Кабмін вніс у Верховну Раду новий законопроект про Приватбанк і банки-банкрути

Все про економіку та фінанси

24 березня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект №3260 "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності".

При цьому уряд відкликав законопроект №2571 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи" (який був покликаний унеможливити повернення Приватбанку та банків-банкрутів їх колишнім власникам).

Законопроект №3260 передбачає, що скасування рішення НБУ про виведення банку з ринку (в порядку адміністративного судочинства)

- не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

- не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;

- не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, окрім права на відшкодування завданої шкоди.

"Застосування положень цієї статті та/або відшкодування шкоди,завданої учаснику(учасникам) банку внаслідок протиправного (незаконного) віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідації банку не звільняє такого учасника (учасників) від цивільної, адміністративної або ж кримінальної відповідальності за свої дії", - йдеться в законопроекті.

Документ передбачає, що в разі скасування в судовому порядку рішення НБУ про виведення банку з ринку, особа, яка була акціонером відповідної фінустанови, має право на відшкодування шкоди. Обов’язок доказування завданої шкоди та її розміру покладається на акціонера банку:

"Відшкодування упущеної вигоди здійснюється у розмірі прибутку, який учасник банку міг би реально одержати, а прийняте рішення (індивідуальний акт) Національного банку України стало єдиною і достатньою причиною, яка позбавила цього учасника можливості отримати такий прибуток. Упущена вигода відшкодовується лише у випадку, якщо така вигода не була врахована під час оцінки реальних збитків (вартості акцій).

Реальні збитки визначаються у розмірі вартості акцій банку на день винесення рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Вартість акцій визначається у розмірі суми, яку б покупець, що володіє усією необхідною інформацією та даними, сплатив би на день врегулювання за акції банку із врахуванням майбутніх перспектив банку, враховуючи реальний фінансовий стан банку (у т.ч. його регулятивний капітал, ліквідність та якість активів), бізнес-модель банку та його структуру, а також ринкові умови (у тому числі доступність ліквідності і вартість фінансування) та макроекономічну ситуацію.

Вартість акцій визначається у звіті про стан фінансово-господарської діяльності банку, що складається міжнародно визнаною аудиторською фірмою, яка відповідає критеріям визначеним Національним банком України. Така аудиторська фірма призначається судом, який розглядає справу про стягнення завданої шкоди.

Звіт аудиторської фірми прирівнюється до висновку експерта. Такий звіт підлягає опублікуванню на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

Вартість акцій визначається ґрунтуючись на розсудливій та реалістичній оцінці у відповідності до міжнародних стандартів оцінки, із врахуванням особливостей функціонування банків (включаючи вимоги до регулятивного капіталу, дотримання яких необхідне для продовження діяльності банку).

У випадку, якщо фінансова позиція банку на день врегулювання, визначена аудиторською фірмою, свідчить, що розмір зобов’язань банку перевищував розмір активів банку, вважається що банк не міг діяти безперервно (не мав перспектив продовжити діяльність) та акції банку не становили вартості для будь-якого покупця. Якщо за результатами аудиту/оцінки встановлено, що розмір активів банку перевищував розмір зобов’язань банку, таке перевищення не є достатнім доказом того, що акції банку мали вартість для будь-якого покупця.

До процедури визначення вартості акцій та особи, яка проводитиме оцінку, не застосовуються положення Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” та статті 8 Закону України “Про акціонерні товариства”.

Під час оцінки стану фінансово-господарської діяльності банку на день врегулювання до уваги приймається інформація/дані, відомі станом на день проведення такої оцінки, включаючи інформацію/дані, отримані після прийняття рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

З метою проведення аналізу фінансово-господарського стану банку на день врегулювання, аудиторська фірма застосовує міжнародні стандарти фінансової звітності у частині, яка застосовується щодо банків.

У випадку, якщо законодавство встановлювало спеціальний режим для реструктуризації або рекапіталізації банків на обмежений період часу задля стабілізації банківської та фінансової систем, відповідність банку таким зменшеним регуляторним вимогам протягом такого обмеженого періоду, а також незастосування санкцій за порушення вимог до регулятивного капіталу та/або інших вимог і показників не може вважатися достатнім доказом позитивної вартості акцій.

З метою уникнення безпідставного збагачення учасників банку у результаті врахування фінансової підтримки (ліквідності, поповнення капіталу, гарантій тощо) банку наданої/внесеної державою (Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Міністерством фінансів України) до/після дати врегулювання, оцінка вартості акцій повинна базуватись на наступних припущеннях:

1) у день врегулювання банк повинен негайно сплатити/повернути будь-яку фінансову підтримку, включаючи стабілізаційні кредити, рефінансування або інші кредити, надані Національним банком України як кредитором останньої надії, а фінансова позиція банку повинна оцінюватись з врахуванням фінансових втрат банку, які він зазнав би внаслідок здійснення таких платежів. У випадку, якщо для здійснення виплат банк був би вимушений продавати свої активи, та за відсутності будь-яких інших ринкових індикаторів, до вартості таких активів застосовуються коригуючі коефіцієнти для майна/гарантій, які є прийнятними для забезпечення виконання зобов’язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності та порядок його врахування, встановлені Національним банком України на день врегулювання;

2) після дня врегулювання жодна підтримка ліквідністю (окрім доступу до стандартних інструментів регулювання ліквідності Національного банку України), поповнення капіталу, гарантії, програми викупу активів чи інша форма державної підтримки не буде надаватися державними органами (включаючи Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб). У випадку, якщо у реальності така підтримка була надана, оцінка майбутніх перспектив та показників банку повинна здійснюватися базуючись на припущенні, що така підтримка не надавалась.

Будь-який платіж, отриманий учасником (учасниками) банку у процесі ліквідації банку або внаслідок виконання плану врегулювання зменшує на відповідну суму розмір завданих реальних збитків.

Відшкодування шкоди здійснюється виключно у грошовій формі. Відшкодування шкоди у інший спосіб, зокрема, відшкодовування в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, тощо) не допускається”.