28.07.2021 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів і скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 08.12.2020 (у справі №910/12955/20), якими Фонду було повернуто його позов до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн.
Серед відповідачів - Катерина Рожкова (екс-в.о. глави правління Платинум Банку, наразі - перший заступник глави НБУ), Костянтин Смольський (екс-глава правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (екс-глава спостережної ради), інші особи.
Верховний Суд передав цю справу в Госпсуд м. Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Згідно з судовими матеріалами, ФГВФО зазначав, що під час ліквідації Платинум Банку виявив факти прийняття рішень посадовцями банку, “на підставі яких у подальшому було здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів” (цитата).
Повертаючи позовну заяву ФГВФО, суд першої інстанції зауважив, що заявлені позивачем вимоги “не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, тому не можуть вважатися однорідними”, а в позовній заяві “відсутнє обґрунтування щодо необхідності розгляду позовних вимог за різними підставами виникнення” (цитата).
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, додавши, що “критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 ГПК України” (цитата).
Натомість Верховний Суд констатував таке:
"Позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 12 відповідачів-фізичних осіб (які входили до органів керівництва [Платинум] банку) пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав та законних інтересів.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 [якою було задоволено позов ФГВФО до керівників збанкрутілого банку "Укоопспілка"] у справі №910/11027/18 позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не порушив правил об`єднання позовних вимог передбачених ч. 1 ст. 173 ГПК України, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність повернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позовної заяви у цій справі і доданих до неї документів на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України".
Як писав Finbalance, 08.07.2020 Госпсуд м. Києва в рамках іншої справи (№910/6534/20) під приводом порушення правил об`єднання позовних вимог повернув для ФГВФО ще один подібний позов до колишніх посадовців Платинум Банку (в т.ч. Катерини Рожкової) на 1,48 млрд грн.
Тоді ФГВФО свій позов мотивував тим, що відповідачі, які були посадовими особами Платинум Банку, “внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, що виразилося в прийнятті необґрунтованих рішень” щодо кредитування низки компаній (у т.ч. ПП «Логістик Транс», ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «ФК Реал Інвест), а також “здійснення ряду завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів (які не були повернуті банку), перенесення строків сплати відсотків із зменшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами, по грошових зобов`язаннях позичальників, юридичних осіб, на значні суми під явно неліквідне забезпечення у вигляді майнових прав за договорами постачання, застави цінних паперів та забезпечення вартість якого не могла повністю покрити грошові зобов`язання позичальників, що прямо протирічило інтересам ПАТ «Платинум Банк» та його кредиторам” (цитата), спричинили нанесення шкоди Платинум Банку в розмірі 1,48 млрд грн, яка складається із сум неповернутих та списаних у збиток кредитних коштів.
За висновками ФГВФО, вчинення таких дій призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів НБУ, віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних, завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, в т.ч. ФГВФО.
04.08.2020 Печерський райсуд відмовився задовольнити клопотання ліквідатора Платинум Банку про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12015100000000334 щодо сумнівних операцій Платинум Банку (у т.ч. в період, коли в його правлінні працювала нинішня перша заступниця глави НБУ Катерина Рожкова).
Згідно з судовими матеріалами, в рамках вказаного кримінального провадження слідчі поліції встановили, що “службові особи ПАТ «Платинум Банк» здійснили розтрату і заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, уклавши у період з грудня 2013 року по травень 2014 року кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс», службові особи яких підконтрольні пов`язаним з цим банком особам, без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань за кредитними договорами, спричинивши шкоду банку в особливо великих розмірах на загальну суму понад 1,1 млрд. грн., легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом” (цитата).
НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним у січні 2017 року, а в лютому того ж року фінустанову відправили на ліквідацію.
За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів Платинум Банку - 7,04 млрд грн, оціночна вартість ліквідаційної маси - 1,94 млрд грн, а сума недостатності майна банку для задоволення вимог кредиторів - 5,1 млрд грн.
На 01.01.2021 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 4,82 млрд грн (98,7% запланованих виплат).
Влітку 2017 року К. Рожкова в інтерв’ю для Finbalance таким чином коментувала згадане вище кримінальне провадження та інформацію ФГВФО, що 95,5% кредитного портфелю юросіб у Платинум Банку – це були інсайдерські позики:
«Кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.
У травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України.
Стосовно слідства - нічого коментувати не можу».
Про намагання держпідприємства "Украерорух" повернути 400 млн грн, які були втрачені через банкрутство Платинум Банку, - тут.
Контекст
Як писав Finbalance, 25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду задовольнила позов Фонду гарантування вкладів до керівників збанкрутілого банку “Укоопспілка” (в справі №910/11027/18) та вирішила солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача 77 млн грн.
ФГВФО зазначав, що "це перше остаточне судове рішення в цій категорії справ, яке має сформувати правозастосовчу практику, а також відновить розгляд ще 36 аналогічних справ про відшкодування шкоди пов’язаними особами щодо інших банків”.
“Фондом гарантування ініційовано 64 аналогічні справи до 774 відповідачів (акціонери та пов’язані особи неплатоспроможних банків) на загальну суму понад 97,2 млрд грн, 36 з яких було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи Укоопспілки”, - констатував Фонд гарантування.
16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ФГВФО та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.
Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).
25.07.2019 Верховний Суд у рамках справи №916/2733/18) повернув Фонду гарантування його позовну заяву до колишніх бенефіціарів і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди (цитата).
08.04.2019 Верховний Суд у рамках справи №910/16336/18) повернув для ФГВФО його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.
18.05.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 01.02.2021 (у справі №910/9851/20), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх керівників банку “Траст” про відшкодування шкоди в розмірі 395 млн грн, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок “неналежного виконання відповідачами своїх трудових зобов`язань” - веденням “ризикованої діяльності, що суперечила інтересам банку “Траст” і його кредиторів” (цитата).
04.03.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 24.09.2020 (у справі №910/12930/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів правління, спостережної ради, кредитного комітету банку “Даніель” про стягнення 1,13 млрд грн.
11.01.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів і залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.08.2020 у справі №903/515/20, якою Фонду було повернено позовну заяву до 9 фізосіб про стягнення 123,3 млн грн шкоди, яка, як вважає ФГВФО, була завдана “Західінкомбанку”.
10.06.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 16.01.2020 (в справі №910/15260/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів спостережної ради, правління, кредитного комітету збанкрутілого банку “Стандарт” про стягнення 764 млн грн шкоди, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок нестачі майна банку для покриття вимог кредиторів й через неправомірні дії відповідачів.
19.02.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО на рішення Госпсуду м. Києва від 13.03.2019 (в справі №910/12803/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди.
24.10.2019 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).
18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн.
07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ФГВФО в справі №910/10888/18 та скасував рішення госпсудів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передавав цю справу на розгляд у Госпсуд м. Києва, який повернув позов ФГВФО без розгляду.
Також ФГВФО подавав цивільний позов до екс-посадовців банку “Форум” на 1,99 млрд грн (справа №757/75153/17-ц). Навесні 2018 року Печерський райсуд м. Києва відмовився задовольнити ці вимоги Фонду. Згодом Апеляційний суд м. Києва скасував вказане рішення, обгрунтовуючи порушенням підсудності справи. Рішення суду апеляційної інстанції було залишене без змін Верховним Судом у вересні-2019.
25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).