Глава наглядової ради Укрексімбанку Оляна Гордієнко в інтерв’ю для “Економічної правди” заявила, що недавно було прийняте рішення про списання на позабаланс активів банку на суму в еквіваленті 16,6 млрд грн. При цьому вона додала, що “списання не означає, що банк припинив заходи по стягненню” (цитата).
Раніше НБУ анонсував списання держбанками у вересні непрацюючих кредитів на 25 млрд грн.
На цьому фоні портфель валютних кредитів, виданих банками для корпоративного сектору, у вересні різко скоротився - на 11,1% (за три квартали - на 13,9%) - до 11,66 млрд дол, а гривневих кредитів - на 0,4% (за три квартали - на 2,3%) до 430 млрд грн.
Як писав Finbalance, Ощадбанк за перше півріччя списав непрацюючі кредити на 25 млрд грн. Йдеться, передусім, про борги "сонячних" проектів "імені" Клюєвих у Криму.
У червні Рада з фінансової стабільності затвердила трирічні плани зі зниження NPL у держбанках. Відповідно до цих планів, банки за три роки зменшать розмір NPL з 416 млрд грн (обсяг NPL станом на червень) на 305 млрд грн, або 73% від всього обсягу.
Збиток Укрексімбанку за січень-серпень становив 1,88 млрд грн.
Ощадбанк за січень-вересень хоч і декларує прибуток 4,7 млрд грн, однак як і випадку Приватбанку, значні прибутки - це наслідок перш за все переоцінки ОВДП-портфелю внаслідок ослаблення гривні (Fitch вказувало на слабку основну прибутковість Ощадбанку, тобто без врахування ефекту від переоцінки цінних паперів і валюти).
Як повідомлялося, у вересні Кабмін вирішив докапіталізувати Укрексімбанку на 6,8 млрд грн за рахунок випуску 15-річних ОВДП зі ставкою до 9,3% (нагадаємо, у 2014 році уряд таким же чином “залив” у статутник Укрексімбанку 5 млрд грн, у 2016 році - 9,3 млрд грн, у 2017 році - 7,7 млрд грн).
О. Гордієнко, говорячи про недавнє рішення Кабміну про докапіталізацію Укрексімбанку, наводить суму 6,9 млрд грн. За її словами, це показник, який визначили за результатом стрес-тесту НБУ, і Кабмін прийняв рішення про докапіталізацію банку на підставі цього діагностичного обстеження.
“Стрес-тести показують суму капіталу, яка необхідна банку для дотримання нормативів при негативному економічному сценарії. Основна, але не єдина, причина - це можливе прогнозоване погіршення якості кредитного портфеля, тобто NPL.
Крім того, на необхідну суму потреб в капіталі нашого банку вплинули норми Нацбанку щодо зменшення основного капіталу на 25% балансової вартості від непрофільних активів.
<...> Банк буде розвиватися. Це саме те, над чим ми зараз працюємо. Будемо намагатися досягти за рахунок операційної ефективності та активізації роботи з NPL. Але це набагато складніше, ніж було б по-іншому, по тим розрахунками, які менеджмент робив під збільшення капіталу на 9,8 млрд.
Цим рішенням власник дав явний сигнал - активізуйтеся в операційній ефективності, активізуйтеся в роботі з NPL. Сигнал зрозумілий - будемо робити”, - зауважила глава наглядової ради Укрексімбанку.
На 01.10.2020 Укрексімбанк декларував показник достатності (адекватності) регулятивного капіталу на рівні 25,04%, тоді як на 01.09.2020 - 15,15% (вимога НБУ - не менше 10%).
За даними Міністерства фінансів, за перше півріччя обсяг непрацюючих кредитів в Укрексімбанку зріс на 5%, або на 3,2 млрд грн.
На 01.07.2020 загальний обсяг непрацюючих кредитів в Укрексімбанку становив 72,7 млрд грн (з них 70,8 млрд грн - кредити юрособам), їх частка в загальному кредитному портфелі - 58% (у портфелі юросіб - 57%, або 71 млрд грн).
Наразі кредитний портфель банку фактично повністю складається з кредитів юридичних осіб – 98%. Основна складова портфелю непрацюючих кредитів – кредити, видані до 2014 року та кредити АР Крим.
Працюючий кредитний портфель юросіб за перше півріччя зріс на 8%, або на 4 млрд грн до 54 млрд грн.
Покриття непрацюючого кредитного портфелю юросіб кредитним ризиком згідно з постановою НБУ №351 (обсяг резерву згідно МСФЗ +покриття за рахунок капіталу) на 01.07.2020 - 94,5%.
Раніше повідомлялося про кредиторські вимоги Укрексімбанку (в т.ч. судові спори) до компаній Клюєвих (Укрпідшипник, Завод напівппровідників), до структур, прямо та опосередковано пов`язаних з групами "Азовмаш" і "Креатив", до "Укртелекома" Ахметова, до "Укрлендфармінга" Бахматюка, до компаній Тополова, до власника ТРЦ "Гулівер", до олійножирових комбінатів на Одещині (які кредитувалися в т.ч. у Дельта Банку), до Миколи Лагуна, групи "Донецьксталь", "Богдан Моторс" Гладковського, "Бліц-Інформ", "Фалбі", "Веста-Дніпро", "Лисичанського склозаводу "Пролетарій", "Амстор", групи "Континіум", "Фактор Ексім", структур, пов`язаних із ЗАЗ, "Альткомом", "Конті", "Гадячсиром", "Консоль ЛТД", групою "Олімп", "Запоріжтрансформатором". Також повідомлялося, що Укрексімбанк кредитував "Вугілля України", "Укрзалізницю", "Нафтогаз", "Аграрний фонд".
У серпні Укрексімбанк повідомив, що надав позику "Укравтодору" на 2,87 млрд грн за рахунок залученого в НБУ рефінансування.
Непрацюючі кредити юросіб в Укрексімбанку в розрізі галузей економіки на 01.07.2020