Суди визнали вимоги ГЗК Жеваго до його ж банку-банкрута на 292 млн грн як неінсайдерські

Все про економіку та фінанси

16.02.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 22.09.2020 (у справі №910/18801/16), яким було задоволено позов ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” до ліквідатора банку “Фінанси та кредит” і зобов’язано представника ФГВФО включити в реєстр вимог кредиторів банку вимоги позивача на 291,6 млн грн, причому - в сьому чергу (вимоги вкладників-юросіб, які не є пов’язаними з банком особами).

Згідно з судовими матеріалами, раніше ліквідатор визнав вимоги ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” на 42,5 млн грн і включив їх у дев’яту чергу (як вимоги пов’язаної особи). А решта вимог були відхилені, з огляду на списання відповідних коштів у рамках погашення компанією (як поручителем) заборгованості низки структур, пов’язаних з Костянтином Жеваго (був власником банку “Фінанси та кредит”).

Суди першої та апеляційної інстанції вирішили, що відповідні кошти були списані неправомірно, оскільки матеріали справи не містять доказів, які свідчать, що банк “Фінанси та кредит” повідомляв ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» про невиконання ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю» та ТОВ «Кременчуцький шкірзавод» зобов`язань за кредитними договорами.

Також на думку Госпсуду м. Києва, “відсутні належні та допустимі докази на підтвердження пов`язаності позивача з банком, а тому неправомірним є рішення Фонду про включення кредиторських вимог позивача до дев’ятої, а не сьомої черги задоволення вимог” (цитата).

Північний апеляційний госпсуд погодився з цим висновком: “Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження пов`язаності позивача з банком, а відтак рішення Фонду про включення кредиторських вимог позивача до дев’ятої черги є неправомірним, і в даному випадку, зобов`язання місцевим господарським судом включити вимоги ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги відповідають приписам ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність"” (цитата).

Раніше в групі Ferrexpo (контролює у т.ч. Єристівський ГЗК і Полтавський ГЗК) публічно стверджували, що на її рахунках в банку «Фінанси та кредит» напередодні визнання його неплатоспроможним було 174 млн дол.

У серпні 2015 року – тобто незадовго до визнання «Фінанси та кредит» неплатоспроможним – НБУ повідомляв, що цей банк зменшив обсяг кредитів пов`язаним особам на 3,6 млрд грн. Дещо згодом тодішній глава НБУ Валерія Гонтарева додала, що це сталося через "згортання" за рахунок великого депозиту (називалася сума 4 млрд грн).

У липні 2017 року прес-служба Нацбанку уточнювала, що в серпні 2015 року “здійснено (часткове) погашення кредитної заборгованості 8 позичальників, власником яких був К.Жеваго, [перед банком “Фінанси та кредит”] на загальну суму 3,3 млрд грн в основному за рахунок коштів трьох гірничо-збагачувальних комбінатів, підконтрольних Ferrexpo” (цитата).

Як писав Finbalance, наприкінці жовтня 2019 року Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного госпсуду (в справі №910/19560/16), якою було задоволено позов ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» і зобов’язано ліквідатора банку “Фінанси та кредит” і Фонд гарантування включити вимоги компанії-позивача на 3,9 млрд грн у реєстр вимог кредиторів банку, причому - в сьому чергу (вимоги вкладників-юросіб, які не є пов’язаними з банком особами).

Суд касаційної інстанції передав цю справу на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

19.01.2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" і залишив без змін Госпсуду м. Києва від 25.06.2020 (у справі №910/14646/19), яким скаржнику було відмовлено в задоволенні позову до ФГВФО про “перенесення” його кредиторських вимог до банку “Фінанси та кредит” на 18,2 млн грн з дев’ятої черги (вимоги пов’язаних осіб) у сьому чергу (вимоги юросіб, які не є інсайдерами / пов’язаними особами).

Суд вказав, що кінцевим бенефіціаром банку “Фінанси та кредит” був Костянтин Жеваго, а одна з його компаній, яка фігурувала в структурі власності банку (Lavoy Alliance Limited), - один з акціонерів ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ”.

Крім того, суд вказав, що саме ж правління банку “Фінанси та кредит” визнавало ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ” пов’язаною особою.

У жовтні 2020 року ФГВФО продав пул активів банку “Фінанси та кредит”, у який увійшли права кредитної вимоги на 11,5 млрд грн за 45,1 млн грн для фінкомпанії, в якої простежувався зв’язок з оточенням К. Жеваго.

Частина відповідних кредитів фігурує в згаданій історії з погашенням позик за рахунок депозитів ГЗК Ferrexpo.

Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Києва від 22.02.2019, поліція в рамках кримінального провадження №12016100100005544 розслідувала відсутність у збанкрутілому банку “Фінанси та кредит” оригіналів договорів поруки, поручителями за якими були “Полтавський ГЗК”, “Єристівський ГЗК” та інші компанії, підконтрольні К. Жеваго.

НБУ повідомляв, що сукупний обсяг інсайдерських кредитів у портфелі банку "Фінанси та кредит" - близько 22 млрд грн (понад 70% портфелю). Балансова вартість активів банку К. Жеваго становила 45,1 млрд грн, але оцінювачі ФГВФО оцінили їх у 9,9 млрд (22% від "номіналу").

За даними Фонду гарантування, вкладникам "Фінанси та кредит" у межах гарантійної суми виплачено компенсації на 9,96 млрд грн.

За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг банку “Фінанси та кредит” по рефінансу становив 6,7 млрд грн.

ДБР оголошувало К. Жеваго в розшук.