Верховний Суд: банки-банкрути можуть повернутися на ринок лише за згоди НБУ

Все про економіку та фінанси

Фонд гарантування повідомив, що 10 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила "без перебільшення епохальне рішення, яке вирішує проблему банків, стосовно яких оскаржується рішення щодо виведення їх з ринку" (цитата).

Йдеться про розгляд справи №925/698/16, суть якої зводиться до того, чи має право ПАТ «Укрінком» передавати третім особам права вимоги за боргами тих чи інших юридичних осіб перед ПАТ «Укрінбанк».

Незабаром після того, як НБУ визнав ПАТ «Укрінбанк» неплатоспроможним, колишні власники ініціювали декілька судових процесів щодо оскарження процедури виведення банку з ринку та у липні 2016 року перереєстрували його, замінивши у держреєстрі назву і статус юридичної особи на ПАТ «Укрінком», яке проголосило себе правонаступником банку. Як наслідок - ПАТ «Укрінбанк» з усіма його активами було фактично виведено з-під контролю Фонду, а розрахунки з кредиторами зупинено. До того часу Фонд уже виплатив вкладникам банку 1,8 млрд грн.

Нижче - цитата із заяви ФГВФ: 

"Постанова Великої Палати Верховного Суду вирішує одразу кілька ключових питань, що в подальшому мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при розгляді аналогічних справ. А саме, встановлює:

1. Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки та банківську діяльність та Законом про систему гарантування вкладів фізичних осіб;

2. Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації за власним рішенням лише після надання на це згоди НБУ та за умови відкликання банківської ліцензії. Будь-які зміни до статуту банку, у тому числі зміна його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ;

3. Скасування судом або визнання неправомірним рішень Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банку Фондом;

4. Неможливе скасування судом виведення банку з ринку на підставі недотримання процедури без скасування фактичних підстав визнання банку неплатоспроможним. Оскільки це «призводить до перебирання на себе судом функцій НБУ та Фонду як спеціальних органів, наділених законодавством відповідними притаманними лише їм повноваженнями».

5. Якщо власники банку вважають, що НБУ здійснив незаконне втручання у його діяльність, вони можуть захищати свої права відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 5 Закону про банки та банківську діяльність, вимагаючи відшкодування заподіяної шкоди у порядку, визначеному законом.

6. Правочини, вчинені колишніми керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

7. Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку;

Фонд гарантування вкладів вітає рішення Великої Палати Верховного Суду, яке зупиняє правовий хаос у питанні оскарження рішень щодо неплатоспроможності банків і визначає порядок дій інших судів загальної юрисдикції при розгляді аналогічних питань. На цей час тривають судові спори щодо оскарження рішень Фонду та/або НБУ відносно виведення з ринку 19 банків".

Від Finbalance:

Нижче - цитати з постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 в  згаданій справі №925/698/16 (у держреєстрі документ був опублікований 06.02.2020):

<...> 174. В українському законодавстві існує прогалина щодо правового регулювання відновлення банківської діяльності після відкликання НБУ банківської ліцензії, на підставі скасування відповідного рішення НБУ судом через юридично-організаційні порушення його прийняття НБУ, в тому числі за умов подальшої фактичної невідповідності проблемного банку вимогам банківського законодавства, та виконання яких є передумовою наявності у банку зазначеної ліцензії. Разом з тим законодавством також не встановлено, що скасування рішення уповноваженого державного органу про введення тимчасової адміністрації у проблемному банку або закінчення строку дії цієї адміністрації без подальших дій НБУ та Фонду щодо цього банку, передбачених банківським законодавством, означає припинення тимчасової адміністрації в такому проблемному банку, скасування реалізації НБУ та Фондом подальших обов`язкових процедур, передбачених банківським законодавством, зокрема статтями 63, 67, 73, 74, 77 Закону про банки та статтями 1, 3, 4, 34, 36, 44, 46, 48, 53 Закону про гарантування вкладів.

<...> 200. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов`язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом (частини четверта та п`ята статті 5 Закону про банки).

<...> 212. За змістом положень банківського законодавства (зокрема, статей 5, 74, 79 Закону про банки) недоліки в процедурах, зокрема виведення банку з ринку, можуть усуватись як незаконні та такі, що можуть порушувати права банку. Але самі по собі такі недоліки не можуть бути підставою для скасування загальної процедури виведення банку з ринку, поновлення його банківської ліцензії за наявності статусу проблемного (напр. частина десята статті 40, частина шоста статті 41, частина дванадцята статті 42 Закону про гарантування вкладів). Відповідне не спростовується зазначеною прогалиною в правовому регулюванні питання відкликання банківської ліцензії.

213. Скасування судом процедури виведення банку з ринку лише на підставі порушень порядку реалізації цієї процедури без спростування підстав, передбачених банківським законодавством для її ініціювання та реалізації, призводить до перебирання на себе судом функцій НБУ та Фонду як спеціальних органів, наділених банківським законодавством відповідними притаманними лише їм повноваженнями. Реалізація судом своїх повноважень у зазначений спосіб не відповідає вимогам статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, статті 53 Закону про НБУ, статті 3 Закону про гарантування вкладів.

<...> 255. Будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ.

256. Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки та Законом про гарантування вкладів шляхом:

- ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди НБУ, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або

- виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду у разі віднесення НБУ такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

257. Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

258. Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

259. Після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів.