Суд "заморозив" позов Приватбанку до Ігоря Суркіса на 36 млн грн

Все про економіку та фінанси

25.03.2021 Голосіївський райсуд м. Києва зупинив провадження в справі №752/23537/17 (за позовом Приватбанку до Ігоря Суркіса про стягнення 36,4 млн грн заборгованості) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/20221/16 (у рамках якої Ігор Суркіс, його брат Григорій та інші родичі оскаржують примусову конвертацію їх вкладів на 1 млрд грн в акції Приватбанку під час націоналізації фінустанови в грудні 2016 року).

У 2017 році суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги родини Суркісів у справі №826/20221/16, проте 15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку та скасувала рішення судів попередніх інстанцій, закрила провадження в цій адмінсправі, але залишила за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції (чим Суркіси після цього і скористалися).

23.10.2020 Печерський райсуд м. Києва прийняв до розгляду справу №826/20221/16-ц за позовом родини Суркісів до Приватбанку про стягнення вкладів на 1 млрд грн. Серед відповідачів - у т.ч. Кабмін, ФГВФО, НБУ.

Своїм позовом у справі №826/20221/16-ц Суркіси намагаються в т.ч. скасувати постанову НБУ №105 в частині, де регулятор визнав їх пов`язаними з екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським, оскільки Ігор Суркіс спільно з Ігорем Коломойським володіє медіахолдингом "1+1".

У вересні-2018 - тобто після прийняття судами першої та апеляційної інстанцій рішень на користь Суркісів у спорі з Приватбанком на 1 млрд грн - у ЗМІ була інформація про врегулювання питання вкладів на 1 млрд грн, які потрапили під операцію bail-in. Неофіційно в Приватбанку повідомляли, що фактичні виплати були здійснені за рахунок прибутку банку, причому вони були меншими від вказаної суми (не уточнювалося, наскільки саме), з огляду на наявність у банку певних кредитних вимог до Суркісів, у результаті чого було проведено в т.ч. зарахування однорідних зустрічних вимог.

Враховуючи, з одного боку, цю обставину, а з іншого боку - постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020, не виключено, що Приватбанк може ставити питання про поворот виконання попередніх судових рішень. У цьому контексті ЗМІ з посиланням на неофіційні джерела писали про можливість виставлення Приватбанком кредиторських вимог до Суркісів, у т.ч. до ФК “Динамо”.

Водночас згідно з судовими матеріалами, в рамках згаданої на початку справи №752/23537/17 Приватбанк просить суд стягнути з Ігоря Суркіса 36,4 млн грн боргу за кредитними договорами №SAMDN03000169539042 від 19.06.2014, №SAMDN0300178208316 від 21.07.2014, №SAMDN03000099300056 від 25.07.2013.

Приватбанк свої позовні вимоги обгрунтовує в т.ч. заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №2151005459 від 25.01.2018, на підставі якої, слід розуміти, було проведено взаємозалік / "схлопування" боргу І.Суркіса перед банком на 152,3 млн грн (за трьома згаданими кредитними договорами) і прав вимоги І.Суркіса до банку на цю ж суму (які з`явилися в І. Суркіса за наслідками судових рішень 2017 року).

Позовні ж вимоги Приватбанку до І. Суркіса на 36,4 млн грн - це частина заборгованості, яка залишилася непогашеною після "схлопування" (тобто загальний борг І. Суркіса, за оцінками Приватбанку, становив 188,7 млн грн).

Голосіївський райсуд м. Києва вирішив, що оскільки Велика Палата Верховного Суду в червні 2020 року скасувала рішення, прийняті в 2017 році Окружним адмінсудом Києва і Київським апеляційним адмінсудом, а Печерський райсуд розглядає справу №826/20221/16-ц, то відповідний спір по суті ще не вирішено. З огляду на це, Голосіївський райсуд погодився з доводами І. Суркіса “про неможливість об’єктивного розгляду та вирішення спору” в справі №752/23537/17, поки не набере законної сили судове рішення в справі №826/20221/16.

Контекст

Як писав Finbalance, 03.02.2021 Велика Палата Верховного Суду відмовилася задовольнити касаційну скаргу Приватбанку та залишила без змін ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду від 22.06.2020 (в справі №826/20239/16), якою Приватбанку було повернуто без розгляду його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адмінсуду від 05.02.2018, якою - як і постановою Верховного Суду від 04.09.2018 - було залишено без змін постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017 та скасовано рішення НБУ від 13.12.2016 про визнання “Акцент-Банку” Суркісів пов’язаною з Приватбанком особою, зобов’язано Приватбанк повернути Акцент-Банку 364 млн грн, які були списані з рахунків Акцент-Банку в Приватбанку (внаслідок примусової конвертації цих коштів в акції Приватбанку, які згодом викупив Мінфін за 1 грн разом з іншими акціями банку) в рамках процедури bail-in в ході націоналізації Приватбанку.

Свою заяву Приватбанк мотивував тим, що Ігор Суркіс визнав, що є бенефіціарним власником частки телевізійної групи “1+1 Медіа” (зокрема, часток у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «Гравіс-Кіно», ПАТ «Телекомпанія «ТЕТ»).

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Приватбанк мав би подавати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами не постанови Київського апеляційного адмінсуду від 05.02.2018, а постанови Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017, який виніс рішення по суті спори, тоді як суд апеляційної інстанції в частині позовних вимог залишив без змін рішення суду першої інстанції та змінив його лише в частині розподілу судових витрат.

Про президентські законопроекти щодо реформування ОАСК - туттуттут.

15.02.2021 Голосіївський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Київської міської прокуратури та продовжив на рік - до 22.02.2022 - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000001832 від 22.08.2019, яке було відкрите через невиконання Приватбанком скандальної ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 (цією ухвалою - у рамках забезпечення позову - Приватбанк було зобов’язано виконувати депозитні договори, укладені кіпрською філією банку з офшорами Суркісів, на 350 млн дол, з яких 100 млн дол - відсотки, нараховані за ставкою 13% річних; відповідні вклади в Приватбанку теж потрапили під bail-in у грудні 2016 року).

25.02.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити заяву Приватбанку про відвід судді Верховного Суд в справі №757/7499/17-ц, у рамках якої пов’язані з Суркісами офшорні компанії намагаються стягнути з націоналізованого банку 350 млн дол.

Як повідомлялося, 09.02.2017 Печерський райсуд Києва своєю ухвалою в рамках забезпечення позову компаній Суркісів зобов’язав Приватбанк виконувати умови депозитних угод, укладених кіпрською філією банку з вказаними компаніями.

20.04.2017 Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку й залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.

10.06.2020 Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабміну та знову ж таки залишив без змін ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

20.07.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватбанку на вказані рішення.

08.09.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабміну на рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Одночасно Верховний Суд тоді за клопотанням Приватбанку зупинив виконання ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 до закінчення касаційного провадження у справі.

Нагадаємо, операція bail-in, яка була проведена під час націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року, передбачала фактично списання боргів банку перед низкою кредиторів (у т.ч. пов`язаними особами і держателями євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. Тоді після завершення bail-in Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).

Як писав Finbalance, 20.01.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Опт Нафта Плюс" до Приватбанку (в справі №910/9673/17) та зобов’язав відповідача повернути на рахунки позивача 43 млн грн, які в грудні 2016 року під час націоналізації банку були примусово конвертовані в акції Приватбанку (процедура bail-in).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Опт Нафта Плюс" раніше називалося ТОВ "Оптімус Плюс". Цю компанію НБУ в грудні 2016 року визнав пов’язаною з Приватбанком особою, що й стало підставою для проведення bail-in.

Натомість Госпсуд м. Києва констатував, що “є підстави вважати, що рішення Комісії Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105, яким ТОВ "Оптімус Плюс" визнано пов`язаною з банком особою, було прийнято в цій частині з порушення норм чинного законодавства України”, а тому “відсутність у позивача ознак пов`язаної з банком особи станом на 20 грудня 2016 року свідчить про те, що правочин від 20.12.2016 був вчинений представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з перевищенням повноважень” (цитати).

09.02.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву панамської компанії THEO Worldwide Corp. (держатель євробондів Приватбанку) та залишив без розгляду її позов до Приватбанку (в справі №910/8012/17) про визнання недійсним правочину щодо bail-in.

25.01.2021 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу колишнього першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.07.2020, якою було закрито провадження в справі №910/18211/19 (за позовом О. Гороховського до Приватбанку, Мінфіну, ФГВФО про визнання недійсними договорів про придбання акцій Приватбанку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови).

11.11.2020 Верховний Суд поновив розгляд справи №201/473/17 за касаційною скаргою Приватбанку на рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 05.09.2017 та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018, якими було задоволено позов Олени Боголюбової (екс-дружина колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова) про стягнення з Приватбанку близько 500 млн грн, які були списані з рахунків О. Боголюбової під час націоналізації банку в рамках операції bail-in.

У 2019 році Верховний Суд зупинив розгляд цієї справи до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №826/20221/16 (“імені” Суркісів).

Раніше Приватбанк повідомляв про рішення лондонського суду щодо виплат для обмеженого кола держателів його євробондів (непов’язаним з екс-акціонерами).

За даними Приватбанку, в ІІ кварталі-2020 він сформував резерви на 6,4 млрд грн у зв`язку з "ймовірністю вибуття ресурсів за результатами розгляду позовів проти банку, пов`язаних із проведеним обміном необтяжених грошових зобов`язань банку перед пов`язаними особами на акції додаткової емісії банку в грудні 2016 року" (цитата).

Заступник глави наглядової ради Приватбанку Артем Шевальов заявляв, що Приватбанк не створював додаткових резервів у судовому спорі з компаніями Суркісів щодо $350 млн (примусове стягнення яких Верховний Суд зупинив у вересні).

Радниця керівника Офісу президента України з банківських питань Вікторія Страхова уточнювала, що резерви, сформовані Приватбанком у другому кварталі 2020 року, розраховані на виплати за єврооблігаціями, що потрапили під bail-in. "Це не під bail-in щодо Суркісів, це під bail-in щодо неколомойської частини євробондів”, - констатувала В. Страхова.

Як писав Finbalance, 27.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 28.07.2020 (у справі №910/17630/19), якою на вимогу ТОВ “Реватіс” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі т.зв. “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “Реватіс” подало позов до Приватбанку та Мінфіну про визнання недійсною примусової конвертації вкладів фірми в акції банку в ході націоналізації банку в грудні-2016).

07.10.2020 Верховний Суд також відмовився задовольнити касаційні скарги Приватбанку і Кабміну й залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.07.2020 (у справі №910/17541/19), якою на вимогу ТОВ “КС Групп” було скасовано ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020 про закриття (за клопотанням Приватбанку на підставі “антиколомойського” закону) провадження в цій справі (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in, проведену під час націоналізації Приватбанку).

В обох випадках Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження дійшов передчасного висновку про невірно обраний позивачами спосіб захисту, оскільки вирішення цього питання можливе лише на стадії розгляду спору по суті.

22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття на підставі “антиколомойського” закону провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує примусову конвертацію своїх вкладів у Приватбанку в акції цього банку (операція bail-in), яка була проведена в грудні 2016 року в ході націоналізації Приватбанку.