Верховний Суд повернув Приватбанку право вимоги до Коломойського на 7,5 млрд грн

Все про економіку та фінанси

16.10.2020 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Приватбанку та скасував постанову Північного апеляційного госпсуду від 04.11.2019 (у справі №910/12787/17), якою було задоволено позов ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" до Приватбанку, ТОВ "Парктур", ТОВ "Скорзонера", ТОВ "Шелта", ТОВ "Аспект" та визнано недійсними деякі положення низки кредитних договорів, укладених між Приватбанком та іншими відповідачами в 2006-2016 рр.

Верховний Суд залишив у силі рішення Госпсуду м. Києва від 24.10.2018, яким ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" було відмовлено в задоволенні вказаного позову.

Таким чином, Верховний Суд повернув Приватбанку права кредитної вимоги на суму майже 7,5 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, спірні положення кредитних договорів передбачали оплату за користування позиками “двома паралельними способами - а саме проценти за користування кредитом, виходячи з [фіксованої, - ред.] процентної ставки, визначеної в договорах, та проценти "R" або винагорода за користування кредитом, сплата яких визначена у формулах, до яких, включено також дані щодо офіційного курсу гривні до долару США [вбудований дериватив, - ред.]” (цитата).

Північний апеляційний суд вирішив, що “оскаржувані пункти вказаних кредитних договорів порушують права позивача, оскільки фактично збільшують суму заборгованості позичальників за кредитними договорами, виконання зобов’язань за якими забезпечено іпотекою належного позивачу майна та відповідно на яке банк набуває права звернення стягнення у випадку невиконання позичальниками умов вказаних кредитних договорів” (цитата).

Суд апеляційної інстанції зазначав, що “має місце порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності, і сплата винагороди (комісії) в установленому спірним договором порядку та розмірі не відповідає вимогам розумності та справедливості договору, передбаченим в ст. 627 Цивільного кодексу” (цитата).

Натомість Верховний Суд вказав, що на час внесення до статутного капіталу ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" (позивача) майна, що є предметом іпотеки за іпотечними договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за спірними кредитними договорами, такі кредитні договори вже містили умови стосовно сплати позичальниками винагороди за користування кредитом, вони були погоджені їх сторонами та виконувалися, а право власності на зазначене майно (предмет іпотеки) вже було обмежено у встановлений чинним законодавством спосіб (перебувало в іпотеці), про що позивач був обізнаний.

Верховний Суд наголосив, що ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" таким чином взяло на себе ризик настання відповідних наслідків у виді невиконання боржниками (позичальниками) своїх кредитних зобов`язань.

“Суд апеляційної інстанції викладеного не врахував; не зазначив, які саме права (інтереси) позивача були порушені, не визнані чи оспорюються у зв`язку із наявністю у кредитних договорах спірних положень та в який спосіб відбувається таке порушення; не аргументував наявності реальності (дійсності) порушення прав та інтересів позивача у цьому випадку; правові наслідки задоволення позову для позивача також залишив поза увагою.

Суд апеляційної інстанції обмежився лише застереженням, що оспорювані пункти кредитних договорів фактично збільшують суму заборгованості позичальників за кредитними договорами, виконання зобов`язань за якими забезпечено іпотекою належного позивачеві майна та на яке, відповідно, банк набуває права звернення стягнення у випадку невиконання позичальниками умов кредитних договорі. Однак, апеляційний господарський суд не врахував, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та залежати від настання або ненастання певних обставин, висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами”, - йдеться в постанові Верховного Суду від 16.10.2020.

За даними держреєстру, одним із засновників ТОВ "Тех-Трейд-Інвест" є ТОВ “Скорзонера”, кінцевими бенефіціарами якого є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

Контекст

Як писав Finbalance, 10.10.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Приватбанку та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій, якими націоналізованому банку було відмовлено у визнанні його кредиторських вимог на 1,5 млрд грн до "Дніпроавіа" (у рамках справи №904/8902/17 щодо банкрутства цієї авіакомпанії).

Згідно з судовими матеріалами, вимоги Приватбанку включали винагороду та пеню за низкою кредитних договорів 2011-2014 років. Верховний Суд відхилив їх, базуючись на своїх же рішеннях про визнання частково недійсними відповідних угод, які були прийняті в т.ч. з урахуванням виконання поручителем основного боргового зобов’язання позичальника, а також з огляду на те, що “сплата винагороди (комісії) в установленому спірним договором порядку та розмірі не відповідає вимогам розумності та справедливості” (цитата).

Власник “Дніпроавіа” - ТОВ “Галтера”, яке пов’язують з “приватівцями”.

За даними Приватбанку, в ІІІ кварталі він списав кредити, які пов`язує з екс-акціонерами, на 3,16 млрд грн (за 2019 рік - лише на 3 млн грн).

Націоналізований банк констатував, що на кінець вересня загальний обсяг кредитного портфелю, який він пов`язує з попередніми акціонерами, становив 217,3 млрд грн (на початок року - 210,6 млрд грн).

Раніше Приватбанк зазначав, що "цей портфель має спільні показники кредитного ризику, незалежно від класифікації за галуззю економіки та напрямом комерційної діяльності на дату видачі таких кредитів” (цитата).

Ігор Коломойський неодноразово заперечував інформацію НБУ та керівників Приватбанку, що близько 95% корпоративного портфелю банку, який сформувався до націоналізації, - це були інсайдерські позики.