Суд заборонив Лагуну виїжджати з України до виплати боргу перед Ощадбанком на 4,5 млрд грн

Все про економіку та фінанси

02.12.2020 Київський апеляційний суд задовольнив клопотання держвиконавця і обмежив колишнього мажоритарного акціонера Дельта Банку Миколу Лагуна в праві виїзду за межі України (без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон) на строк до погашення боргу перед Ощадбанком на 948 млн грн, 111,8 млн дол, 12,45 млн євро.

11.10.2017 Верховний Суд виніс рішення про стягнення цієї заборгованості з М.Лагуна як поручителя Дельта Банку перед Ощадбанком за договорами про коррахунки (справа №757/22651/15-ц).

Відповідно до судових матеріалів, держвиконавець зазначав, що боржник “ухиляється від виконання судового рішення, а також вчиняє дії, що ускладнюють та унеможливлюють його виконання” (цитата).

Ощадбанк зауважував, що за боржником зареєстровано нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, але все це майно перебуває в іпотеці НБУ, Укрексімбанку, Укрсоцбанку.

У 2019 році Печерський райсуд м. Києва на вимогу Ощадбанку накладав арешт на автомобіль Porsche (2004 року випуску), який М. Лагуна продав для третьої особи.

11.03.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов М. Лагуна до Ощадбанку (в справі №910/14979/19) про визнання недійсним договору поруки за борговими зобов’язаннями Дельта Банку перед Ощадбанком.

Свій позов М. Лагун обгрунтовував тим, що договір поруки був укладений “під впливом тяжкої для нього обставини та вкрай на невигідних умовах” (цитата).

Водночас Ощадбанк тоді констатував, що з моменту ухвалення судом рішення про стягнення з поручителя заборгованості “не надійшло жодних коштів у рахунок погашення боргу” (цитата).

Контекст

Як писав Finbalance, 05.12.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Миколи Лагуна на рішення Печерського райсуду м. Києва від 19.03.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 29.10.2019 (в справі №757/3996/15-ц), якими було задоволено позов Укрексімбанку та вирішено стягнути з М. Лагуна (як поручителя) заборгованість в розмірі 38,3 млн дол та 19,3 млн грн за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву.

При цьому НБУ відсудив у Миколи Лагуна низку земельних ділянок в рахунок погашення боргу Дельта Банку по рефінансуванню. Раніше Нацбанк інформував, що М. Лагун був майновим поручителем по боргам Дельта Банку по рефінансу на 766,9 млн грн. На початок грудня 2019 року загальний борг Дельта Банку по рефінансуванню був 4,9 млрд грн.

16.10.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 27.11.2019 (у справі №910/7186/19), якими було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку й залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради фінустанови (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

Свій позов ФГВФО мотивував тим, що Дельта Банк в особі керівництва в 2012-2015 роках здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність з проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб з надмірною концентрацією, без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку” (цитата).

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог “перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум” (цитата).

Верховний Суд теж вирішив, що “позивач порушив правила об’єднання позовних вимог” (цитата).

Про інші позови ФГВФО до М. Лагуна - тут.

Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.

При цьому ФГВФО заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

На 01.10.2020 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 15,9 млрд грн (97% запланованих виплат).

У серпні 2020 року Нацполіція повідомила, що її слідчі “викрили акціонера та власника АТ «Дельта Банк» в несплаті податку” (цитата).

“Фігурант отримав іноземний дохід в сумі понад 150 мільйонів гривень. Проте обов’язкових платежів, передбачених законом, до державного бюджету не сплатив.

Банкір завдав державі збитки на суму понад 30 мільйонів гривень.

Слідчі повідомили власнику банку про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, тобто в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

На даний час досудове розслідування триває, поліцейські вживають заходи щодо обрання запобіжного заходу та накладення арешту на майно”, - йшлося в повідомленні Нацполіції.

Перед цим у відомстві оприлюднили повістку про виклик Миколи Лагуна для вручення повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №12015160160000210 (від 03.03.2015), допиту як підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу.

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 11.07.2018, розслідування кримінального провадження №12015160160000210 здійснювалося в т.ч. “за фактами замаху на заволодіння невстановленими особами земельною ділянкою, власником якої є ТОВ «Іллічівський зерновий порт», заволодіння службовими особи ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами АТ «Дельта Банк» в особливо великих розмірах та зловживання своїм службовим становищем службовими особами ТОВ «Іллічівський зерновий порт» і ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», які, вступивши у злочинну змову з колишніми співробітниками ПАТ «Дельта Банк», з метою погашення заборгованості за кредитними договорами та зняття обтяження в ПАТ «Дельта Банк» на заставне майно надали фіктивні договори переуступки боргу” (цитата).