Суди не стали розглядати позов ФГВФО до Лагуна й інших екс-топів Дельта Банку на 20 млрд

Все про економіку та фінанси

27 листопада Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 (в справі №910/7186/19), якою було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради цього банку (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум” (цитата).

Згідно з судовими матеріалами, ФГВФО зазначав, що Дельта Банк в особі керівництва та членів комітетів правління упродовж 2012-2015 років здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність із проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб, з надмірною концентрацією (спільна адреса засновників, пільгові умови кредитування (низька відсоткова ставка; відстрочення сплати процентів по кредиту; постійна пролонгація строків повернення основного боргу), подібністю предметів забезпечення, відсутністю належних та ліквідних (необоротних) активів для погашення залучених кредитних коштів), без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку” (цитата).

За оцінками ФГВФО, шкоду в розмірі 19,83 млрд грн було завдано “спільними діями/рішеннями членів наглядової ради, правління та кредитного комітету, що свідчить про наявність підстав для їх солідарної відповідальності відповідно до приписів ст. 1190 Цивільного кодексу України та ч.ч. 5-6 ст. 58 Закону України «Про банку і банківську діяльність»” (цитата).

Вказаний розмір шкоди розраховано позивачем як заборгованість за 12 договорами кредитної лінії, укладеними між Дельта Банком і позичальниками, за якими виникла прострочена заборгованість, а також договорами поруки.

Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.

При цьому ФГВФО заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

На 01.11.2019 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 15,8 млрд грн (96,9% запланованих виплат).

За даними НБУ, борг Дельта Банку по рефінансу на початок листопада становив 5,8 млрд грн.

Про інші позови ФГВФО до М. Лагуна - тут, про позов Укрексімбанку - тут, Ощадбанку - тут.

Контекст

Як писав Finbalance, 24.10.2019 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).

18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким ФГВФО було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн (цитата).

13.05.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 20.12.2018 (у справі №910/11027/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до пов’язаних осіб банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди (серед відповідачів - колишні члени правління та наглядової ради банку).

13.03.2019 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди (справа №910/12803/18).

25.07.2019 Верховний Суд у рамках справи №916/2733/18) повернув Фонду гарантування його позовну заяву до колишніх бенефіціарів (у т.ч. Леоніда Клімова) і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди (цитата).

08.04.2019 Верховний Суд у рамках справи №910/16336/18) повернув для ФГВФО його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

11.09.2019 Велика Палата Верховного Суду вирішила залишити без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 08.08.2018, якою через порушення підсудності справи (№757/75153/17-ц) було скасовано рішення Печерського райсуду м. Києва від 02.04.2018, яким в свою чергу Фонду гарантування було відмовлено в задоволенні цивільного позову до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 2 млрд грн.

07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування в справі №910/10888/18 та скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передав цю справу на розгляд в Госпсуд м. Києва.

25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).

10.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14734/18, якими Фонду було повернено його позовну заяву (через неусунення її недоліків) до колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Кредитпромбанку” (у т.ч. Миколи Лагуна) про стягнення 532,9 млн грн.

27.08.2019 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ та скасував рішення судів нижчих інстанцій (у справі №910/9095/18), якими було задоволено позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (власник 71% акцій “Радикал Банку”) та вирішено стягнути з Нацбанку на користь цієї фірми 128,9 млн грн відшкодування майнової шкоди, яка, на думку компанії-позивача, була завдана їй як акціонеру внаслідок позбавлення корпоративних прав через прийняття Нацбанком в 2015 році “неправомірного рішення” (на думку позивача) про віднесення “Радикал Банку” до категорії неплатоспроможних. При цьому суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд у суд першої інстанції (Госпсуд м. Києва).