Суркіси хочуть витягнути з Приватбанку сотні мільйонів доларів через Печерський райсуд

Все про економіку та фінанси

Компанія Lumil Investments LLP та держвиконавець звернулися в Печерський райсуд м. Києва з проханням роз’яснити ухвалу цього суду від 09.02.2017 (в справі №757/7499/17-ц), якою було задоволено клопотання Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP (ці структури пов’язували з Суркісами) про забезпечення позову: тоді, в лютому 2017 року, Печерський райсуд зобов’язав Приватбанк і його кіпрську філію виконувати депозитні договори, укладені з позивачами, - в т.ч., але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

Раніше повідомлялося, що кошти згаданих компаній “імені” Суркісів могли потрапити під операцію bail-in у Приватбанку (примусову конвертацію коштів пов’язаних осіб у капітал банку під час його націоналізації).

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 12.09.2017, Головне слідче управління Генпрокуратури здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000558 за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Мінфіну, НБУ, Приватбанку та за фактом невиконання ними ухвали цього ж суду від 09.02.2017.

У судових матеріалах зазначалося, що за даними слідчих, компанії Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP уклали депозитні договори з кіпрською філією Приватбанку на загальну суму понад 300 млн дол. «На даний час договори не виконуються, проценти за цими договорами не виплачуються, а рахунки анульовані», - йшлося в судовій ухвалі від 12.09.2017.

За даними ж ЗМІ, під час націоналізації Приватбанку обсяг вкладів компаній Суркісів у кіпрські філії банку становив близько 250 млн дол.

20.04.2017 Апеляційний суд м. Києва залишив без змін згадану “розморожувальну” ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 (в справі № 757/7499/17-ц).

Перед цим - 03.03.2017 - держвиконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №53527745 для виконання цієї ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017.

08.11.2018 Верховний Суд відмовився відкривати касаційне провадження за касаційною скаргою Приватбанку на рішення судів нижчих інстанцій в справі №757/7499/17-ц, якими Приватбанку було відмовлено в задоволенні клопотання про скасування постанови Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпро про відкриття виконавчого провадження №53527745 від 03.03.2017.

07.11.2019 Голосіївський райсуд м. Києва в рамках кримінального провадження №42019000000001832 задовольнив клопотання прокуратури м. Києва та надав тимчасовий доступ до документів, які знаходяться в Приватбанку, та стосуються рахунків Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP, а також документів й інформації “щодо отримання та виконання працівниками Приватбанку” ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 й постанов держвиконавця.

25.07.2017 Окружний адмінсуд м. Києва в рамках справи №826/1317/17 задовольнив позов Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP до НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну та Приватбанку про визнання протиправним рішень Нацбанку про віднесення позивачів до категорії пов’язаних осіб Приватбанку та рішень ФГВФО про bail-in.

За даними ЗМІ, Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP разом з Ігорем Суркісом звернулися у Високий суд Лондона з позовом до Петра Порошенка та Валерії Гонтаревої.

Як повідомлялося, сума позову Суркісів може сягати 140 млн дол, і цей позов стосується угоди, яка, стверджувалося, нібито була укладена з П. Порошенком щодо можливої купівлі ним чверті акцій “1+1”, а також коштів Суркісів, списаних під час націоналізації Приватбанку.

У прес-службі П. Порошенка запевняли, що він не укладав угоду про придбання частки в телеканалі “1+1”.

Разом з тим, лондонський позов Суркісів (і тим паче їх виграш у суді) може послабити позиції держави в судових спорах з Коломойським щодо націоналізації Приватбанку.

Контекст

16.03.2020 Велика Палат Верховного Суду буде розглядати касаційні скарги Приватбанку, НБУ, Кабміну на рішення судів першої та апеляційної інстанцій в справі №826/20221/16, винесені в 2017 році (а також поворот їх виконання), якими було задоволено позов братів Суркісів і їх родичів та скасовано рішення Нацбанку про визнання їх пов’язаними особами з Приватбанком, визнано незаконним списання їх коштів у банку на суму 1,1 млрд грн в процесі націоналізації Приватбанку, зобов’язано банк повернути ці кошти позивачам-вкладникам.

"Від зазначеного судового процесу залежить відновлення процесу про оскарження націоналізації Приватбанку", - констатували в Нацбанку.

Нагадаємо, 19.12.2019 Шостий апеляційний адмінсуд зупинив розгляд апеляційних скарг Приватбанку, НБУ, Мінфіну, ФГВФО на рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 18.04.2019 (у справі №826/7432/17), яким на вимогу І. Коломойського було визнано незаконною націоналізацію Приватбанку. Суд зупинив розгляд цього спору до розгляду Великою Палатою Верховного Суду згаданої справи №826/20221/16 “імені” Суркісів.

До неї опосередковано “підв’язана” і справа №910/1834/19 (за позовом Ігоря Коломойського і Triantal Investments LTD до Міністерства фінансів про повернення їм акцій Приватбанку), розгляд якої в жовтні 2019 року зупинив Госпсуд м. Києва до набрання законної сили рішення в “ренаціоналізаційній” справі №826/7432/17 (“імені” Коломойського).

До справи №826/20221/16 “імені” Суркісів прив’язані також інші судові спори щодо bail-in у Приватбанку (в т.ч. позов екс-дружини Геннадія Боголюбова на 500 млн грн).

Додамо, що у вересні-2018 в ЗМІ була інформація про врегулювання спору між Приватбанком та родиною Суркісами щодо вкладів на 1 млрд грн, які потрапили під операцію bail-in. У Приватбанку запевняли, що фактичні виплати були здійснені за рахунок прибутку банку, причому вони були меншими від вказаної суми (не уточнювалося, на скільки саме), з огляду на наявність у банку певних кредитних вимог до Суркісів, у результаті чого було проведено в т.ч. зарахування однорідних зустрічних вимог.

Крім того, у Приватбанку неофіційно зазначали, що на той час він поки не отримав рішення Верховного Суду в справі №826/20239/16 за позовом "Акцент-Банку" (підконтрольний Суркісам), але ніби був готовий його виконати. У цьому випадку ціна питання - 364 млн грн (ці кошти теж потрапили під bail-in).

03.10.2018 Верховний Суд задовольнив заяву Приватбанку, прийняв його відмову від позову до Ігоря Суркіса, Григорія Суркіса, Рахміля Суркіса, Світлани Суркіс, Поліни Ковалик, Марини Суркіс, ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" про визнання договорів недійсними. Верховний Суд закрив провадження в цій справі (№757/26771/17-ц).

У цьому випадку йшлося про договори застави від 19.12.2016, за якими вказані фізособи-відповідачі передали в заставу для ТОВ «КУА «Мтір Ессет Менеджмент» майнові права на отримання грошових коштів по депозитних договорах.

За даними держреєстру, ТОВ «КУА «Мтір Ессет Менеджмент» та Ігор Суркіс є співзасновниками ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

24.05.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити заяви НБУ та Приватбанку про перегляд рішень судів нижчих інстанцій в справі №826/20288/16, якими було скасовано рішення комісії НБУ з питань визначення пов`язаних з банком осіб №105 від 13.12.2016 в частині визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» (“імені” Суркісів) пов`язаною з Приватбанком особою, а також скасовано наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 в частині заборони будь-яких видаткових операцій та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ» у Приватбанку.

У грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та після цього "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додаткові випуски акцій на вказану суму були оплачені держоблігаціями).

Про інші судові спори щодо bail-in у Приватбанку (за участі в т.ч. держателів євробондів, екс-дружини Боголюбова, компаній “приватівців”, Хомутинніка) - туттуттуттуттут.