Суди зобов`язали НБУ виплатити 129 млн грн власнику банку, який пов’язували з "Сім`єю"

Все про економіку та фінанси

Північний апеляційний госпсуд своєю постановою від 8 вересня відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 21.01.2020 (в справі №910/9095/18), яким було задоволено позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Нацбанку та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 128,9 млн грн "майнової шкоди" (цитата).

Ця справа розглядається в судах по другому колу. Так, 27.08.2019 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ і скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було задоволено вказаний позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (власник 71% акцій “Радикал Банку”) та вирішено стягнути з Нацбанку на користь цієї фірми 128,9 млн грн відшкодування майнової шкоди, яка, на думку компанії-позивача, була завдана їй як акціонеру банку внаслідок позбавлення корпоративних прав через прийняття Нацбанком в 2015 році “неправомірного рішення” (на думку позивача) про віднесення “Радикал Банку” до категорії неплатоспроможних. Тоді суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд у суд першої інстанції (Госпсуд м. Києва).

У ході судового процесу ТОВ "Промислова інноваційна компанія" зазначало, що постанова НБУ №452/БТ від 09.07.2015 про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних була визнана протиправною та скасована судовими рішеннями (в т.ч. рішенням Вищого адмінсуду, яке Верховний Суд відмовився переглядати) в межах розгляду іншої справи - №826/24203/15 (за відповідним позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Нацбанку).

11.08.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити клопотання НБУ про призначення експертизи (оцінки) у цій справі. Своє клопотання Нацбанк мотивував законом про банки, який був прийнятий парламентом і підписаний президентом у травні (за наполяганням МВФ). НБУ наголошував, що відповідним законом встановлено особливий порядок відшкодування шкоди, заподіяної у разі скасування в судовому порядку рішення НБУ про виведення з ринку банків (від Finbalance: документом, зокрема, передбачено, що саме міжнародно визнана аудиторська фірма має підтвердити розмір шкоди, якщо така була завдана власникам виведеного з ринку банку, - ред.).

Натомість Північний апеляційний госпсуд зазначив, що відповідний закон встановлює “особливості визначення розміру шкоди (упущеної вигоди та реальних збитків)”, причому “реальні збитки визначає саме як вартість акцій банку на день прийняття рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних” (цитата). “Водночас, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, предметом позову в даній справі є відшкодування шкоди, завданої позивачу у зв`язку із незаконним позбавленням його корпоративних прав, а не позбавленням його права власності на акції ПАТ «Радикал Банк»”, - йшлося Північний апеляційний госпсуд в ухвалі від 11.08.2020.

Нагадаємо, що “Радикал Банк”, як і низку інших фінустанов на ринку, неофіційно пов’язували з представниками “Сім’ї”.

За даними НБУ, на 11.06.2015 бенефіціарами ТОВ "Промислова інноваційна компанія" були Шпак Максим Олександрович та Веремійченко Анрі Георгійович (наразі у держреєстрі кінцевими власниками фірми зазначені Шпак Олександр Григорович і Веремійченко Андрій Георгійович).

За даними ФГВФО, на 01.01.2020 вкладникам "Радикал Банку" в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 138,4 млн грн (81,1% запланованих виплат).

НБУ в заяві про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних вказував, що за результатами перевірок операційних кас фінустанови та його відділень "було встановлено грубе порушення законодавства у сфері готівкового обігу, що створювало загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку" (цитата).

“Радикал Банк” не забезпечував належним чином заходи охорони під час перевезення валютних цінностей, зберігання готівки у відділеннях банку та здійснення внутрішнього контролю за касовими операціями. Позиція Національного банку України полягає в жорсткому реагуванні на здійснення банками ризикових операцій, що можуть свідчити про загрозу збереження довірених ним коштів", - зазначав НБУ.