Тігіпко купує в оточення Коломойського фінкомпанію, яка раніше придбала Промінвестбанк

Все про економіку та фінанси

8 жовтня Антимонопольний комітет планує розглянути питання про надання дозволу кіпрській компанії Luregio Limited

- на придбання частки в статутному капіталі ТОВ “Фінансова компанія “Фортіфай”, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства;

- на опосередковане придбання [через ТОВ «Фінансова компанія “Фортіфай”] акцій Промінвестбанку, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства.

Доповнено: зрештою АМКУ надав відповідний дозвіл.

Нагадаємо, в кінці 2019 року АМКУ надав дозвіл компанії Сергія Тігіпка на придбання акцій Luregio Limited.

У 2017 році С. Тігіпко викупив ВіЕс Банк у російського Сбербанку. Згодом ВіЕс Банк був приєднаний до Таскомбанку (теж належить С. Тігіпку).

Як писав Finbalance, нещодавно у фінкомпанії "Фортіфай", яка в березні стала переможцем аукціону з примусового продажу держвиконавцями 99,77% акцій Промінвестбанку, змінилися власники.

Донедавна в держреєстрі юросіб кінцевим бенефіціаром ТОВ "ФК "Фортіфай" значився Сергій Фаткуллін. Наразі ж бенефіціарами цієї фінкомпанії вказані Лариса Рибенкова і ТОВ "ФК "Фінєвровектор", власниками якого, крім Лариси Рибенкової, значаться також Людмила Осикіна та Дмитро Пономарьов.

Лариса Рибенкова і Людмила Осикіна - помічниці нардепа Олега Дунди (з фракції “Слуга народу”), який до обрання в парламент був директором ТОВ “А.В.С.”, пов’язаного з “приватівцями” (також повідомлялося, що в 2001-2007 роках Олег Дунда працював у Приватбанку).

Так, серед засновників ТОВ “А.В.С.” - ТОВ “КУА “Фінансовий капітал” - одна з “приватівських” структур, які отримали рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 159 млн дол з Росії як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією. У рамках виконавчого провадження щодо виконання вказаного судового рішення у березні й відбувся аукціон з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку.

Олег Дунда відомий у т.ч. тим, що подав понад 1650 правок до т.зв. “антиколомойського” закону, на прийнятті якого наполягав МВФ та який був покликаний запобігти можливості повернення Приватбанку під контроль колишніх власників (Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова).

Згадана вище Людмила Осикіна в держреєстрі значиться також одним з бенефіціарів ДП “ТРК “Аверс” ВАТ “Корпорація “Аверс”, яке пов’язують з “приватівцями”.

Раніше ЗМІ повідомляли, що покупцем 99,77% акцій Промінвестбанку могла стати компанія, пов’язана з інвестфондом VR Capital, “який профінансував угоду і фактично став реальним покупцем банку” (цитата).

Натомість співрозмовники Finbalance на ринку зазначали, що реальними покупцями Промінвестбанку могли стати структури, близькі до Павла Фукса (який раніше цікавився Промінвестбанком) і Віталія Хомутинніка.

Нагадаємо, “приватівці” оскаржили в судовому порядку результати березневого аукціону з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку (переможцем якого з пропозицією 268,7 млн грн стала фінкомпанія "Фортіфай"), наполягаючи, що він був проведений з порушенням законодавства, а ціна лота виявилася занижена.

Ухвалою Госпсуду м. Києва від 10.03.2020, яка була залишена без змін постановою Північного апеляційного госпсуду від 01.09.2020, на вимогу “приватівців” у рамках забезпечення позову було накладено арешт на акції Промінвестбанку, його рухоме і нерухоме майно, майнові права, рахунки в інших банках (у межах суми стягнення 169,8 млн дол), введено заборону банку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи.

Промінвестбанк заявляв, що накладений у березні судом арешт може призвести "до повної зупинки банку та неплатоспроможності” (цитата).

Як писав Finbalance, 06.08.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити скаргу ТОВ “ФК “Фортіфай” та залишив без зміну ухвалу Київського апеляційного суду від 31.03.2020, якою фінкомпанії знову ж таки було відмовлено в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 (у справі №796/165/18).

Вказаною ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 було задоволено клопотання низки компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами, та в рамках забезпечення їх позову в справі №796/165/18 (про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду Гааги від 02.05.2018 про стягнення з Росії на користь “приватівців” 159 млн дол як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією) було в т.ч. накладено арешт на 99,77% акцій Промінвестбанку, які належать Росії (в “особі” російської держкорпорації Внєшекономбанк/ВЕБ.РФ).

Фінкомпанія “Фортіфай” зазначала, що вказаний арешт акцій Промінвестбанку не дозволяє завершити процедуру примусового продажу арештованого майна, а саме провести перерахування акцій на рахунок “Фортіфай”.

Натомість Верховний Суд констатував, що оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Фортіфай» “не є стороною арбітражного розгляду та учасником справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, тому не вправі ставити питання про скасування заходів забезпечення позову у цій справі” (цитата).

Як писав Finbalance, 21.07.2020 Київський апеляційний суд відмовився задовольнити апеляційну скаргу глави правління Промінвестбанку (Андрія Рожка) та залишив без змін ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 27.05.2020, якою у рамках кримінального провадження №12020100060001857 на вимогу Київської місцевої прокуратури №6 було

- накладено арешт на 99,77% акцій Промінвестбанку, кошти банку в НБУ та інших фінустановах, цінні папери, майнові права та нерухомість Промінвестбанку;

- заборонено службовим особам ТОВ «Фінансова компанія «Фортіфай» або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням, відчужувати, розпоряджатися згаданими вище акціями Промінвестбанку;

- заборонено держреєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційні дій щодо 99,77% акцій Промінвестбанку, а також щодо його нерухомості.

Згідно з судовими матеріалами, розслідування в кримінальному провадженні №12020100060001857 було розпочате в травні 2020 року на підставі звернення в поліцію ПП «Едельвейс-2000» - однієї зі структур, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами, які в Арбітражному суді Гааги (Нідерланди) отримали рішення на свою користь (воно визнане в українських судах) про стягнення з Росії в особі Мін’юсту РФ 159 млн дол як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією.

Російський "Внєшекономбанк" (ВЕБ.РФ) називав продаж підконтрольного йому Промінвестбанку порушенням норм міжнародного права.

Про судові спори ВЕБ.РФ з Державною виконавчою служби щодо продажу Промінвестбанку - тут.

НБУ в контексті примусового продажу акцій Промінвестбанку заявляв, що не отримував пакет документів для погодження набуття істотної участі в банку.

При цьому НБУ зауважував, що “про ризики набуття істотної участі в банку без погодження регулятора Національний банк повідомив Міністерство юстиції та організатора торгів із продажу акцій Промінвестбанку, що відбулись 4 березня” (цитата).

“Особа, яка набула істотну участь без такого погодження, може бути позбавленою права голосу та оштрафованою, тоді як структура власності самого банку може бути визнаною непрозорою. Непрозора структура власності може стати підставою для віднесення банку до категорії проблемних, а згодом – у разі неусунення порушення – банк може бути визнаний неплатоспроможним.

Національний банк не втручається в процес виконання судових рішень. Разом із цим існують передбачені чинним законодавством інструменти для дотримання вимоги щодо отримання попереднього погодження Національного банку під час переходу права власності на акції банку. Одним із таких інструментів є включення до договору купівлі-продажу відкладальної умови, за якою фактичний перехід права власності на акції банку відбувається після отримання погодження регулятора", - йшлося в заяві Нацбанку.

Про фінансовий стан Промінвестбанку - тут.