Верховний Суд розглядає позов екс-глави Таскомбанку до НБУ

Все про економіку та фінанси

Екс-глава правління Таскомбанку Катерина Мелеш звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 20.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 05.07.2019 у справі №826/14142/18 за позовом К. Мелеш до НБУ.

У своєму позові банкір просила визнати протиправним і скасувати рішення правління Нацбанку №134рш/бт від 01.03.2019 «Про невідповідність керівника ПАТ «Таскомбанк» вимогам законодавства України в частині визнання невідповідності [К. Мелеш] як Голови правління ПАТ «Таскомбанк».

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій по цій справі засекречені. Разом з тим, Нацбанк заявляв, що “в межах оскарження в судовому порядку рішень НБУ про невідповідність деяких керівників "Таскомбанку" вимогам законодавства Окружний адмінсуд м. Києва відмовив у задоволенні позовних вимог позивача щодо одного з таких рішень НБУ”. “Щодо іншого рішення НБУ наразі триває судовий розгляд, про результати якого буде повідомлено громадськість додатково”, - додавав регулятор.

07.03.2018 спостережна рада “Таскомбанку” ухвалила рішення про припинення повноважень глави правління Катерини Мелеш та переведення її на посаду радника. Перед цим - 06.03.2018 - спостережна рада "Таскомбанку" припинила повноваження директора департаменту фiнансового монiторингу та внутрiшнього контролю, члена правлiння банку Марини Сокової (на цій посаді вона була 3 роки).

М. Сокова теж звернулася з позовом до НБУ (справа №826/14138/18). Однак відповідні судові матеріали теж засекречені.

Нагадаємо, в лютому 2018 року НБУ застосував до "Таскомбанку" захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 6,08 млн грн за "виявлені ознаки ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу", неналежне виконання обов’язку “здійснювати управління ризиками”. “Більше того, банк був зобов’язаний відмовитися від обслуговування клієнтів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу, але не зробив цього”, - підкреслював регулятор.

Як констатував Нацбанк, головна підстава для встановлення регулятором такого факту полягала у виявленні факту зняття за період з лютого по жовтень 2017 року 23 юридичними особами-клієнтами банку у готівковій формі коштів зі своїх поточних рахунків у розмірі близько 3,9 млрд. грн. на закупівлю вторинної сировини. Це майже 80% усієї виданої банком за цей період готівки з рахунків юридичних осіб.

Як зазначалося, банк встановив вищезгаданим клієнтам значно менші тарифи на видачу готівкових коштів з їх поточних рахунків, ніж передбачені відповідним тарифним пакетом банку.

Поза тим, щодо 23 юридичних осіб-клієнтів банку в регулятора викликали підозру наступні факти:

- частина клієнтів була зареєстрована майже одночасно (зокрема вісім клієнтів зареєстровано – 12.05.2016, двоє – 24.06.2016, п’ять - у серпні-вересні 2016 року);

- 20 клієнтів на дату державної реєстрації мали незначний розмір статутного капіталу (від 100,00 до 4 000,00 грн.);

- рахунки в банку відкрито клієнтам у лютому-травні 2017 року;

- частина клієнтів на дату державної реєстрації мала спільних засновників/кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або директорів. До того ж перед відкриттям рахунків у банку в клієнтів змінився склад засновників;

- клієнти мали спільних довірених осіб, а частина з них – спільну адресу реєстрації місцезнаходження.

“Більшість готівкових коштів, які нібито потім клієнти банку платили контрагентам-фізичним особам (переважна більшість яких має реєстрацію в АРК, окремі з них фігурували в кримінальних провадженнях, до того ж серед них є одна відома співачка) за вторсировину, отримувало шість фізичних осіб!

Вищезгадані контрагенти нібито зібрали 612 тисяч тонн (!) вторсировини. Для перевезення такого величезного обсягу потрібно було скористатися послугами 284 КамАЗів за один день діяльності, проте будь-які дані про оплату таких перевезень відсутні”, - констатував НБУ.

Він повідомляв, що банк надав НБУ недостовірну інформацію, а саме:

- копії довідок органів Державної фіскальної служби України про відсутність у клієнтів заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами Державної фіскальної служби України. Ці документи, за інформацією органів Державної фіскальної служби України, вказаним вище клієнтам банку не надавалися;

- документи щодо здійснення деякими клієнтами банку чи їх керівниками фінансових операцій зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Однак документи з відповідними реквізитами відсутні, а деякі керівники вказаних вище компаній взагалі не мають відкритих рахунків у банку або у них відсутні платіжні картки, номери яких зазначені у відповідних документах;

- копію договору із заводом-переробником на поставку вторинної сировини, наявність якого не підтверджується цим заводом.

“Банк вносив інформацію про вищезазначені фінансові операції до реєстру фінансових операцій за ознаками обов’язкового фінансового моніторингу та надавав її до спеціально уповноваженого органу, проте у банку були відсутні підозри щодо відмивання коштів, клієнтам були встановлені пільгові тарифи для обслуговування і банк не відмовляв у проведенні таких фінансових операцій.

Ще відповідно до листів, підписаних вищезгаданими керівниками ПАТ "Таскомбанк", банком не встановлена відсутність економічної доцільності (сенсу) фінансових операцій своїх клієнтів, також у банку відсутні підозри в частині використання клієнтами послуг для легалізації кримінальних доходів та відсутня інформація щодо інших протиправних дій”, - резюмував Нацбанк.

Про фінмонівський штраф, який НБУ наклав на “Універсал Банк” (як і Таскомбанк, підконтрольний Сергію Тігіпку), - тут.