Заступник глави Офісу президента Олег Татаров фігурує у справі Максима Микитася, яка стосується розкрадання коштів під час будівництва квартир для нацгвардійців, повідомили прокурори під час засідання, на якому обирали запобіжний захід ще одному фігуранту справи Костянтину Дубоносу, пише zn.ua з посиланням на Центр протидії корупції.
"На засіданні прокурор озвучив інформацію, що між чиновником компанії Укрбуд і нинішнім заступником голови ОПУ Олегом Татаровим відбувалася переписка, в якій Татаров посилав скан паспорта особи, на якого потрібно було зареєструвати паркомісце зі 100% знижкою. Цікаво, що і Микитась підтвердив передачу хабара Дубоносу під час допиту", - йдеться в повідомленні ЦПК.
Щодо самого Дубоноса, то його триматимуть під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 млн 51 тис грн.
Головний редактор Цензор.нет Юрій Бутусов наводить інформацію, що "операція детективів НАБУ по затриманню заступника глави ОП Олега Тататова зірвана - Генеральний прокурор Ірина Венедіктова відсторонила від справи Татарова всіх чотирьох прокурорів САП, які вели справу Микитася і Татарова, і зробила процесуальним керівника в справі саму себе" (цитата).
"Cьогодні Вищий антикорупційний суд визнав звинувачення Микитася на адресу Татарова і його спільника - експерта МВС Дубоноса достатніми, і виніс рішення про тримання Дубоноса під вартою на період слідства, або вихід під заставу в розмірі 1 млн грн. А Дубонос і Татарів проходять по одному епізоду.
Але затримати Татарова і взяти його під варту не можна - тому що всі ті, хто має прийняти рішення, від справи відсторонені, і зараз новий склад процесуальних керівників вивчатиме справу", - зазначив Ю.Бутусов.
Максим Микитась, колишній співвласник компанії "Укрбуд Девеломпент", який проходить у справі про розкрадання при будівництві житла для Нацгвардії і перебуває в СІЗО, заявив, що заступник глави Офісу президента Олег Татаров працював у компанії "Укрбуд" як юрист, пише НВ.
Микитась розповів, що познайомився з Татаровим у 2011−2013 роках, коли той обіймав посаду заступника Головного слідчого управління МВС України.
«Під час одного з наїздів з обшуком на Укрбуд були "вилучені" $300 тис. Тоді при вирішенні питання про їх повернення і відбулося знайомство з Татаровим», — написав Микитась у Facebook.
За його словами, після втечі Януковича і звільнення Татарова з органів, до Укрбуду звернулися з проханням працевлаштувати його. «Сильний юрист для вирішення особливих питань», — нібито так представили Татарова Микитасю.
«В Укрбуді він працював під керівництвом директора Майбороди (Олег Майборода, кум Микитася і гендиректор Укрбуд Девелопмент, — ред.). Вирішував питання з різними державними органами. Паралельно підробляв наданням юридичних та інших послуг екс-оточенню Януковича. Пам’ятаю (його, — ред.) з кількох робочих питань і ситуацій», — розповів Микитась.
«Рік тому під час кризи Укрбуду (2019 рік, — ред.) його роль як фахівця „зі схем“ була суттєвою і дуже неоднозначною. Він разом із Майбородою активно відстоював варіант заходу „інвестора“ саме в особі Федотенкова (ресторатор Дмитро Федотенков, один із нових співвласників Укрбуда, — ред.). Хто там у них був головним ідеологом схем я точно не знаю», — розповідає Микитась.
Він називає Татарова «автором схем складених їм меморандумів по яким і увели Укрбуд». «Це він займався юридичним оформленням документів по перереєстрації Укрбуду на підконтрольних Майбороді та Федотенкову підставних осіб. Татаров юридично так склав документи, що я відразу позбавлявся контролю над активами Укрбуду під „гарантії“ грошей на добудову ЖК „на потім“. Укрбуд Девелопмент переоформили на підставних осіб, але грошей на добудову „нові господарі“ так і не завели, а зосередилися на розпродаж активів (тема умов і сум меморандумів і що ще важливіше вигодонабувачів у подальших sales актуальна і буде освітлена окремо)», — написав Микитась.
Микитась додав, що «саме Татаров відразу надіслав адвоката зі своєї орбіти і я швидко почав „тонути“ по всіх фронтах», а також про те, що «нашу скандальну зустріч з питання консолідації заради порятунку Укрбуду, що коштувала мені свободи і 30 млн грн, Майборода потайки записав на відео як раз за ідеї Татарова, який і забезпечив його спецтехнікою. Щоб остаточно прибрати мене від Укрбуду до СІЗО».
Також за словами Микитася, Татаров став власником низки об`єктів: «Наприклад, з осені`19 і по даний момент у дружин Татарова і Майбороди спільний бізнес — взуттєві магазини. Спочатку ця мережа була відкрита моєю дружиною і дружиною Майбороди, але рік тому дружина Татарова "зайшла" на частку моєї дружини. Або, подивіться, як багато квартир у дорогих ЖК Укрбуду оформлено на нього (Татарова, — ред.) і його родичів, близьке оточення. „Покупка“ як ви розумієте відбувалася не на загальних підставах, а часто з дисконтом до 70 відсотків».
«Особлива його роль була і в ланцюжку по дезінформації перших осіб держави щодо ситуації з Укрбуд. Але це вже інша, більш велика тема не для експрес-відповідей. На моє щире переконання, Татаров причетний до трагедії Укрбуду і бід 13 тисяч сімей його інвесторів», — резюмував Микитась.
P.S.
НАБУ заявило, що Офіс генпрокурора перешкоджає притягненню винних до відповідальності у справі Нацгвардії.
Нижче - офіційне повідомлення НАБУ:
"Ввечері 1 грудня 2020 року Генеральний прокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження, за відсутності будь-яких правових підстав, тобто всупереч вимогам КПК України, змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.
Як результат, детективи НАБУ та прокурори САП не змогли у передбачені законом терміни здійснити заплановані слідчі і процесуальні дії, а саме — повідомити про підозру ще одному, вже третьому, ймовірному учаснику вказаного злочину – екс-топ-посадовцю державної компанії «УкрБуд».
Національне бюро переконане, що ця ситуація — продовження свідомого тиску на слідство, адже за останні пів року Офіс Генерального прокурора вдається до подібних дій не вперше.
10 вересня 2020 року НАБУ і САП за наявності обґрунтованих доказів скерували до Генерального прокурора проєкт повідомлення про підозру чинному нардепу як ймовірному учаснику злочинної групи, учасники якої отримують неправомірну вигоду за використання законних повноважень та обов’язків народних депутатів України. Проте Генеральний прокурор із незрозумілих причин підписала підозру тільки 16 вересня. При цьому, зауважень до тексту підозри та викладених у ньому доказів не було, жодні зміни до поданого спочатку документа не вносилися.
Крім того, Офіс Генерального прокурора, двічі, на переконання слідства, безпідставно, відмовляв Національному бюро у направленні документів для екстрадиції бенефіціарного власника ПАТ «ВіЕйБі Банк», підозрюваного у заволодінні грошовими коштами стабілізаційного кредиту Національного банку для ПАТ «ВіЕйБі Банк» у розмірі 1,2 млрд грн. У червні та серпні 2020 року НАБУ направляло до ОГП той самий пакет документів, а у липні та листопаді цього року отримувало його назад із різними причинами відмов. Усі ці причини об’єднує тільки одне: вони ґрунтуються на довільній та упередженій оцінці доказів, ставлять під сумнів рішення Вищого антикорупційного суду та мають на меті перешкодити здійсненню правосуддя.
Крім того, у той час, як у справі щодо заволодіння майном Нацгвардії Генеральний прокурор із незрозумілих причин та без попередження змінила прокурорів, у провадженні щодо формули «Роттердам+» прокурора не змінюють. І це незважаючи на його неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів неправомірної вигоди. Відповідь на запитання про те, чому залишається виконувати обов’язки процесуальний керівник, який довів свою упередженість, а, відповідно, не зможе забезпечити належне обвинувачення у суді, має, напевно, тільки сама Генеральний прокурор.
Національне бюро продовжує докладати зусиль для притягнення до відповідальності причетних до топ-корупції осіб та повернення державі вкрадених ресурсів".
P.P.S.
Заступник голови Офісу президента Олег Татаров заперечує свою причетність до будь-яких злочинів. «Розповсюджувані оточенням глави НАБУ чутки про те, що я нібито причетний до якихось злочинів, а також про те, що мене нібито хотіли затримати, не відповідають дійсності. Їх поширення я пов`язую зі своєю публічно озвученою позицією щодо роботи керівництва антикорупційного органу. Зараз працюю у штатному режимі», – заявив Татаров в коментарі, наданому Офісом президента виданню Liga.net.
Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що президент Володимир Зеленський не втручається в роботу Офісу генерального прокурора. За його словами, президент та Офіс президента сповідують «принцип невтручання в справи правоохоронних, антикорупційних органів» та «підтримають будь-які прозорі розслідування, засновані на доведених фактах».
Подоляк назвав «вигадкою» інформацію про нараду у президента, на якій Зеленський нібито доручив захищати Татарова.
Як констатує "Радіо Свобода", 28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».
В Офісі президента повідомили, що заява Татарова про НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.
Доповнено:
Офіс генпрокурора заявляє, що діє винятково в межах закону та визначених повноважень. Таким чином у відомстві відреагували на звинувачення Національного антикорупційного бюро України в перешкоджаннях у кількох кримінальних провадженнях, констатує "Радіо Свобода".
Зокрема, мова йде про провадження стосовно заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.
У відомстві запевняють, що генеральна прокурорка Ірина Венедіктова змінила процесуальне керівництво в провадженні відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України. Там підтвердили, що «з забезпечення швидкого, повного, неупередженого, всебічного та ефективного дослідження усіх обставин кримінального провадження» Венедіктова вирішила включити себе до складу групи прокурорів.
Так само до складу групи включили виконувача обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука. Старшим групи став начальник управління САП Андрій Довгань.
«Звертаємо увагу громадськості та Національного антикорупційного бюро України, що зміна групи прокурорів у кримінальному провадженні не впливає на проведення слідчих розшукових дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження правоохоронним органом», – заявили в прокуратурі.
У відомстві нагадали, що у вересні генеральний прокурор підписала повідомлення про підозру чинному народному депутату зі «Слуги народу» Олександру Юрченку як ймовірному учаснику злочинної групи, що отримує неправомірну вигоду за використання покладених на нього законних повноважень та обов’язків.
«Щодо екстрадиції бенефіціарного власника «ВіЕйБі Банку» (Олега Бахматюка – ред.), слід зазначити, що Офісом генерального прокурора дійсно двічі повертались матеріали кримінального провадження до НАБУ. Окрім того, Офіс генерального прокурора неодноразово звертався до НАБУ з проханням надати додаткові відомості та процесуальні рішення, виявлені та прийняті в межах кримінального провадження. Саме за ініціативи генерального прокурора проводилась нарада з керівниками НАБУ та САП щодо наявних процесуальних порушень, які можуть поставити під загрозу кінцевий результат у вигляді законного кримінального переслідування підозрюваного», – зазначили в прокуратурі.
Офіс генерального прокурора стверджує, що причинами відмов у направлені матеріалів до іноземної держави стала низка законних підстав:
- у липні 2020 року матеріали до НАБУ були повернуті у зв’язку із наявністю судового рішення від 5 червня 2020 року, відповідно до якого Офіс генерального прокурора зобов’язаЛИ скасувати постанову, яка дозволяла продовжувати досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні;
- підставою для повернення матеріалів до НАБУ у листопаді 2020 року стало порушення норм національного та міжнародного законодавства під час прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення у кримінальному провадженні, на підставі якого підозрюваного мали б позбавити волі. За наявності таких порушень, орган досудового розслідування надав би підозрюваному можливість фактично уникнути екстрадиції та звинувачувати всі державні органи в упередженому переслідуванні та порушенні прав.
Офіс генерального прокурора переконує, що після усунення процесуальних порушень представниками НАБУ готовий направити їх до компетентних органів іноземної держави для затримання Бахматюка та його подальшої екстрадиції в Україну.
В Офісі генерального прокурора також відповіли на звинувачення у відмові заміни прокурора у провадженні стосовно формули «Роттердам +».
«Слід зазначити, що протягом слідства жодними особами не висловлювалось сумнівів щодо його ефективності та не поставало питання необхідності заміни прокурора у провадженні, в тому числі і у зв’язку із його можливою зацікавленістю в унеможливленні публічного судового розгляду протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів», – додали в ОГП.
«Однак відразу після прийняття прокурором САП Віталієм Пономаренком рішення про закриття кримінального провадження виникла низка питань щодо ефективності слідства та нагальної потреби у заміні прокурора у провадженні», – зазначили в прокуратурі.
Там зауважили, що 11 листопада Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні заяви детективів НАБУ про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі формули «Роттердам +». Наразі питання про необхідність заміни прокурора в цьому кримінальному провадженні вивчається, остаточне рішення мають ухвалити після повної та всебічної перевірки усіх обставин справи.
«Наразі вбачається, що НАБУ вчиняються спроби приховати неефективне досудове розслідування, перекладаючи звинувачення на прокурорів САП та Офіс Генерального прокурора, водночас намагаючись без наявності необхідних достатніх доказів та їх переконливості скерувати кримінальне провадження з обвинувальним актом до суду. При цьому в нашому розпорядженні лишаються лише 2 дні зі встановленого ст. 219 КПК України строку досудового розслідування», – заявили в прокуратурі.
Офіс генерального прокурора звинувачує НАБУ в спробах публічної дискредитації.
У прокуратурі вважають, що «спотворення Національним антикорупційним бюро реальних фактів може свідчити про намагання приховати неефективність здійснених досудових розслідувань та використання ЗМІ з метою тиску на генерального прокурора для прийняття тих чи інших процесуальних рішень».