Київський апеляційний суд своєю ухвалою від 21 липня відмовився задовольнити апеляційну скаргу глави правління Промінвестбанку (Андрія Рожка) та залишив без змін ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 27.05.2020, якою у рамках кримінального провадження №12020100060001857 на вимогу Київської місцевої прокуратури №6 було
- накладено арешт на 99,77% акцій Промінвестбанку, кошти банку в НБУ та інших фінустановах, цінні папери, майнові права та нерухомість Промінвестбанку;
- заборонено службовим особам ТОВ «Фінансова компанія «Фортіфай» або особам, які будуть діяти від їх імені або за їх дорученням, відчужувати, розпоряджатися згаданими вище акціями Промінвестбанку;
- заборонено держреєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційні дій щодо 99,77% акцій Промінвестбанку, а також щодо його нерухомості.
Згідно з судовими матеріалами, розслідування в кримінальному провадженні №12020100060001857 було розпочате в травні 2020 року на підставі звернення в поліцію ПП «Едельвейс-2000» - однієї зі структур, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами, які в Арбітражному суді Гааги (Нідерланди) отримали рішення на свою користь (воно визнане в українських судах) про стягнення з Росії в особі Мін’юсту РФ 159 млн дол як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією.
04.03.2020 на біржі ПФТС у межах виконавчого провадження відбувся аукціон, на якому були продані 99,77% акцій Промінвестбанку за 268,7 млн грн.
Згідно з судовими матеріалами, переможцем аукціону стало ТОВ “ФК “Фортіфай”, яке сплатило вказану суму.
У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ "ФК "Фортіфай" вказаний Сергій Фаткуллін.
ПрАТ “Альтана Капітал”, яке від імені ТОВ "ФК "Фортіфай" брало участь в аукціоні з продажу акцій Промінвестбанку, на ринку в різні часи пов’язували з оточенням Ріната Ахметова (за даними “Альтана Капітал”, серед її ключових клієнтів - структури Ахметова).
Співрозмовники Finbalance на ринку зазначали, що реальними покупцями Промінвестбанку могли стати структури, близькі до Павла Фукса (який раніше цікавився Промінвестбанком) і Віталія Хомутинніка.
При цьому ЗМІ повідомляли, що покупцем 99,77% акцій Промінвестбанку могла стати компанія, пов’язана з інвестфондом VR Capital, “який профінансував угоду і фактично став реальним покупцем банку” (цитата).
Як писав Finbalance, у І кварталі 2019 року Промінвестбанк продав 5-мільярдний борг “Укрзалізниці” для VR Capital Group, яку створив інвестбанкір Річард Дітц (Richard Deitz) - у минулому він був одним із засновників інвесткомпанії “Ренесанс Капітал” (після кризи 1998 року продав свою частку в “Ренесансі”).
VR Capital - партнер групи ICU (мали спільний “сонячно-енергетичний” бізнес). При цьому раніше оточення Ріната Ахметова отримало контроль над мільярдними боргами групи "Донецьксталь" від ICU.
ТОВ "Крим Дівелопмент" (ще один з “приватівських” стягувачів боргу з РФ) в суді оскаржило продаж акцій Промінвестбанку, зазначаючи, що відповідний аукціон був проведений з порушенням законодавства, а ціна лота виявилася занижена.
05.05.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву Промінвестбанку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою цього суду від 10.03.2020 (в справі №910/3480/20), якою на вимогу ТОВ “Крим Дівелопмент” було накладено арешт на акції Промінвестбанку, його рухоме і нерухоме майно, рахунки в інших банках (у межах суми стягнення 169,8 млн дол), а також заборонено банку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи.
Промінвестбанк заявляв, що накладений у березні судом арешт може призвести "до повної зупинки банку та неплатоспроможності” (цитата).
07.04.2020 Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив клопотання Промінвестбанку про забезпечення позову та зупинив стягнення (виконавчі дії) в межах згаданого зведеного виконавчого провадження №59036926 до завершення розгляду справи №640/7175/20 (за позовом банку до Державної виконавчої служби про скасування постанови від 12.03.2020).
Однак 19.05.2020 Шостий апеляційний адмінсуд на вимогу Державної виконавчої служби скасував ухвалу суду першої інстанції від 07.04.2020.
12.03.2020 держвиконавець виніс постанову, якою зобов`язав депозитарну установу (ТОВ «Інвінтум») списати 99,77% акцій Промінвестбанку та перевести їх на рахунок, відкритий ТОВ «ФК «Фортіфай». “Проте станом на 23 березня 2020 року цінні папери, які були придбані на результатами аукціону, проведеного 04.03.2020, на рахунок ТОВ «ФК «Фортіфай» не перераховані (не зараховані)”, - йшлося в судових матеріалах.
Російський "Внєшекономбанк" (ВЕБ.РФ) називав продаж підконтрольного йому Промінвестбанку порушенням норм міжнародного права. ВЕБ.РФ декларував намір оскаржити продаж в іноземному суді.
03.03.2020 ВЕБ.РФ зазначав, що Україні не вдалося оскаржити торішнє рішення арбітра Стокгольмського арбітражу, який заборонив продавати Промінвестбанк.
ВЕБ.РФ подав позов до України і в межах відповідної справи в серпні-2019 попросив арбітраж вжити забезпечувальних заходів, щоб запобігти примусовому продажу акцій Промінвестбанку на аукціоні. Як зазначається, тоді арбітр заборонив Україні здійснювати будь-які дії, спрямовані на продаж акцій банку. Україна вирішила оскаржити це рішення перед повним складом трибуналу, до якого входив і призначений Україною арбітр.
За інформацією ВЕБ.РФ, 02.03.2020 арбітраж залишив у силі згадану заборону.
Як писав Finbalance, 18.12.2019 Київський апеляційний суд задовольнив заяву Міністерства юстиції України та зупинив провадження в справі №824/178/19, у рамках якої російська держкорпорація ВЕБ.РФ просить суд надати дозвіл на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 28.08.2019, яким за клопотанням ВЕБ.РФ - у межах забезпечення позову російської держкорпорації - було зобов`язано державу Україна (в особі державної виконавчої служби Міністерства юстиції) зупинити примусову реалізацію акцій Промінвестбанку, власником яких є ВЕБ.РФ.
23.06.2020 Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ВЕБ.РФ до Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (в справі №640/857/20), в якому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо передачі біржі ПФТС на реалізацію 99,77% акцій Промінвестбанку та зобов’язати відповідача утриматися від дій, які спрямовані на реалізацію вказаного майна.
НБУ в контексті примусового продажу акцій Промінвестбанку заявляв, що не отримував пакет документів для погодження набуття істотної участі в банку.
При цьому НБУ зауважував, що “про ризики набуття істотної участі в банку без погодження регулятора Національний банк повідомив Міністерство юстиції та організатора торгів із продажу акцій Промінвестбанку, що відбулись 4 березня” (цитата).
“Особа, яка набула істотну участь без такого погодження, може бути позбавленою права голосу та оштрафованою, тоді як структура власності самого банку може бути визнаною непрозорою. Непрозора структура власності може стати підставою для віднесення банку до категорії проблемних, а згодом – у разі неусунення порушення – банк може бути визнаний неплатоспроможним.
Національний банк не втручається в процес виконання судових рішень. Разом із цим існують передбачені чинним законодавством інструменти для дотримання вимоги щодо отримання попереднього погодження Національного банку під час переходу права власності на акції банку. Одним із таких інструментів є включення до договору купівлі-продажу відкладальної умови, за якою фактичний перехід права власності на акції банку відбувається після отримання погодження регулятора", - йшлося в заяві Нацбанку.
Про фінансовий стан Промінвестбанку (в т.ч. збиток 219 млн грн за перше півріччя) - тут.