Суди скасували вимогу ДФС до "Тедіс Україна" сплатити податки і штрафи на 50 млн грн

Все про економіку та фінанси

20 червня П’ятий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Офісу великих платників податків та залишив без змін рішення Одеського окружного адмінсуду від 28.11.2018 (у справі №1540/3781/18), яким на вимогу ТОВ “Тедіс Україна” було скасовано податкове повідомлення-рішення №0006744907 від 15.09.2017 про збільшення грошового зобов`язання по податку на прибуток в розмірі 37,9 млн грн і за штрафними санкціями в сумі 12 млн грн.

Свою апеляційну скаргу Офіс великих платників податків ДФС обгрунтовував тим, що суд першої інстанції не врахував доводи контролюючого органу щодо наявної податкової інформації “про непідтвердження подальшої реалізації контрагентами придбаного у позивача товару, про діяльність деяких контрагентів поза межами правового поля, відсутність підприємств за податковою адресою, а також відсутність у цих підприємств необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності”. За даними податківців, “під час перевірки фактичний продаж товару своїм контрагентам позивач не підтвердив належним чином оформленими видатковими накладними, довіреностями, ТТН, за якими можливо було б встановити реалізацію товару відповідним підприємствам” (цитати).

П’ятий апеляційний адмінсуд у своїй постанові від 20.06.2019 серед іншого зазначив таке:

“Висновки контролюючого органу про недостатність первинних документів для підтвердження господарських операцій є оціночними, не спрямовані на виявлення фактичного допущення позивачем порушень у сфері оподаткування податком на прибуток приватних підприємств.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги податкову інформацію щодо господарської діяльності контрагентів, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, дотримання правил оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, від його господарських та виробничих можливостей.

Наявність податкової інформації відносно контрагентів позивача не доводить обставин, з якими відповідач пов`язує висновки акту перевірки та прийняте на підставі нього спірне податкове повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки відповідачем не досліджено можливість залучення контрагентами-покупцями матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період здійснення спірних господарських операцій.

Отримана податкова інформація, на яку посилається відповідач, зазначаючи, що деякі контрагенти позивача не знаходяться за юридичною адресою, складена після здійснення позивачем відповідних господарських операцій із цими контрагентами та виписки відповідних видаткових накладних.

Разом з цим, є необґрунтованим посилання відповідача на факт відсутності подальшої реалізації контрагентами отриманого від позивача товару, як на підставу відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки дані операції не мають відношення до формування податкового обліку за участю власне позивача.

Також, безпідставними є посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних в підтвердження нереальності господарських операцій з поставки товарів, оскільки товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Отже, товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги, тобто підтверджуючим первинним документом в господарських операціях відмінних від тих, які відбулись між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилань відповідача на відсутність печаток у видаткових накладних з боку осіб, які отримували товар, судом першої інстанції вірно враховано узгодженість між підприємствами поставки товару матеріально-відповідальними особами шляхом завірення на супровідних документах своїми підписами одержання товару без печатки товариства та штампів”.