"Укрнафта" вивела свердловини з податкової застави на 3,3 млрд грн

Все про економіку та фінанси

Окружний адмінсуд м. Києва постановою від 01.07.2019 задовольнив позов ПАТ “Укрнафта” до Офісу великих платників податків (в справі №826/7273/18) та зобов’язав податківців скасувати реєстрацію податкової застави майна "Укрнафти" у держреєстрі обтяжень рухомого майна (за актом опису №9 від 11.04.2018).

Згідно з судовими матеріалами, 10.04.2018 на адресу позивача надійшов лист фіскалів, у якому була наведена інформація про податковий борг підприємства на 14,6 млрд грн, у зв’язку з чим було описано майно на 11,27 млрд грн. З огляду на це, податківці озвучили вимогу надати перелік ліквідних активів для їх опису в податкову заставу на суму 3,3 млрд грн.

10.04.2018 “Укрнафта” надала відповідний перелік активів, а саме природний газ в обсязі 2,06 млрд кубів загальною вартістю 18,06 млрд грн (йдеться про газ, який “Нафтогаз” раніше забрав в “Укрнафти”, - ред.).

Однак 13.04.2018 податківці повідомили, що описали в податкову заставу належні позивачу 2044 свердловини (на родовищах різних регіонів) на 3,3 млрд грн.

У ході судового процесу Офіс великих платників податків наголошував, що компанія-позивач не надала доказів наявності у нього майна, яке може бути передане у податкову заставу, оскільки наданих позивачем доказів - актів закачки газу в ПСГ, судових рішень у справі №6/521 - недостатньо для встановлення цього факту, тоді як такими доказами мають бути акти приймання-передачі природного газу, оформлені відповідно до наказу "Нафтогазу".

Податківці вказували, що право позивача розпоряджатися видобутими корисними копалинами було обмежене законами про держбюджет на 2007 та 2008 роки, якими передбачався продаж всього природного газу власного видобутку підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50%, для потреб населення, і відповідачу надано докази фактичного використання природного газу в обсязі 2,06 млрд кубів "Укрнафти" видобутку 2006 року для потреб населення, про що зазначено у листах “Нафтогазу” та “Укртрансгазу” в 2015-2016 рр.

З огляду на це, Офіс великих платників податків наголошував, що запропоноване “Укрнафтою” майно не могло бути визнане ліквідним і, відповідно, перебувати в податковій заставі. Крім того, фіскали посилалися на дискреційний характер повноваження самостійно визначати майно, що описується у податкову заставу та відсутність обов`язку звертатися до платника податків для визначення переліку такого майна.

Проте суд не погодився з такою оцінкою податківців щодо наявності повноважень у контролюючого органу на власний розсуд визначати перелік майна, яке може бути описане в податкову заставу (якщо є вибір між різним майном, балансова вартість якого покриває суму податкового боргу).

За висновками суду, після скерування запиту до платника щодо переліку майна, яке може бути описане в податкову заставу, в контролюючого органу “виникає обов`язок розглянути надані платником пропозиції та відмовити у прийнятті запропонованого майна у податкову заставу виключно у передбачених законодавством підставах, а не на власний розсуд” (цитата).

Суд вирішив, що Офіс великих платників податків не надав належних доказів обставин, які виключали б можливість прийняття запропонованого майна у податкову заставу. За оцінками суду, “сама по собі наявність у ПСГ природного газу у обсязі, що перевищує 2 061 805,134 тис.куб.м, свідчить про можливість його передачі у податкову заставу”, а “інше тлумачення матеріалів справи суперечило б принципу res judicata” (цитата).

“Питання ліквідності майна в даному випадку пов`язане не з природним газом як таким, який сам по собі є товаром, що може бути відчужений за гроші, а з наявністю тривалих суперечок щодо майна.

Чинне законодавство, зокрема, і податкове, не містить поняття "ліквідність" та критеріїв, якими мають керуватися контролюючі органи при визначенні ліквідності майна при вирішенні питання його прийняття для опису у податкову заставу”, - зауважив суд.

З огляду на це, Окружний адмінсуд м. Києва вирішив, що “у відповідача не було повноважень на власний розсуд визначати майно для опису у податкову заставу” (цитата).

“Оскільки судом визнано протиправною відмову по включенню природного газу до акту опису майна у податкову заставу, то протиправними і будь-які наступні дії щодо опису у податкову заставу будь-якого іншого майна позивача”, - резюмується в судовому рішенні від 01.07.2019.

Контекст

У квітні-2018 податківці заявляли, що було описано майно “Укрнафти” в податкову заставу на 14,5 млрд грн.

Офіс великих платників податків наводив дані, що за 7 місяців 2019 року загальний податковий борг “Укрнафти” збільшився з 14,6 млрд грн до 15,8 млрд грн (у т.ч. 3,5 млрд грн - з податку на прибуток та ПДВ, а 12,2 млрд грн - рентні платежі).

За інформацією ж “Укрнафти”, за січень-липень 2019 року ця компанія сплатила податки до бюджетів усіх рівнів на 7,6 млрд грн (у т.ч. 52 млн грн в рахунок погашення простроченого податкового боргу”.

Як стверджувала компанія, в 2018 році вона “в повному обсязі виконала поточні податкові зобов’язання, сплативши 16,3 млрд грн та посівши четверте місце серед найбільших платників податків країни” (цитата).

14.08.2019 Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в справі №640/15100/19 за позовом Офісу великих платників податків ДФС до ПАТ “Укрнафта” про стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу перед бюджетом на суму 547,1 млн грн.

15.08.2019 Госпсуд м. Києва повернув для заступника генпрокурора його позов до ПАТ “Укрнафта” (в справі №910/10890/19) про стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 1,5 млрд грн.

25.06.2019 Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив заяву “Укрнафти” про забезпечення позову (в справі №640/10694/19) шляхом зупинення дії постанови Кабміну щодо "Укрнафти" про нормативні виплати дивідендів за 2018 рік.

“Укрнафта” в своєму позові оскаржує норму, що зобов`язує її направити 90% чистого прибутку за 2018 рік (або 5,794 млрд грн) на виплату дивідендів. Половина з цієї суми - 2,897 млрд грн - має бути перерахована до держбюджету.

За перше півріччя 2019 року "Укрнафта" задекларувала 18,24 млн грн чистого прибутку, що в 113 разів менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Чистий дохід "Укрнафти" скоротився на 20,7% - до 13,8 млрд грн.

Нагадаємо, 50%+1 акція “Укрнафти” належить “Нафтогазу”, ще 42% - структурам Ігоря Коломойського та його партнерів.

У кінці березня-2019 акціонери ПАТ "Укрнафта" дали згоду на укладення договорів про продаж "Укрнафтою" 4,062 млрд куб. м природного газу для "Нафтогазу”. Кошти від цього продажу газу мали бути в повному обсязі спрямовані на погашення податкового боргу.

Передбачалося, що згадані 4,062 млрд куб м газу будуть включати 2 млрд кубометрів поточного і майбутнього видобутку, а 2,062 млрд кубометрів, які були видобуті "Укрнафтою" в 2006 році та передані на зберігання "Укртрансгазу" (УТГ), але зрештою без оплати використані "Нафтогазом" в 2006-2008 рр. (у травні-2014 Госпсуд м. Києва зобов’язав “Укртрансгаз” повернути цей обсяг газу для “Укрнафти”; згодом касаційна скарга “Нафтогазу” була відхилена).

Викупити газ "Нафтогаз" збирався за рахунок частини коштів, отриманих з держбюджету як компенсацію за газ, проданий споживачами за регульованою ціною на умовах спецзобов’язань. Ці гроші в сумі 69,2 млрд грн компанія закладала в проект фінансового плану на 2019 рік, тоді як в держбюджеті відповідна сума компенсації не передбачалася.

У червні-2015 міноритарні акціонери ПАТ "Укрнафта" (Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited, Bordo Management Limited, яких пов’язують з І. Коломойським і Г. Боголюбовим) подали позов до Стокгольмського арбітражу проти держави Україна. Вони обвинувачують державу в нанесенні збитку через відбір газу, видобутого "Укрнафтою", без оплати або з оплатою за заниженою ціною; невиконанні "Нафтогазом" та "Укртрансгазом" рішень українських судів; швидкому збільшенні ставок плати за користування надрами; зменшенні кворуму під час проведенні зборів акціонерних товариств. На початку 2018 року стало відомо, що претензії міноритарних акціонерів "Укрнафти" до України зросли з $4,7 млрд до $5,4 млрд. Кабмін очікує фінальне рішення арбітражу не раніше 2020 року.

Нещодавно виконавчий директор групи “Нафтогазу” Юрій Вітренко зазначив, що в цілому за НАКом числиться 11 млрд кубів неоплаченого для "Укрнафти" газу (включно зі згаданим вище 2 млрд кубів).

За його словами, відповідний арбітражний позов міноритаріїв “Укрнафти” проти України “досяг тієї стадії, коли навіть з точки зору захисту інтересів України в цьому арбітражі потрібно було б хоч щось робити” (цитата).

Ю. Вітренко зауважував, що ідея розділення нафтових та газових активів “Укрнафти” “вже не актуальна”, оскільки вона “не вирішить всіх проблем”. Серед цих проблем чільний представник НАКу назвав у т.ч. “Укртатнафту” (Кременчуцький НПЗ), в якій 43% акцій належать “Нафтогазу”, а фактичним мажоритарієм є група компаній, пов’язаних з “приватівцями” та їх партнерами.

Також виконавчий директор групи “Нафтогазу” Юрій Вітренко повідомив, що міноритарії “Укрнафти” відмовилися від права призначати CEO в обмін на зміни в наглядовій раді.