У судовому реєстрі оприлюднена постанова Верховного Суду від 17.06.2020, якою було відхилено касаційні скарги НБУ і ФГВФО та залишено без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №826/11415/16, якими на вимогу власника банку “Фінансова ініціатива” - ТОВ "Інвест-Сервіс" - було скасовано постанову НБУ про визнання вказаного банку неплатоспроможним.
Олег Бахматюк, який був кінцевим бенефіціаром “Фінансової ініціативи”, вже публічно заявив про намір судитися з державою за компенсацію.
Згідно з судовими матеріалами, 15.06.2015 НБУ провів перевірку банку “Фінансова ініціатива”, під час якої було встановлено порушення правил ведення касових операцій (зокрема, відсутність на касових документах підписів касира та отримувача коштів, а також відображення в бухгалтерському обліку касових операцій на підставі документів, які оформлені з порушенням інструкції).
23.06.2015 правлінням НБУ прийняло постанову №407, якою задоволено вимоги НБУ як кредитора банку “Фінансова ініціатива” за рахунок набуття Нацбанком у власність держоблігацій, які були надані йому в заставу як забезпечення по кредитам рефінансування
У цей же день - 23.06.2015 - правлінням НБУ прийняло постанову №408 про віднесення банку “Фінансова ініціатива” до категорії неплатоспроможних, після чого Фонд гарантування ввів тимчасову адміністрацію в банк.
Підставою для цього рішення НБУ вказав те, що банк не привів свою діяльність у відповідність до вимог законодавства, допустив грубе порушення законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, не виконав протягом 10-ти робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов`язань і що власники істотної участі не здатні вжити своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності “Фінансової ініціативи”.
25.02.2016 постановою Київського апеляційного адмінсуду, залишеною без змін ухвалою Вищого адмінсуду України від 12.07.2016, у справі №826/18784/15 постанову правління НБУ від 23.06.2015 щодо звернення стягнення на держоблігації, передані банком “Фінансова ініціатива” в заставу по кредитам рефінансування, було визнано незаконною і скасовано та, при цьому, “встановлено штучне створення НБУ умов для віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до неплатоспроможних, набуття майна через невиконання банком його кредитних зобов’язань за заниженою вартістю при переведенні у власність цінних паперів” (цитата з постанови Верховного Суду від 17.06.2020).
У своїй касаційній скарзі, яку розглянув Верховний Суд, НБУ наголошував, що банком “Фінансова ініціатива” було допущено порушення законодавства, які є безумовною підставою для віднесення його до категорії неплатоспроможних, а саме
- не було приведено діяльність у відповідність з вимогами законодавства після визнання його проблемним, не виконано зобов`язань перед НБУ за кредитним рефінансуванням, [через] що постановою НБУ від 23.06.2015 № 407/БТ було вирішено задовольнити вимоги НБУ як кредитора банку, і її [постанови] скасування в судовому порядку, на думку Нацбанку, не зумовлює недійсності відповідного правочину, що НБУ не був зобов`язаний здійснювати пролонгацію банку користування кредитними коштами;
- банком було допущено грубе порушення законодавства у сфері готівкового обігу і що судом першої інстанції всі твердження Нацбанку залишено без уваги.
Крім того, НБУ зазначав, що задоволення судом позовних вимог про визнання протиправною та скасування спірної постанови НБУ від 23.06.2015 № 408 призведе до втручання в його дискрецію, оскільки лише Нацбанк уповноважений визначати наявність або відсутність підстав для застосування заходів впливу до банків, та посилається на те, що спірна постанова НБУ є актом індивідуальної дії та вичерпала свою дію з моменту її застосування, а тому не може бути скасована судом.
Скасовуючи постанову НБУ про віднесення банку “Фінансова ініціатива” до категорії неплатоспроможних, Верховний Суд констатував таке (нижче - цитати з постанови від 17.06.2020):
“<...> Національний банк України як орган з конституційним статусом уповноважений застосовувати заходи впливу до банків, які порушують банківське законодавство, та визначати адекватність таких заходів. У питанні обрання конкретного заходу впливу Національний банк України має дискрецію.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Прийняття рішення про застосування до банку одного із заходів впливу є дискреційними повноваженнями Національного банку України, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом.
Водночас, акти Національного банку України не можуть бути поза судовим контролем, якщо особа вважає, що вони порушують її права та законні інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Незважаючи на широку дискрецію Національного банку України, суди повинні відповідати на ключові аргументи, наведені позивачем у позовній заяві. Суди повинні перевірити чи рішення не є свавільним; чи ґрунтується воно на достовірних фактах; чи надано їм правильну оцінку та правову кваліфікацію; чи має воно раціональну основу.
Під час розгляду та вирішення даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки Національного банку України щодо неприведення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства не відповідають критерію обґрунтованості, а отже, суди не втрутилися у дискреційні повноваження Національного банку України.
<...> Перевіряючи правомірність постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 №408, суди першої та апеляційної інстанцій оцінювали докази, які свідчать про вчинення правопорушень, зазначених у цій постанові.
Так, як вбачається з матеріалів справи, віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних та прийняття спірної у цій справі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 № 408 відповідачем здійснено з трьох підстав: 1) невиконання банком протягом 10-ти робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами; 2) одноразове грубе порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку; 3) неприведення банком своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства після визнання його проблемним.
<...> Стосовно першої підстави - невиконання банком протягом 10-ти робочих днів поспіль 10-ти і більше відсотків своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами, колегія суддів зазначає наступне.
Суди в адміністративній справі № 826/18784/15 погодилися з доводами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», що прийняття Національним банком України Постанови № 407/БТ від 23 червня 2015 року та здійснення переведення у власність цінних паперів на підставі розпорядження № 40-04/30-др/БТ від 23 червня 2015 року здійснено всупереч чинному законодавству при підході до визначення справедливої вартості та надало можливість відповідачу набути у власність майно за заниженою вартістю, оскільки не сформовано заявки покупців державних цінних паперів, у зв`язку з нездійсненням процедури продажу, що призвело до збільшення витрат позивача.
Суди дійшли висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування Постанови Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року, якою було здійснено переведення державних облігації UА 4000180582 в кількості 821 395 шт., UА 4000181275 в кількості 1 021 733 шт., UА 4000186159 в кількості 100 695 шт., UА 4000173280 в кількості 200 000 шт., UА 4000186928 в кількості 42 395 шт., а тому зазначені облігації підлягають поверненню Національним Банком України - ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива».
Таким чином, зазначеним судовим рішенням у справі № 826/18784/15 встановлено обставини, які є преюдиціальними для вирішення даного адміністративного спору, зокрема визнано незаконною та скасовано постанову НБУ, яка штучно зумовила виникнення однієї з підстав для прийняття відповідачем спірної у даній справі постанови від 23.06.2015 № 408, а саме: невиконання банком протягом 10-ти робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами).
При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, за весь час розгляду цієї справи (з серпня 2016 року) у судах різних інстанцій відповідачем так і не було надано жодних доказів, які б підтверджували наявність у банку будь-якої іншої заборгованості, що тривала б 10 робочих днів поспіль та становила б 10 і більше відсотків його зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.
<...> Щодо другої підстави - одноразового грубого порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування зазначеної підстави для визнання банку неплатоспроможним відповідач посилається на результати його перевірки 16.06.2015 щодо відсутності на касових документах підписів касира та отримувача коштів і відображення в бухгалтерському обліку касових операцій на підставі таких документів.
Так, судами встановлено, що з метою здійснення цінних відправлень, тобто грошових коштів, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» здійснювалося з використанням послуг Державної фельд`єгерської служби України.
Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1105, надання платних послуг Державною фельд`єгерською службою здійснюється на підставі укладених із юридичними особами договорів.
Зокрема між Банком та ДФС було укладено відповідний договір, копія якого наявна в матеріалах справи, згідно п. 3.3. якого передбачалось що: «На відправлення, які передаються Виконавцю, Замовник виписує три примірники реєстру встановленої форми. Перший та другий примірники реєстру подаються разом з відправленнями Виконавцю, а третій з підписом та печаткою Виконавця залишається у Замовника».
Відповідно до вимог, визначених розділом «Підпис платника/отримувача» додатку 16 до Інструкції № 174 «...На прибутково-видатковому касовому ордері [для банків (філій, відділень)], прибутковому касовому ордері та видатковому касовому ордері (для системи Національного банку України) підписи платника/отримувача не ставляться, якщо вони оформлені на загальну суму виконаних касових операцій, а також є підпис платника/отримувача на первинному документі, на підставі якого оформлено касовий документ.
Отримання коштів відповідальними особами Державної фельд`єгерської служби України підтверджується листом Головного управління Державної фельд`єгерської служби України від 19 червня 2015 року № 07-724 (т.1 а.с.216), згідно з яким 16.06.2015 за реєстром № 1 співробітниками Головного управління Державної фельд`єгерської служби України прийнято 21 цінне відправлення на загальну оголошену вартість 170 139 383, 86 грн. за напрямками: м.м. Луцьк, Миколаїв, Житомир, Хмельницький, Чернівці, Запоріжжя, Черкаси, Івано-Франківськ, Вінниця, Херсон, Одеса, Рівне, Тернопіль, Полтава, Дніпропетровськ, Львів, Харків, Суми, Кіровоград, Ужгород.
При цьому, Державна фельд`єгерська служба України не є клієнтом банку в розумінні приписів Закону № 2121-ІІІ, згідно з якими клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Участь Державної фельд`єгерської служби України у здійснені банком касової операції з видачі валютних цінностей з каси банку для забезпечення їх доставки за призначенням через таку службу регламентується, зокрема, зазначеним договором, укладеним між банком та службою, з аналізу змісту якого вбачається, що Державна фельд`єгерська служба України не є клієнтом ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» у розумінні Закону № 2121-ІІІ. Натомість, саме ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» є клієнтом Державної фельд`єгерської служби України, оскільки користується послугами останньої для організації та забезпечення доставки цінних відправлень.
Крім цього, судами попередніх інстанцій вірно прийнято до уваги постанову Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києва від 03.06.2016 про закриття кримінального провадження № 12015100100010010, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, щодо нестачі коштів на суму 187319200 грн. в операційній касі банку на початок дня 16.06.2015, якою встановлено відсутність складу злочину та, зокрема, документального підтвердження вказаної нестачі.
При цьому, в ході розгляду даного адміністративного спору в судах попередніх інстанцій відповідачем не було надано жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів неправомірності відображення банком касових операцій на вказану суму в його облікових та звітних документах.
За фактом нестачі коштів на суму 187 319 200 грн. в операційній касі банку закрито кримінальне провадження за відсутністю складу злочину і відповідачем жодними доказами така нестача коштів не підтверджена. Водночас, пересилання коштів через Державну фельд`єгерську службу України, з якою банк перебував у договірних правовідносинах, підтверджується відповідними доказами.
З огляду на зазначене, відсутні достатні підстави, які б дозволяли стверджувати про допущення банком одноразового грубого порушення законодавства у сфері готівкового обігу, тим більше, яке б створювало загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а відтак зазначені доводи Національного банку України є безпідставними та ґрунтуються на суб`єктивній оцінці факту і припущеннях, що не може бути покладено ні в основу рішення суб`єкта владних повноважень, ні судового рішення.
<...> З приводу наявності третьої підстави - неприведення банком своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства після визнання його проблемним, Суд виходить з наступного.
Так, вказаний висновок відповідача обґрунтований збільшенням банком станом на 11.06.2015 порівняно з 21.12.2014 незбалансованості за строками погашення активів та пасивів у періоді до 31 дня з «-» 684 млн. грн. (або 3,8%) до «-» 1701 млн. грн. (або 8,9%), що кваліфіковано НБУ як значний дефіцит ліквідності банку, а також тим, що залишок коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУ станом на 16.06.2015 р. становить 48 млн. грн. (або 0,3% від зобов`язань).
Однак, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, збалансованість за строками до 31 дня відображається лише у формі статистичної звітності, яка подається до НБУ.
Разом з тим, збалансованість за строками до 31 дня відображається тільки лише у формі статистичної звітності, яка подається до Національного банку України.
Відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року № 124, отримані з форм статистичної звітності дані використовуються для складання грошово-кредитної та фінансової статистики, статистики платіжного балансу, міжнародної інвестиційної позиції, зовнішнього боргу, банківської статистичної інформації та для забезпечення виконання Національним банком регулятивних, наглядових функцій та валютного контролю відповідно до законодавства України.
Таким чином, показник збалансованості за строками до 31 дня має виключно інформативний та рекомендаційний характер і не є належним та достатнім доказом невжиття банком достатніх заходів для приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства, а тому не може бути підставою, у розумінні статті 76 Закону №2121-ІІІ, для прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
При цьому, Національним банком України до матеріалів справи не надано доказів чи посилань на нормативно-правовий акт, яким визначаються нормативні значення показників незбалансованості за строками погашення активів та пасивів.
Суд звертає увагу на те, що у зв`язку з виконанням зобов`язань банком перед клієнтами, залишок коштів на кореспондентському рахунку може періодично змінюватись, що також свідчить про безпідставність визначення НБУ ліквідності банку, виходячи з розміру залишку на кореспондентському рахунку станом на конкретну дату, без встановлення середнього показника ліквідності за певний період.
Так, у Постанові №408 без будь-яких пояснень наводиться залишок коштів станом на 16 червня 2015 року у розмірі 48 млн. грн. При цьому, 17.06.2015 залишок, наприклад, становив вже 147 млн. грн., а 18.06.2015 становив 152 млн. грн.
Національним банком України не надано жодних пояснень ні причин вибору конкретної дати, ні яка б сума мала знаходитися на кореспондентському рахунку для відсутності ризику.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не наведено жодної норми чинного законодавства, яка б встановлювала вимоги щодо залишку коштів на кореспондентському рахунку банку як співвідношення до зобов`язань, а регулятор - Національний банк України жодним доступним способом не доводив до відома ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» таку індивідуальну вимогу. Докази про зворотне відповідачем до судів попередніх інстанцій не надавалися.
Таким чином, Національним банком України не надано доказів та пояснень щодо юридично допустимих меж вказаних показників банківської діяльності, які зазначені в оскаржуваній постанові, а отже не доведено, що вони є нормативно закріпленими, у зв`язку з чим, відсутня свобода розсуду органу при обранні юридично допустимих рішень, що не дає правових підстав відповідачу застосувати дискрецію при визначенні ризикової діяльності, крім як передбачених нормативно.
У контексті дослідження вищевказаної підстави для віднесення банку до неплатоспроможного, як вірно зазначено апеляційним судом, не доведеними є також твердження відповідача щодо надходження до НБУ численних скарг клієнтів банку про невиконання ним своїх зобов`язань (протягом 2015 року 442 звернення), оскільки відповідних доказів відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність жодної з трьох підстав, за яких ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» було віднесено Національним банком України до категорії неплатоспроможних та прийнято спірну постанову від 23.06.2015 №408.
Доводи відповідача щодо допущення банком порушень законодавства, які є безумовною підставою для віднесення його до категорії неплатоспроможних, що банком не приведено своєї діяльності у відповідність з вимогами законодавства після визнання проблемним, не виконано своїх зобов`язань перед НБУ за кредитним рефінансуванням, вірно відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки, як зазначалося вище, складний фінансовий стан банку був пов`язаний із заходами, вжитими безпосередньо НБУ при прийнятті постанови від 23.06.2015 №407/БТ, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили та має преюдиціальне значення для вирішення даного адміністративного спору.
Крім цього, безпідставними є також доводи Національного банку України, що вказаною постановою НБУ від 23.06.2015 №407/БТ було вирішено задовольнити вимоги НБУ як кредитора банку, у зв`язку з чим, здійснено правочин зі звернення стягнення на предмет застав, і що скасування в судовому порядку вказаної постанови НБУ не зумовлює недійсності відповідного правочину, що НБУ не був зобов`язаний здійснювати пролонгацію банку користування кредитними коштами, оскільки фактично вказаною постановою НБУ, яка на теперішній час скасована в судовому порядку, штучно створено умови для неможливості виконання банком своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторам; доказів наявності в банку будь-якої іншої заборгованості, що тривала б 10 робочих днів поспіль та становила б 10 і більше відсотків його зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами судам не надано".