Суди дозволили "Укрнафті" не платити державі дивіденди за 2018 рік на 2,9 млрд грн

Все про економіку та фінанси

Шостий апеляційний адмінсуд своєю постановою від 24 червня відмовився задовольнити апеляційну скаргу Кабміну та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 23.03.2020 (в справі №640/10694/19), яким було задоволено позов “Укрнафти” до Кабміну та скасовано постанову уряду №364 від 24.04.2019 в частині застосування до позивача нормативу 90% від чистого прибутку при виплаті дивідендів за 2018 рік.

Нагадаємо, 50%+1 акція “Укрнафти” належить “Нафтогазу”, ще 42% - структурам Ігоря Коломойського та його партнерів.

Прибуток “Укрнафти” за 2018 рік - 6,44 млрд грн. Таким чином, на виплату дивідендів мало бути спрямовано 5,8 млрд грн, з яких 2,9 млрд грн повинні були б надійти в держбюджет.

Суд першої інстанції зауважив, що, визначивши “дивідендний” норматив для “Укрнафти” на рівні 90% чистого прибутку, Кабмін залишив поза увагою, що відповідно до фінансової звітності підприємства, його непокритий збиток (11,16 млрд грн) і податковий борг (9,14 млрд грн) за підсумками 2018 року перевищували задекларований чистий прибуток.

Також суд вирішив, що уряд при прийнятті постанову №364 “не дотримався принципу рівності господарських товариств перед законом”, оскільки для деяких держпідприємств був встановлений нижчий норматив виплати дивідендів (щоправда, для більшості з них у грудні-2019 відповідні преференції були скасовані; норматив 30% залишили для Ощадбанку).

19 лютого Окружний адмінсуд м. Києва в межах вказаної справи відмовився задовольнити клопотання Кабміну про скасування ухвали суду від 25.06.2019, якою на вимогу “Укрнафти” - в рамках забезпечення її позову до уряду - було зупинено дію постанови Кабміну №364 від 24.04.2019 щодо "Укрнафти".

24 червня Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Кабміну та залишив без змін вказану ухвалу суду першої інстанції від 19.02.2020.

Нагадаємо, в 2019 році Генпрокуратура подала позов до “Укрнафти” до стягнення 1,5 млрд грн пені за несвоєчасну сплату дивідендів (справа №910/10890/19).

Контекст

"Укрнафта" за підсумками І кварталу 2020 року звітувала про збиток 852,6 млн грн (за аналогічний період минулого року був прибуток 296 млн грн). Як зазначалося, чистий дохід компанії впав на третину - до 4,4 млрд грн (з 6,7 млрд грн за перші три місяці 2019 року).

За 9 місяців 2019 року "Укрнафта" декларувала збиток 363,8 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року звітувала про прибуток 4,7 млрд грн. Чистий дохід "Укрнафти" за вказаний період скоротився на 21,2% - до 21,3 млрд грн.

Офіс великих платників податків ДФС наводив дані, що за 7 місяців 2019 року загальний податковий борг “Укрнафти” збільшився з 14,6 млрд грн до 15,8 млрд грн (у т.ч. 3,5 млрд грн - з податку на прибуток та ПДВ, а 12,2 млрд грн - рентні платежі). При цьому в “Нафтогазі” наводили оцінки, що загальна сума податкового боргу "Укрнафти" (з урахуванням штрафів, пені) може перевищувати 30 млрд грн.

За даними “Укрнафти”, в 2019 році вона сплатила податки до бюджетів усіх рівнів на 12,47 млрд грн (у т.ч. понад 60 млн грн - в рахунок погашення простроченого податкового боргу).

Також компанія заявила, що в січні 2020 року в повному обсязі виконала поточні податкові зобов`язання та сплатила до бюджетів усіх рівнів податків на суму 939 млн грн, у лютому - 3,49 млрд грн. “В лютому у компанії виникли податкові зобов`язання на суму 2,5 млрд грн після повернення і продажу 2,062 млрд куб м «спірного газу», що зберігається в підземних сховищах ПАТ «Укртрансгаз»”, - додавали в “Укрнафті”.

На початку лютого 2020 року виконавчий директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко повідомив, що суд затвердив мирову угоду "Нафтогазу" й "Укрнафти". Згідно з угодою, НАК повинен виплатити "Укрнафті" майже 30 млрд грн, викупивши у неї спірні 2 млрд кубометрів газу, використані в 2006-2012 роках на потреби населення, і ще додатково - 2 млрд кубів газу майбутнього видобутку.

За даними Ю. Вітренка, "Укрнафта" передає спірний газ "Нафтогазу" за укладеним договором купівлі-продажу цього газу. При цьому "Нафтогаз" має отримати з держбюджету компенсацію за покладені спецзобов`язання, розрахуватися за газ з "Укрнафтою" (загальна сума - майже 15 млрд грн), а також надати передоплату до 14,6 млрд грн за газ, який "Укрнафта" буде видобувати і передавати "Нафтогазу" в майбутні періоди. Всі ці кошти "Укрнафта" має направити до держбюджету як погашення податкового боргу та сплати податків, що виникають у зв`язку із здійсненням цих операцій.

Крім того, була інформація, що "Нафтогаз" надасть "Укрнафті" безвідсоткову позику в розмірі 2,5 млрд грн для погашення податкових зобов`язань. Як зазначалося, позика надається для сплати "Укрнафтою" ПДВ, який виникає в рамках укладеного 31 січня договору між "Укрнафтою" і "Нафтогазом" щодо купівлі 2 млрд кубометрів спірного газу, який має бути в сховищах "Укртрансгазу". "Укрнафта" повинна повернути 2,5 млрд грн "Нафтогазу" до 1 квітня 2020 року. Якщо цього не відбудеться, "Нафтогаз" отримає газ "Укрнафти" в сховищах "Укртрансгазу" на цю суму.

У червні-2015 міноритарні акціонери "Укрнафти" (Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited, Bordo Management Limited, яких пов’язують з Ігорем Коломойським і його партнерами) подали позов до Стокгольмського арбітражу проти держави Україна. Вони обвинувачують державу в нанесенні збитку через відбір газу, видобутого "Укрнафтою", без оплати або з оплатою за заниженою ціною; невиконанні "Нафтогазом" та "Укртрансгазом" рішень українських судів; швидкому збільшенні ставок плати за користування надрами; зменшенні кворуму під час проведенні зборів акціонерних товариств. На початку 2018 року стало відомо, що претензії міноритарних акціонерів "Укрнафти" до України зросли з $4,7 млрд до $5,4 млрд. Кабмін очікує фінальне рішення арбітражу не раніше 2020 року.

Ю. Вітренко зазначав, що арбітражний позов міноритаріїв “Укрнафти” проти України “досяг тієї стадії, коли навіть з точки зору захисту інтересів України в цьому арбітражі потрібно було б хоч щось робити” (цитата).

Як повідомлялося, НАБУ розслідує можливе виведення з "Укрнафти" в 2015 році 14,7 млрд грн шляхом продажу нафти і нафтопродуктів з відстрочкою оплати та передоплати за так і не поставлені товари. За даними слідства, у схемі брали участь десятки юросіб, половина з яких уже пішли в процедуру банкрутства.

У лютому Східний апеляційний госпсуд затвердив мирову угоду між "Укрнафтою" і ТОВ "Котлас", згідно з якою "Укрнафта" надає для ТОВ "Котлас" розстрочку для погашення боргу за поставлену в 2015 році нафту в розмірі 2,48 млрд грн до кінця 2025 року. "Котлас" повинен щоквартально погашати в середньому по 103 млн грн чистого боргу. Перший платіж у розмірі 97,56 млн грн має бути здійснений до 31.03.2020. На період дії мирової угоди - з 01.01.2020 по 31.12.2025 застосовуються відсотки від суми боргу за ставкою 14,4% річних з ПДВ. Підписанню мирової угоди передувала добровільна сплата "Котлас" 176 млн грн в грудні 2019 року.

Як зазначалося, згідно з судовими матеріалами, "Укрнафта", крім "Котласа", в січні-лютому підписала мирові угоди з іншими чотирма компаніями, яким у 2015 році відвантажила майже 1 млн тонн нафти. Зокрема, такі угоди були укладені з компаніями "Прикарпаттянафтотрейд" (борг перед "Укрнафтою" 1,81 млрд грн), "Гарант-УТН" (649 млн грн), "Техтрейд груп" (1,1 млрд грн), "Галнафта" (1,32 млрд грн).

Підписанню мирових угод передувала заява директора НАБУ Артема Ситника про підготовку проектів обвинувальних актів у справі "Укрнафти".

У травні НАБУ заявило, що ПАТ «Укрнафта» впродовж грудня 2019 – лютого 2020 року отримало понад 600 млн грн від комерційних компаній, "ймовірно повʼязаних з міноритарними акціонерами ПАТ" (цитата).

"Ці кошти надійшли у погашення боргу, який донедавна в «Укрнафті» вважали безнадійним", - зауважувало НАБУ.

У в квітні "Укрнафта" повідомила, що з грудня 2019 року отримала близько 774 млн грн в рахунок погашення дебіторської заборгованості за поставлену в 2015 році нафту.

Як зазначалося, це відбулось у рамках плану реструктуризації дебіторської заборгованості за мировими угодами компанії з ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» і ТОВ «Котлас».

"Мирові угоди затверджені судами, що підтверджує їх відповідність чинному законодавству. Реструктуризація передбачає погашення боргу частинами протягом 3-6 років. До суми виплати також входитимуть відсотки, нараховані на залишок заборгованості після січня 2020 року. Станом на початок грудня 2019 року сума заборгованості становила 7,47 млрд грн", - зауважувала "Укрнафта".

Як писав Finbalance, 13.05.2020 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС та скасував рішення судів попередніх інстанцій у справі №826/7273/18, якими було задоволено позов “Укрнафти” та зобов’язано фіскалів скасувати реєстрацію податкової застави майна "Укрнафти" у держреєстрі обтяжень рухомого майна. Йдеться про 2044 свердловини на родовищах у різних регіонів на 3,3 млрд грн, які були описані в податкову заставу на 3,3 млрд грн.

Верховний Суд вирішив відмовити “Укрнафті” в задоволенні позову.

“Оскільки позивач [“Укрнафта”] в податкову заставу запропонував майно (природний газ), не підтвердивши при цьому наявність у нього цього майна станом на квітень 2018 року, Офіс ВПП ДФС правомірно описав у податкову заставу майно позивача, виявлене згідно з державним реєстром, та зареєстрував податкову заставу на це майно”, - йшлося в постанові Верховного Суду від 13.05.2020.

Згідно з судовими матеріалами, 10.04.2018 на адресу позивача надійшов лист фіскалів, у якому була наведена інформація про податковий борг підприємства на 14,6 млрд грн, у зв’язку з чим було описано майно на 11,27 млрд грн. З огляду на це, податківці озвучили вимогу надати перелік ліквідних активів для їх опису в податкову заставу на суму 3,3 млрд грн.

10.04.2018 “Укрнафта” надала відповідний перелік активів, а саме природний газ в обсязі 2,06 млрд кубів загальною вартістю 18,06 млрд грн (йдеться про газ, який “Нафтогаз” раніше забрав в “Укрнафти”, - ред.).

Однак 13.04.2018 податківці повідомили, що описали в податкову заставу належні позивачу 2044 свердловини (на родовищах у різних регіонів) на 3,3 млрд грн.

У ході судового процесу Офіс великих платників податків наголошував, що компанія-позивач не надала доказів наявності у нього майна, яке може бути передане у податкову заставу, оскільки наданих позивачем доказів - актів закачки газу в ПСГ, судових рішень у справі №6/521 - недостатньо для встановлення цього факту, тоді як такими доказами мають бути акти приймання-передачі природного газу, оформлені відповідно до наказу "Нафтогазу".

Податківці вказували, що право позивача розпоряджатися видобутими корисними копалинами було обмежене законами про держбюджет на 2007 та 2008 роки, якими передбачався продаж всього природного газу власного видобутку підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50%, для потреб населення, і відповідачу надано докази фактичного використання природного газу в обсязі 2,06 млрд кубів "Укрнафти" видобутку 2006 року для потреб населення, про що зазначено у листах “Нафтогазу” та “Укртрансгазу” в 2015-2016 рр.

З огляду на це, Офіс великих платників податків наголошував, що запропоноване “Укрнафтою” майно не могло бути визнане ліквідним і, відповідно, перебувати в податковій заставі. Крім того, фіскали посилалися на дискреційний характер повноваження самостійно визначати майно, що описується у податкову заставу та відсутність обов`язку звертатися до платника податків для визначення переліку такого майна.