Суд знову зобов’язав НБУ сплатити 129 млн грн компенсації для власника банку-банкрута

Все про економіку та фінанси

21 січня Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до НБУ (в справі №910/9095/18) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 128,9 млн грн "майнової шкоди" (цитата).

Після виходу цього повідомлення до редакції Finbalance від прес-служби НБУ надійшов лист, в якому наголошується, що вказане судове рішення "не набрало законної сили та, після його отримання Національним банком, буде оскаржено в апеляційному порядку у передбачений законодавством строк" (цитата).

Ця справа розглядається в судах по другому колу.

Як писав Finbalance, 27.08.2019 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ та скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було задоволено вказаний позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (власник 71% акцій “Радикал Банку”) та було вирішено стягнути з Нацбанку на користь цієї фірми 128,9 млн грн відшкодування майнової шкоди, яка, на думку компанії-позивача, була завдана їй як акціонеру банку внаслідок позбавлення корпоративних прав через прийняття Нацбанком в 2015 році “неправомірного рішення” (на думку позивача) про віднесення “Радикал Банку” до категорії неплатоспроможних.

Тоді суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд у суд першої інстанції (Госпсуд м. Києва).

У ході судового процесу ТОВ "Промислова інноваційна компанія" зазначало, що постанова НБУ №452/БТ від 09.07.2015 про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних була визнана протиправною та скасована судовими рішеннями (в т.ч. рішенням Вищого адмінсуду, яке Верховний Суд відмовився переглядати) в межах розгляду іншої справи - №826/24203/15 (за відповідним позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Нацбанку).

Водночас Верховний Суд у своїй постанові від 27.08.2019 констатував, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам НБУ про його особливий правовий статус у спірних правовідносинах та залишено поза увагою, що шкода, відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування.

“Суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам відповідача, що в даний час здійснюється ліквідаційна процедура ПАТ «Радикал Банк», проте позивач продовжує бути акціонером цього банку, права власності на зазначені акції банку його позбавлено не було, а в силу статті 319 Цивільного кодексу України та статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» лише обмежено на певний період право позивача на управління банком.

Проведення розрахунків з акціонерами є заключним етапом ліквідації банку. Оскільки процедура ліквідації ПАТ "Радикал Банк" не завершена, суди попередніх інстанцій дійшли також передчасного висновку про заподіяння шкоди позивачу шляхом позбавлення його корпоративних прав, оскільки позивача не було позбавлено права власності на акції банку, а лише обмежено на певний період право на управління банком”, - наголошував Верховний Суд.

Також суд касаційної інстанції зауважував, що оскільки саме ФГВФО забезпечує виведення “Радикал Банку” з ринку, “обґрунтованими є доводи скаржника [НБУ, - ред.] про необхідність вирішення питання щодо залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яке не було вирішене судами, всупереч вимогам статей 50, 267 Господарського процесуального кодексу”.

“Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства”, - резюмував Верховний Суд.

Нагадаємо, що “Радикал Банк”, як і низку інших фінустанов на ринку, неофіційно пов’язували з представниками “Сім’ї”.

За даними НБУ, на 11.06.2015 бенефіціарами ТОВ "Промислова інноваційна компанія" були Шпак Максим Олександрович та Веремійченко Анрі Георгійович (наразі у держреєстрі кінцевими власниками фірми зазначені Шпак Олександр Григорович і Веремійченко Андрій Георгійович).

За даними ФГВФО, на 01.01.2020 вкладникам "Радикал Банку" в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 138,4 млн грн (81,1% запланованих виплат).

НБУ в заяві про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних вказував, що за результатами перевірок операційних кас фінустанови та його відділень "було встановлено грубе порушення законодавства у сфері готівкового обігу, що створювало загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку" (цитата).

“Радикал Банк” не забезпечував належним чином заходи охорони під час перевезення валютних цінностей, зберігання готівки у відділеннях банку та здійснення внутрішнього контролю за касовими операціями. Позиція Національного банку України полягає в жорсткому реагуванні на здійснення банками ризикових операцій, що можуть свідчити про загрозу збереження довірених ним коштів", - зазначав НБУ.

Контекст

Як писав Finbalance, 27.11.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 (в справі №910/7186/19), якою було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору” (цитата).

24.10.2019 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).

18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким ФГВФО було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн (цитата).

13.05.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 20.12.2018 (у справі №910/11027/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до пов’язаних осіб банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди (серед відповідачів - колишні члени правління та наглядової ради банку).

13.03.2019 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди (справа №910/12803/18).

25.07.2019 Верховний Суд у рамках справи №916/2733/18) повернув Фонду гарантування його позовну заяву до колишніх бенефіціарів (у т.ч. Леоніда Клімова) і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди (цитата).

08.04.2019 Верховний Суд у рамках справи №910/16336/18) повернув для ФГВФО його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.

11.09.2019 Велика Палата Верховного Суду вирішила залишити без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 08.08.2018, якою через порушення підсудності справи (№757/75153/17-ц) було скасовано рішення Печерського райсуду м. Києва від 02.04.2018, яким в свою чергу Фонду гарантування було відмовлено в задоволенні цивільного позову до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 2 млрд грн.

07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування в справі №910/10888/18 та скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передав цю справу на розгляд в Госпсуд м. Києва.

25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).

10.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14734/18, якими Фонду було повернено його позовну заяву (через неусунення її недоліків) до колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Кредитпромбанку” (у т.ч. Миколи Лагуна) про стягнення 532,9 млн грн.