Кабмін зобов`язав Ощадбанк приєднатися до системи ФГВФО із 1 січня 2021 року

Все про економіку та фінанси

Уряд схвалив основні напрямки діяльності Ощадбанку на 2020-2024 роки, повідомляє Міністерство фінансів.

У відповідному розпорядження йдеться, що Ощадбанк буде зміцнювати свої позиції у роздрібному кредитуванні та комісійних продуктах, зберігати позиції в сегментах корпоративного бізнесу та мікро, малому та середньому бізнесі, зі зменшенням частки державних підприємств.

Як уточнює Ощадбанк, згідно з документом, він має

- зменшити рівень операційних витрат та переглянути капітальні витрати шляхом оптимізації мережі та централізації функцій та операцій;

- посилювати систему управління ризиками, що забезпечить зростання кредитування за рахунок зваженої кредитної політики;

- розвивати систему ІТ;

- врегулювати рівень непрацюючих активів та послідовно скоротити їх частку завдяки жорсткій стратегії управління такими активами;

- забезпечити приєднання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 1 січня 2021 року;

- забезпечити вступ міжнародних фінансових організацій до капіталу, що спричинить мажоритарну або повну приватизацію до кінця 2025 року.

Контекст

Заступник міністра фінансів Юрій Драганчук зазначав, що Мінфін веде переговори з ЄБРР щодо можливості входження в капітал Ощадбанку, однак визнавав, що відповідна угода до кінця року є малоймовірною.

Влада України взяла зобов’язання перед МВФ забезпечити до кінця жовтня 2020 року виконання всіх умов для входження ЄБРР до капіталу Ощадбанку.

Водночас у вересні Кабмін заявляв про потребу створення необхідних передумов для забезпечення вступу міжнародних фінансових організацій (МФО) до капіталу Ощадбанку до кінця 2020 року. Як зауважували в уряді, йдеться в т.ч. про позбавлення держгарантії вкладів в Ощадбанку та приєднання його до системи гарантування вкладів ФГВФО (причому відповідний закон має бути прийнятий до листопада). "Очікується, що участь МФО у капіталі Ощадбанку призведе до мажоритарної або повної приватизації банку до кінця 2025 року", - зауважував уряд.

На початку вересня НБУ, Мінфін, ФГВФО в рамках Ради з фінансової стабільності погодили план входження Ощадбанку до системи Фонду гарантування вкладів з 1 січня 2021 року.

"Враховуючи великий депозитний портфель банку та, відповідно, потребу у значних внесках банку до Фонду, для установи буде передбачено перехідний період до 31 грудня 2023 року в частині сплати регулярних зборів. Ця пропозиція Ради з фінансової стабільності потребує імплементації на рівні закону", - йшлося в спільній заяві НБУ, Мінфіну, ФГВФО.

Міністерство фінансів заявляло, що докапіталізація Ощадбанку "у цьому році, ймовірно, не знадобиться, проте ризики залишаються" (цитата).

На 01.11.2020 Ощадбанк декларував показник достатності (адекватності) регулятивного капіталу на рівні 18,43% (вимога НБУ - не менше 10%).

За результатами стрес-тесту, проведеного в 2019 році, в Ощадбанку за базовим макроекономічним сценарієм була встановлена потреба в капіталі на 13,5 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм - на 28,25 млрд грн. За даними держбанку, з урахуванням здійснених ним заходів (у т.ч. реструктуризації кредитного портфелю, - ред.), на 01.09.2019 потреба в капіталі за базовим макросценарієм зменшилася до 6,2 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм - до 21,1 млрд грн. Оцінка стійкості банків базувалася на таких макроекономічних припущеннях НБУ щодо курсу: для базового сценарію - 30 грн/дол на кінець 2019 року, для несприятливого сценарію - 37 грн/дол.

НБУ повідомляв, що в 2020 році провів експрес-стрес-тест, згідно з яким потреба в капіталі може виникнути в 9 банків, на які припадає 30% активів сектору. Серед них - два держбанки з часткою 25% активів (слід розуміти, йдеться про Ощадбанк та Укрексімбанк, - ред.). За інформацією регулятора, потреба банків у капіталі протягом одного року може становити 10,3 млрд грн. Проте це значно менше порівняно з оцінками стрес-тесту 2019 року: тоді за базовим сценарієм, що передбачав продовження циклу економічного зростання, цей показник становив 14,1 млрд грн, а за несприятливим, що передбачав падіння економіки та глибоку девальвацію, – 37,4 млрд грн.

Кабмін констатував, що держбанки до грудня проведуть стрес-тест для визначення потенційної потреби в капіталі через кризу, спричинену пандемією COVID-19.

Як зауважувалося, уряд готовий покрити дефіцит капіталу в разі відповідної необхідності. Так, 23 вересня уряд вирішив докапіталізувати Укрексімбанк на 6,8 млрд грн за рахунок внесення ОВДП в статутний капітал.

Меморандум України та МВФ передбачає можливість випуску Мінфіном ОВДП на 20 млрд грн для підтримки банків і ФГВФО.

30.06.2020 Рада фінстабільності затвердила оперативні плани держбанків щодо зниження NPL, який для Ощадбанку передбачає скорочення поганих кредитів з 55% на початок 2020 року до 37% в 2021 році, до 11% у 2022-му і до 7% в 2023-му.

Ощадбанк за перше півріччя списав непрацюючі кредити на 25 млрд грн. Йдеться, передусім, про борги "сонячних" проектів "імені" Клюєвих у Криму. НБУ наголошував, що “списання не означає прощення боргу”, і держбанки продовжать роботу зі стягнення з боржників.

У ІІІ кварталі Ощадбанк реструктуризував кредити юросіб на 11,1 млрд грн.

Раніше повідомлялося, що Ощадбанк реструктуризував у т.ч. борги власника ТРЦ “Гулівер”, ще кількох компаній, пов’язаних з мережею супермаркетів “Ельдорадо”, мережі АЗС WOG та “Клубу сиру” (ці структури - з групи “Континіум”), компаній з агрохолдингу “Укрлендфармінг” тощо.

За даними Міністерства фінансів, за перше півріччя обсяг непрацюючих кредитів Ощадбанку скоротився на 21%, або на 16,4 млрд грн - до 60,9 млрд грн.

Частка NPL (непрацюючих кредитів) у портфелі Ощадбанку на 01.07.2020 - 50%.

На 01.07.2020 у портфелі Ощадбанку 51% кредитів юрособам (55,8 млрд грн) були непрацюючими. За півроку обсяг NPL юросіб скоротився на 26%, або 16,8 млрд грн (на початок року їх частка в портфелі була 58%, або 72,6 млрд грн). Працюючий кредитний портфель юросіб за півроку зріс на 2%, або на 1 млрд грн до 53,2 млрд грн Як зазначається, покриття непрацюючого кредитного портфелю юросіб кредитним ризиком згідно з постановою НБУ №351 (обсяг резерву згідно МСФЗ + покриття за рахунок капіталу) становило 86,2%.

Щодо кредитного портфелю фізосіб. На 01.07.2020 його загальний обсяг становив 12 млрд грн, а частка непрацюючих позик - 43% (5,1 млрд грн). а півроку частка NPL зросла на 7%, або 0,3 млрд грн. Працюючий кредитний портфель фізосіб за перше півріччя зріс на 7%, або на 0,5 млрд грн до 6,9 млрд грн. Покриття непрацюючого кредитного портфелю фізосіб кредитним ризиком згідно з постановою НБУ №351 (обсяг резерву згідно МСФЗ + покриття за рахунок капіталу) становила 68,1%.