ВР прийняла в 1-му читанні закон про Приватбанк і банки-банкрути, на якому наполягає МВФ

Все про економіку та фінанси

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2571-д, який покликаний запобігти поверненню виведених з ринку банків їх колишнім власникам. За відповідне рішення проголосували 267 нардепів.

У пресі цей законопроект відомий як "антиколомойський".

Прийняття парламентом цього документу - одна з ключових вимог МВФ (поряд з ухваленням закону про ринок землі) для запуску програми для України на $8 млрд.

Коментар НБУ: 

"Про що йдеться у документі? По-перше, закон гарантує невідворотність виведення банків з ринку. У випадку, якщо суд визнає незаконним рішення НБУ про виведення банку з ринку, процедура неплатоспроможності або ліквідації банку не припиняється. Отже, продаж активів і розрахунки із вкладниками та кредиторами банку будуть тривати. Фактично, закон дозволяє прибрати «білі плями» у законодавстві, які раніше дозволяли судам реанімувати «зомбі» банки, виведені з ринку через неплатоспроможність. Здатність судів повертати банки «до життя» обмежено в багатьох країнах, у тому числі Євросоюзі.

По-друге, закон змінює процедуру оскарження рішень Національного банку та інших державних органів в процесі виведення банків з ринку. Суди не повинні підміняти собою Національний банк. Вони повинні мати можливість розглядати рішення на законність, однак не повинні піддавати сумніву розрахунки, оцінки та висновки, зроблені в межах дискреційних повноважень регуляторів, та їх технічні судження.

По-третє, законом чітко визначені передумови та процедура отримання колишніми власниками компенсації, якщо суд визнає рішення НБУ незаконним. Для того, щоб процедура розрахунку компенсації була прозорою та неупередженою, основну роль у цьому питанні відіграватиме міжнародно визнана аудиторська фірма.

По-четверте, закон вдосконалює процедуру прийняття рішень Національного банку. Уточнюється низка норм щодо «професійного судження» та процедурних прав. Зокрема, закон дозволить виявляти проблемність банків на більш ранніх стадіях, а значить, зберігати їх активи і виводити банки з ринку з найменшими втратами.

По-п’яте, у держави відтепер більше опцій, якими способами здійснювати націоналізацію банків за потреби, включачи інструменти із створення перехідного банку чи передачу частини портфеля зобов`язань і активів приймаючому банку. Завдяки цьому процес стане значно ефективнішим, задля того, щоб такий банк міг розпочати своє роботу практично миттєво".

Додамо, законопроектом №2571-д передбачається, що рішення судів (адміністративної юрисдикції) про скасування постанов Нацбанку щодо віднесення банків до категорії неплатоспроможних або про ліквідацію відповідних фінустанов

- не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

- не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;

- не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, окрім права на відшкодування завданої шкоди.

Передбачено, що "застосування положень цієї статті та/або відшкодування шкоди,завданої учаснику(учасникам) банку внаслідок протиправного (незаконного) віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідації банку, не звільняє такого учасника (учасників) від цивільної, адміністративної або ж кримінальної відповідальності за свої дії" (цитата).

У законопроекті прописано, що в разі скасування судами рішення НБУ про виведення банку з ринку, особа, яка була учасником банку на момент прийняття такого рішення має право на відшкодування шкоди, заподіяної таким рішенням.

Нижче - витяг із законопроекту, в якому описаний алгоритм встановлення розміру вказаної шкоди: 

"Обов’язок доказування завданої шкоди та її розміру покладається на учасника банку.

Відшкодування упущеної вигоди здійснюється у розмірі прибутку, який учасник банку міг би реально одержати, а прийняте рішення (індивідуальний акт) Національного банку України стало єдиною і достатньою причиною, яка позбавила цього учасника можливості отримати такий прибуток. Упущена вигода відшкодовується лише у випадку, якщо така вигода не була врахована під час оцінки реальних збитків (вартості акцій).

Реальні збитки визначаються у розмірі вартості акцій банку на день винесення рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (далі у цій статті–день врегулювання).

Вартість акцій визначається у розмірі суми, яку б покупець, що володіє усією необхідною інформацією та даними, сплатив би на день врегулювання за акції банку із врахуванням майбутніх перспектив банку, враховуючи реальний фінансовий стан банку (у т.ч. його регулятивний капітал, ліквідність та якість активів), бізнес-модель банку та його структуру, а також ринкові умови (у тому числі доступність ліквідності івартість фінансування) та макроекономічну ситуацію.

Вартість акцій визначається у звіті простан фінансово-господарської діяльності банку, що складається міжнародно визнаною аудиторською фірмою, яка відповідає критеріям визначеним Національним банком України. Така аудиторська фірма призначається судом, який розглядає справу про стягнення завданої шкоди.

Звіт аудиторської фірми прирівнюється до висновку експерта. Такий звіт підлягає опублікуванню на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

Вартість акцій визначається грунтуючись на розсудливій та реалістичній оцінці у відповідності до міжнародних стандартів оцінки, із врахуванням особливостей функціонування банків (включаючи вимоги до регулятивного капіталу, дотримання яких необхідне для продовження діяльності банку).

У випадку, якщо фінансова позиція банку на день врегулювання, визначена аудиторською фірмою, свідчить, що розмір зобов’язань банку перевищував розмір активів банку, вважається що банк не міг діяти безперервно (не мав перспектив продовжити діяльність) та акції банку не становили вартості для будь-якого покупця. Якщо за результатами аудиту/оцінки встановлено, що розмір активів банку перевищував розмір зобов’язань банку, таке перевищення не є достатнім доказом того, що акції банку мали вартість для будь-якого покупця.

До процедури визначення вартості акцій та особи, яка проводитиме оцінку, не застосовуються положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

Під час оцінки стану фінансово-господарської діяльності банку на день врегулювання до уваги приймається інформація/дані, відомі станом на день проведення такої оцінки, включаючи інформацію/дані, отримані після прийняття рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

З метою проведення аналізу фінансово-господарського стану банку на день врегулювання, аудиторська фірма застосовує міжнародні стандарти фінансової звітності у частині, яка застосовується щодо банків.

У випадку, якщо законодавство встановлювало спеціальний режим для реструктуризації або рекапіталізації банків на обмежений період часу задля стабілізації банківської та фінансової систем, відповідність банку таким зменшеним регуляторним вимогам протягом такого обмеженого періоду, а також незастосування санкцій за порушення вимог до регулятивного капіталу та/або інших вимог і показників не може вважатися достатнім доказом позитивної вартості акцій.

З метою уникнення безпідставного збагачення учасників банку у результаті врахування фінансової підтримки (ліквідності, поповнення капіталу, гарантій тощо) банку наданої/внесеної державою (Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Міністерством фінансів України) до/після дати врегулювання, оцінка вартості акцій повинна базуватись на наступних припущеннях:

1) у день врегулювання банк повинен негайно сплатити/повернутибудь-яку фінансову підтримку, включаючи стабілізаційні кредити, рефінансування або інші кредити, надані Національним банком України як кредитором останньої надії, а фінансова позиція банку повинна оцінюватись з врахуванням фінансових втрат банку, які він зазнав би внаслідок здійснення таких платежів. У випадку, якщо для здійснення виплат банк був би вимушений продавати свої активи, та за відсутності будь-яких інших ринкових індикаторів, до вартості таких активів застосовуються коригуючі коефіцієнти для майна/гарантій, які є прийнятними для забезпечення виконання зобов’язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності та порядок його врахування, встановлені Національним банком України на день врегулювання;

2) після дня врегулювання жодна підтримка ліквідністю (окрім доступу до стандартних інструментів регулювання ліквідності Національного банку України), поповнення капіталу, гарантії, програми викупу активів чи інша форма державної підтримкине буде надаватися державними органами (включаючи Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб). У випадку, якщо у реальності така підтримка була надана, оцінка майбутніх перспектив та показників банку повинна здійснюватися базуючись на припущенні, що така підтримка не надавалась.

Будь-який платіж, отриманий учасником (учасниками) банку у процесі ліквідації банку або внаслідок виконання плану врегулювання зменшує на відповідну суму розмір завданих реальних збитків.

Відшкодування шкоди здійснюється виключно у грошовій формі. Відшкодування шкоди у інший спосіб, зокрема, відшкодовування в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, тощо) не допускається".