Верховний Суд скасував штраф 14,4 млн грн, який НБУ в 2019 році наклав на Універсал Банк

Все про економіку та фінанси

29 липня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу НБУ та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №640/13564/19, якими було задоволено позов Універсал Банку та скасовано рішення Нацбанку від 18.01.2019 про накладання на позивача штрафу в розмірі 14,4 млн грн за порушення в сфері фінмоніторингу.

Раніше НБУ заявляв, що виявив факти проведення в період з 21.01.2016 до 06.06.2017 клієнтами Універсал Банку, зокрема дев’ятьма юрособами, фінансових операцій з переказу коштів, "характер та наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані, зокрема, з легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, у сумі близько 2,9 млрд грн" (цитата).

Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 констатував, що НБУ не довів, що “позивач приймав участь у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва, уникнення оподаткування тощо” (цитата).

“Колегія суддів не встановила, що банком були допущені будь-які порушення правил здійснення фінансового моніторингу, а відтак факт проведення банком діяльності, яка має ознаки ризикової, не підтвердився.

<...> Позивач в повній мірі, належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства України вчиняв необхідні дії та заходи стосовно вчасного виявлення операцій, які підпадають під ознаки фінансового моніторингу, здійснював вивчення клієнтів, аналіз фінансових операцій, повідомляв спеціально уповноважений орган з питань фінансового моніторингу стосовно фінансових операцій своїх клієнтів”, - зауважив Верховний Суд.

Нижче - ще цитати з постанови суду касаційної інстанції від 29.07.2020:

“Приймаючи рішення про застосування заходів впливу, відповідач [НБУ] мав не тільки виявляти обставини/дії/фінансові операції, які мають/можуть мати ознаки порушень вимог чинного законодавства в сфері фінансового моніторингу, а і переконатись, що такі обставини/дії/фінансові операції дійсно є ризиковими, є такими, що чітко вказують на порушення вимог чинного законодавства у сфері фінансового моніторингу, та реально загрожують завданням збитків кредиторам і вкладникам.

<...> Позивачем [Універсал Банком] на виконання своїх обов`язків, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу було надіслано на адресу клієнтів запити про надання додаткових документів, з метою проведення поглибленої перевірки відповідності фінансових операцій суті діяльності та /або фінансового стану клієнта, у відповідь на які клієнтами були надані відповідні господарські договори, які долучені до матеріалів справи та досліджені судом під час вирішення спору по суті.

<...> Позивач належним чином виконав свої обов`язки, як суб`єкт фінансового моніторингу, запитав документи для перевірки відповідності фінансової операції суті діяльності та/або фінансовому стану клієнта та врахував дану інформацію при прийнятті рішення про розірвання ділових стосунків із ними, в т.ч. з урахуванням фактів надання не в повному обсязі запитуваної інформації.

<...> Банк не має права ставити під сумнів правомірність відповідних правочинів суб`єктів господарювання/фізичних осіб - клієнтів, враховуючи загальний принцип презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та зобов`язаний перевіряти інформацію, надану клієнтом, лише якщо є припущення та/або підозра про надання клієнтом недостовірної інформації.

<...> Колегія суддів критично ставиться до посилань скаржника на характеристики клієнтів банку щодо реєстрації декількох юридичних осіб за однією юридичною адресою, наявності спільних керівників та/або кінцевих бенефіціарних власників, наявності спільних IP-адресів тощо, оскільки Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» не містить таких заборон або обмежень.

<...> Банк не міг виконати свій обов`язок щодо відмови від обслуговування, у зв`язку з тим, на момент отримання документів у банка не було можливості встановити факт подання до банку недостовірної інформації щодо наявності відкритих рахунків в інших банках, та відповідно до цього банк не мав підстав для відмови клієнту в обслуговуванні через подання недостовірних даних. Тому висновок щодо невиконання банком обов`язку щодо відмови в обслуговуванні в цьому випадку необґрунтований”.

Контекст

Раніше НБУ заявляв, що грошові кошти надходили на рахунки Групи клієнтів Універсал Банку від контрагентів, частина з яких є клієнтами іншого банку, щодо якого Нацбанком встановлено факт здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу.

"Фінансові операції проводились, зокрема, на підставі документів, які містять недостовірну інформацію або за відсутності будь-яких підтверджуючих документів. Водночас грошові кошти за рахунками Групи клієнтів Банку після їхнього зарахування упродовж одного або декількох найближчих днів перераховувались іншим суб’єктам господарської діяльності, зокрема, з різним призначенням платежу, проте відмінним від призначення платежу, за яким грошові кошти зараховувались на рахунки Групи клієнтів Банку.

Тому діяльність Групи клієнтів банку була переважно направлена на перерозподіл фінансових потоків, отриманих від контрагентів за один вид товарів (послуг) для подальшого перерахування коштів іншим контрагентам за зовсім інші товари (послуги), а рахунки Групи клієнтів банку використовувались як ланка в ланцюгу для здійснення безготівкового перерахування коштів між рахунками у декількох банках", - зауважував НБУ.

Крім того, регулятор констатував наявність ознак фіктивності в клієнтів банку, в т.ч.

- незначний, якщо порівняти з обсягом коштів, що перераховуються ними на рахунки інших суб’єктів господарювання, статутний капітал;

- одна особа є власником та одночасно керівником підприємств (крім однієї юридичної особи з Групи клієнтів Банку);

- у клієнтів відсутні інші співробітники суб’єкта господарювання, крім керівника;

- період діяльності шести юридичних осіб з Групи клієнтів банку не перевищує одного року з дня їхньої державної реєстрації;

- адреса місцезнаходження сімох юридичних осіб з Групи клієнтів банку є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб;

- наявність однакових IP-адрес у окремих юридичних осіб з Групи клієнтів банку між собою та у їхніх контрагентів;

- зміни в установчих документах клієнта, зокрема пов`язані із зміною його місцезнаходження, основних видів діяльності, складу учасників та керівників (перед відкриттям рахунку або в процесі обслуговування в банку), відбувались у всіх учасників Групи клієнтів банку.

"Рахунки більшості юридичних осіб із Групи клієнтів відкривались в одному відділенні Банку. Крім того, окремі клієнти Банку та їхні контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях як підприємства, що мають ознаки фіктивності, та як учасники незаконної діяльності, пов’язаної із виведенням готівки, наданням послуг по мінімізації податкових зобов`язань та конвертуванням грошових коштів, пособництві в ухиленні від сплати податків, незаконному виведенню безготівкових коштів.

Водночас Банком не здійснювався аналіз Групи клієнтів із врахуванням ознак їхньої пов’язаності. Як наслідок, при здійсненні відмови в обслуговуванні (із значним запізненням) у зв’язку із проведенням схемних операцій одному клієнту з вищезгаданої групи, інші клієнти, які здійснювали схожі за суттю/змістом фінансові операції, продовжували обслуговуватись в Банку та рішення щодо відмови їм в обслуговуванні Банком ухвалювалося ще пізніше або не ухвалювалося взагалі.

Також Банк продовжував обслуговувати тих клієнтів, щодо яких ухвалено рішення про припинення ділових відносин (цим клієнтам встановлено неприйнятно високий ризик), що свідчить про формальний підхід банку до виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу", - зазначав НБУ.

Як стверджувалося, впродовж близько місяця після ухвалення банком таких рішень клієнтами Банку проведено фінансові операції зі списання коштів з їхніх рахунків на загальну суму близько 266 млн грн.

"Додатково варто зазначити, що Типологічними дослідженнями Державної служби фінансового моніторингу України за 2014, 2015, 2016 роки передбачено відповідний опис схем відмивання корупційних доходів та зазначено, що основними інструментами відмивання корупційних доходів, зокрема є фіктивні послуги; використання афілійованих осіб для надання псевдопослуг; використання підприємств з ознаками фіктивності", - резюмував НБУ.