У Нацбанку визнають ризики надміру жорсткої монетарної політики

Все про економіку та фінанси

НБУ опублікував підсумки дискусії членів комітету з монетарної політики, яка відбулася перед прийняття правлінням Нацбанку рішення щодо зниження облікової ставки на 1.в.п. - до 15,5%.

Як зазначається, всі члени КМП одностайно підтримали більш швидке, ніж передбачав липневий макроекономічний прогноз, зниження облікової ставки.

Обґрунтовуючи свою позицію, вони відзначили, що фундаментальний інфляційний тиск, який характеризується показником базової інфляції, вичерпується швидше, ніж передбачалось у попередньому прогнозі Національного банку (Інфляційний звіт, липень 2019). А головним чинником суттєвішого уповільнення інфляції впродовж останніх місяців було зміцнення гривні. Сприятлива ситуація на валютному ринку та зниження темпів зростання цін зумовили поліпшення інфляційних очікувань бізнесу, населення, банків та аналітиків, створивши підстави для подальшого пом’якшення монетарної політики.

Як зазначається, зниження фундаментального інфляційного тиску та покращення інфляційних очікувань створюють очевидне макроекономічне підґрунтя для пом’якшення монетарної політики. Надлишкова жорсткість монетарних умов матиме наслідком швидке укріплення реального ефективного обмінного курсу, що містить ризики розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Натомість зниження облікової ставки матиме стимулюючий вплив на кредитування та економічне зростання.

Учасники дискусії також обговорили можливі ризики для реалізації оновленого макроекономічного прогнозу, за яким економічне зростання прискориться до 3,5-4% у наступні роки, а ціль з інфляції у 5%, як і передбачалось раніше, буде досягнуто наприкінці 2020 року.

Основними ризиками члени КМП назвали відтермінування укладання нової програми співпраці з МВФ та посилення загроз для макрофінансової стабільності, насамперед внаслідок рішень українських судів. Реалізація цих ризиків, а також інших негативних подій може викликати погіршення курсових та інфляційних очікувань і, як наслідок, стати на заваді зниженню інфляції до цілі. За таких умов НБУ буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику, ніж передбачено базовим сценарієм, в який закладено поступове зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року, констатує Нацбанк.

Поточне рішення щодо прискорення зниження облікової ставки базується на ключовому припущенні оновленого макроекономічного прогнозу щодо успішної співпраці з МВФ.

Члени КМП вважають, що результати зустрічей української урядової делегації з керівництвом МВФ у Вашингтоні, а також анонсований приїзд місії МВФ у листопаді надають підстави для очікування підписання нового меморандуму про співпрацю та отримання першого траншу за новим кредитом до кінця поточного року.

Під час засідання учасники дискусії також обговорили прогнозну траєкторію облікової ставки.

Більшість членів КМП погодились, що у разі розвитку подій за базовим сценарієм, пом’якшення монетарної політики продовжуватиметься. Жовтневе зниження облікової ставки на 100 б.п. зумовлює несуттєве зміщення її очікуваної траєкторії вниз порівняно з липневим прогнозом. Водночас, як і раніше, члени КМП вважають можливим досягнення облікової ставкою рівня 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.

Окремо члени КМП обговорили умови для активнішого зниження ключової ставки. Зокрема, на їхню думку однією з головних передумов для цього є імплементація заходів, передбачених Меморандумом між КМУ та НБУ про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.

Один з членів КМП відзначив, що пом’якшення монетарної політики може бути швидшим у випадку, якщо вплив ревальвації гривні на інфляцію буде потужнішим та тривалішим, ніж наразі припускається.

Інший учасник дискусії вважає, що пом’якшення монетарної політики може пригальмувати на етапі наближення облікової ставки до однознакового рівня. На його думку, це може статися, зокрема, якщо відсоткові ставки за валютними пасивами на внутрішньому ринку, зокрема, в банківській системі, а також ОВДП в іноземній валюті не будуть знижуватися вслід за здешевленням гривневих пасивів. У такому випадку стрімке скорочення різниці між дохідністю в гривні та у валюті провокуватиме зростання рівня доларизації економіки, що підсилюватиме вразливість останньої і вимагатиме жорсткішої монетарної політики, ніж передбачено базовим сценарієм.

Також, за словами одного з членів КМП, прогноз НБУ щодо облікової ставки, який було вперше опубліковано в липні, має відчутний вплив на очікування фінансових аналітиків, банкірів та економічних журналістів. Більшість з них прогнозували зниження облікової ставки у жовтні на 50 б.п., спираючись на оприлюднену НБУ у липні прогнозну траєкторію. Проте у попередніх комунікаціях НБУ наголошував, що прогнозна динаміка ключової ставки не є його зобов’язанням і може переглядатися з огляду на зміну макроекономічних умов. Цей член КМП впевнений, що з часом учасники ринку будуть активніше зважати на такі зміни і враховувати їх у власних прогнозах.

Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 15,5% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 24 жовтня 2019 року.

Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом НБУ, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить голова НБУ, інші члени правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються правлінням НБУ.