Другий апеляційний адмінсуд розглядає апеляційну скаргу Укрсиббанку на Харківського окружного адмінсуду від 20.12.2019 в справі №820/9119/15, яким банку було відмовлено в задоволенні позову до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, яким було зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток у розмірі 1,7 млрд грн.
Згідно з судовими матеріалами, спір між Укрсиббанком і ДФС виник після проведеної податківцями перевірки в 2015 році щодо результатів роботи банку в 2013-2014 рр.
За даними фіскалів, тоді було виявлено заниження банком доходів у податковому обліку від торгівлі та переоцінки іноземної валюти (у т.ч. по переоцінці страхових резервів під кредити), заниження доходів при відступленні прав вимоги, завищення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування тощо.
У контексті відступлення прав вимоги Харківський окружний адмінсуд у своєму рішенні констатував таке:
"Системне тлумачення норм Податкового кодексу України не дозволяє вважати відступлення права вимоги для цілей обліку з податку на прибуток окремою господарською операцією, відмінною від продажу товарів. Натомість така операція є в розумінні пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України різновидом операції з продажу товарів. При чому продавцем відповідних товарів є особа, що відступає право вимоги за компенсацію. У справі, що розглядається, такою особою є Банк.
Норми цивільного законодавства та законодавства про ринки фінансових послуг, які кваліфікують факторинг для цілей фінансового регулювання, не можуть застосовуватися для цілей визначення податкових наслідків, оскільки у даному випадку спірні правовідносини врегульовано нормами податкового законодавства, що є спеціальними.
Для цілей регулювання цивільного та господарського оборотів певні операції можуть кваліфікуватися і як послуги факторингу, і як відступлення права вимоги (цесія). Проте зазначені обставини не змінюють режиму оподаткування відповідних операцій, оскільки в будь-якому разі для цілей оподаткування операція з відступлення права вимоги, тобто продажу права вимоги, розглядається як різновид продажу товарів.
Склад витрат Банку за операціями з відступлення вимог за кредитами третім особам визначається на підставі даних про заборгованість за відповідними кредитами, сформовану на дату відступлення, а до доходів включається сума, отримана від відступлення цієї заборгованості, а також сума його заборгованості, яка погашається, з урахуванням встановлених судами обставин, що у складі витрат Банком у попередніх періодах відображалась сума резерву в момент його формування, за рахунок якого така заборгованість була відшкодована та обліковувалась на позабалансових рахунках".
Як зазначалося, загальна сума відступленої в 2013-2014 рр. заборгованості, що обліковувалась на позабалансових рахунках, - 874,9 млн грн. Суми використаних страхових резервів, включених до складу витрат, за рахунок яких така заборгованість була списана на позабалансові рахунки, - 654,9 млн грн. Сума компенсації, отримана банком за відступленими кредитами, - 188 млн грн.
“З матеріалів справи вбачається, що ПAT УкрСиббанк при визначенні фінансового результату по операціях з відступлення права вимоги та факторингу, які проводились з позабалансових рахунків, не відносив до складу доходів суму заборгованості, яка була врахована ним у складі витрат та була погашена.
Суд дійшов висновку що банком в порушення п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України занижено доходи на суму заборгованості, яка була погашена в обліку банку всього на 654 926 101 грн. в т.ч.: 2013 - 491 961 242 грн. 2014 - 162 964 859 грн”, - йшлося в рішенні суду першої інстанції від 20.12.2019, яке оскаржує Укрсиббанк.