Суди скасували претензії податківців до "Ферко" на 230 млн грн

Все про економіку та фінанси

29.03.2021 П’ятий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС та залишив без змін рішення Одеського окружного адмінсуду від 24.06.2020 (у справі №420/2173/19), яким було задоволено позов ТОВ “Ферко” та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.01.2019

- №0000114202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 115,5 млн грн (за податковим зобов`язанням - 92,4 млн грн, за штрафними санкціями - 23,1 млн грн);

- №0000104202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 96,5 млн грн (за податковим зобов`язанням - 77,2 млн грн, за штрафними санкціями - 19,3 млн грн);

- №0000094202, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з ПДВ на 22,98 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, підставою для висновків податківців про заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту стало

- непідтвердження реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками в силу відсутності у контрагентів необхідної кількості трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничих потужностей, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності;

- внесення контрагентів: ПП «Флеш-торг», ПП «Фінтранз», ПП «Еко Травел», ПП «Вирпул Прайс» до АІС «Суб`єкти фіктивного підприємництва» з ознакою фіктивності: зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, порушено кримінальну справу по ч. 2 ст. 205 КК України;

- не підтвердження платником господарських операцій за період, що перевірявся, первинними, бухгалтерськими документами.

Цитата з судових матеріалів:

“Вказані висновки складені контролюючим органом на підставі використаної податкової інформації у розрізі контрагентів-постачальників товарів, яка свідчила про недекларування контрагентами придбання товарів або відсутність у контрагентів товару у кількості, необхідній для подальшої реалізації позивачу, різноплановість господарської діяльності контрагентів, а також відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів. Разом з цим, під час перевірки контролюючим органом використано протоколи допиту у якості свідків керівників ПП «Флеш-торг», ПП «Фінтранз», ПП «Еко Травел», ПП «Вирпул Прайс», які зазначали про те, що не являються ні засновником, ні директором, ні бухгалтером цих підприємств, господарську діяльність не вели, будь-яку первинну і бухгалтерську документацію від імені підприємств не підписували. Також, згідно акту перевірки, на момент її проведення у розпорядженні контролюючого органу був вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2017 року про визнання ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 205-1 КК України, а саме у реєстрації ПП «Вирпул Прайс» за грошову винагороду без наміру фактично здійснювати фінансово-господарську діяльність”.

Разом з тим, П’ятий апеляційний адмінсуд з цього приводу зазначив таке:

“Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

<...> Cам факт наявності вироків відносно керівників контрагентів, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій із урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Відсутність у відповідних судових рішеннях обставин, що підтверджують факт безтоварності спірних операцій, позбавляє суд можливості зробити однозначний висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами.

<...> За умови не встановлення податковим органом обставин, які могли б свідчити про узгодженість дій позивача з недобросовісним контрагентом для одержання незаконної податкової вигоди або обізнаність позивача про такі дії свого контрагента чи сприяння йому у вчиненні зазначених дій, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Можливі допущені порушення суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання товарів не можуть бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податку на додану вартість, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального законодавства.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Сам факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, відповідним судовим рішення, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Для цілей податкового обліку мають значення лише реальні (фактичні) операції з придбання товарів (робіт, послуг), вчинені з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язана з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Доведення нереальності господарських операцій залежить, перш за все, наскільки якісно складена описова частина акту податкової перевірки, та наскільки повно, детально та всебічно досліджено обставини здійснення тієї чи іншої господарської операції.

Як свідчать спірні правовідносини, податковим органом не досліджувались обставини здійснення господарських операцій за формальних обставин. Ознайомлення з вилученими документами не відбувалось належним чином, а перевірка проводилася без реального вивчення та дослідження первинних і бухгалтерських матеріалів”.

У держреєстрі засновниками ТОВ “Ферко” вказані компанії “Івст Консалтинг ЛТД”, “Еносі Едвайзорі Лімітед”, “Вейлінк Ессетс ЛТД” (усі - з Британських Віргінських островів), а бенефіціаром - Володимир Науменко.

Група “Ферко” торгує зерновими, металопрокатом, металобрухтом.