млн грн ПДВ при імпорті ядерного палива), а податкова заборгованість на 31.07.2019 - 1,36 млрд грн.
Раніше ця держкомпанія зазначала, що в фінплані, затвердженому Кабміном, у ІІ кварталі було передбачено сплату частини чистого прибутку на 45,8 млн грн, “які сплачено в повному обсязі 21 травня” (цитата).
Як зауважувалося, в І та ІІ кварталах 2019 року "Енергоатом" неодноразово і безрезультатно звертався до НКРЕКП щодо необхідності збільшення тарифу компанії на суму сплати частини чистого прибутку, оскільки на ці цілі у тарифі компанії на весь 2019 рік передбачається всього 200 млн грн.
У компанії уточнювали, що сам показник чистого прибутку не пов`язаний з реальним надходженням коштів. Наявність великого валового прибутку в І кварталі “Енергоатом” пов`язував зі специфікою своєї роботи. Як констатувалося, на цей показник впливали такі фактори: у I кварталі, який припадає на осінньо-зимовий період, відбувається зростання відпуску електроенергії, порівнюючи з іншими кварталами; здійснюється авансування для постачання свіжого ядерного палива відповідно до чинних контрактів, яке не враховується у витратах; йде підготовка до річної ремонтної кампанії (здійснюється накопичення запасних частин та обладнання) тощо.
За даними "Енергоатома", за останні три роки та перший квартал-2019 компанією в бюджет було сплачено без джерела покриття витрат в тарифі податок на прибуток і частину прибутку державного унітарного підприємства у розмірі 2,64 млрд грн (у тарифі компанії передбачено 5,98 млрд грн; фактично сплачено – 8,62 млн грн). За десять років дефіцит коштів на оплату цих податків становить 8,9 млрд грн, резюмували в держкомпанії.
29.07.2019 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/9796/19 за позовом держпідприємства “Енергоатом” до держпідприємства “Енергоринок” про стягнення 19 млрд грн заборгованості, з яких 9,8 млрд грн - основний борг та 9,2 млрд грн - інфляційні втрати.
"Енергоатом" - оператор чотирьох діючих атомних електростанцій України. У листопаді Кабмін звільнив Юрія Недашковського з посади глави НАЕК “Енергоатом” та призначив т.в.о. глави компанії Павла Павлишина.
До кінця червня “Енергоринок” виконував функцію оптового постачальника електроенергії. Із 1 липня в Україні запущена нова модель оптового ринку електроенергії, яка передбачає ліквідацію ДП "Енергоринок" як єдиного покупця і продавця електроенергії. Відповідно до закону "Про ринок електричної енергії", ДП "Енергоринок" здійснює діяльність до повного погашення кредиторської та дебіторської заборгованості за електроенергію.
За даними "Енергоринку", на кінець ІІ кварталу його заборгованість за товари, роботи, послуги становила 27,37 млрд грн.
Водночас у складі оборотних активів була у т.ч. дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на 5,5 млрд грн, інша дебіторська заборгованість - 24,2 млрд грн.
Про мільярдні борги ДТЕК Ахметова перед "Енергоринком" - тут, а борги "ЛЕО" Григоришина - тут.