Суд відмовився запустити процес банкрутства "сонячних" компаній, які пов`язували з Клюєвими

Все про економіку та фінанси

Госпсуд Київської області своїми ухвалами від 31 серпня відмовився задовольнити клопотання Промінвестбанку про відкриття проваджень у справах про банкрутство кримських компаній ТОВ "Каліпсо Солар", ТОВ "Бора Солар", ТОВ "Лєннет Солар", яких раніше пов’язували з Клюєвими.

Свою вимогу Промінвестбанк мотивував нездатністю вказаних структур погасити наявну заборгованість за договорами про надання банківської гарантії від 2012 року, згідно з яким Промінвестбанк як банк-гарант за дорученням відповідачів (принципалів) надав на користь China National Building Materials and Equipment Import & Export Corporation гарантію, що забезпечує виконання принципалами своїх зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами.

За інформацією Промінвестбанку, відповідачі не сплатили йому заборгованість за вказаними гарантіями, в т.ч.

- ТОВ "Каліпсо Солар" - 210,4 млн грн заборгованості за гарантією (були сплачені банком китайській компанії); 202,6 млн грн комісії за супровід гарантії; 3% річних -11,1 млн грн; 3% річних - 3,8 млн грн;

- ТОВ "Бора Солар" - 70,6 млн грн комісійної винагороди; 3% річних - 3 млн грн; 134,3 млн грн комісійної винагороди; 118,8 млн грн за гарантією; 3% річних - 6,3 млн грн; 3% річних - 12,6 млн грн;

- ТОВ "Лєннет Солар" - 60,1 млн грн комісійної винагороди; 3% річних - 2,4 млн грн; 104 млн грн комісійної винагороди; 93,5 млн грн за гарантією; 3% річних - 4,9 млн грн; 3% річних - 9,7 млн грн.

Госпсуд Київської області звернув увагу на ухвалу Шевченківського райсуду м. Києва від 27.12.2017 щодо кримінального провадження №22017000000000288, відповідно до матеріалів якого Промінвестбанк переуступив права вимоги до відповідачів для російської компанії ООО «КапиталЮгИнвест» (за даними СБУ, з урахуванням боргових зобов’язань інших структур йшлося загалом про понад 69 млн євро).

З приводу цієї інформації Промінвестбанк уточнював, що частково відступив для ООО «КапиталЮгИнвест» права вимоги за договором з

- ТОВ "Каліпсо Солар" - у розмірі 6,17 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії 51,8 млн євро;

- ТОВ "Бора Солар" - у розмірі 22 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії - 49,7 млн євро);

- ТОВ "Лєннет Солар" - у розмірі 17,6 млн євро (тоді як загальний розмір гарантії - 39,5 млн євро).

Разом з тим, Госпсуд Київської області зауважив, що за договором цесії заявником повинні бути передані ООО «КапиталЮгИнвест» усі права, у т.ч. права на забезпечення виконання зобов’язання за договором (відступлення права вимоги).

За оцінками Госпсуду Київської області, оскільки відповідне право Промінвестбанку, на підставі якого він звернувся до суду, є спірним, тому відсутні правові підстави для відкриття провадження у справах про банкрутство ТОВ "Каліпсо Солар", ТОВ "Бора Солар", ТОВ "Лєннет Солар".

Раніше зазначені кримські компані компанії пов’язували з групою Activ Solar і братами Клюєвими. Разом з тим, в групі Activ Solar заперечували свій зв’язок з Клюєвими.

Засновником і гендиректором ООО «КапиталЮгИнвест», якому Промінвестбанк продав права вимоги, був Денис Новіков. Особа з таким же ім`ям та прізвищем фігурувала в ЗМІ як представник департаменту корпоративного контролю Внєшекономбанку (власник Промінвестбанку).

Як писав Finbalance, 23.04.2018 Госпсуд Київської області частково задовольнив позов Промінвестбанку та вирішив стягнути з ТОВ “Канарі Солар” (АР Крим) 30,2 млн євро та 145,6 млн грн заборгованості за договором про банківську гарантію №20-4266/3-2 від 28.12.2012.

Згідно з судовими матеріалами, Промінвестбанк надав для ТОВ “Канарі Солар” гарантію на 37,55 млн євро на користь компанії China National Building Materials And Equipment Import & Export Corporation (CNBM), що забезпечувало виконання ТОВ “Канарі Соларі” своїх зобов’язань за зовнішньоекономічним контрактом №SААF4112013 від 15.11.2012. Термін дії гарантії був до 01.10.2016 включно.

За даними Промінвестбанку, у зв’язку з несплатою відповідачем сум контракту, за вимогами CNBM Промінвестбанк сплатив останньому 33,9 млн євро в січні-жовтні 2015 року та жовтні 2016 року. Як зазначалося, Промінвестбанк неодноразово через кур’єрську службу повідомляв ТОВ “Канарі Соларі” про необхідність відшкодування банку сум, сплачених для CNBM, однак ці вимоги були залишені без відповіді.

Також Промінвестбанк зауважував, що станом на дату звернення з цим позовом відповідач не виконав інші зобов’язання за договором гарантії, а саме не відшкодував суми гарантійних платежів, виконаних банком, у розмірі 27,4 млн євро за вимогою №09-8-7/2073 від 21.11.2016.

Контекст

У 2014 році в групі Activ Solar запевняли, що $1,8 млрд у кримські СЕС вклали "держкорпорації КНР та інституційні інвестори з Європи". Як підкреслювалося, боргів перед російськими банками у Activ Solar немає.

У 2015 року Activ Solar публічно стверджувала, що не веде фінансово-господарської діяльності в Криму з квітня 2014 року: «Activ Solar та/або її дочірні компанії не є акціонерами (тобто власниками) сонячних електростанцій в Криму. З 2009 року по квітень 2014 року, компанія займалася будівництвом і обслуговуванням сонячних електростанцій на Кримському півострові, але потім припинила свою діяльність на цій території».

У 2015 році (тобто вже після анексії Криму) росЗМІ писали, що сонячні електростанції (СЕС) в Криму потужністю більше 200 МВт, які втратили українські «зелені тарифи», не змогли погашати кредити на €800 млн, взяті в російських держбанках (у т.ч. ВТБ і Сбербанка), і переходять у їх власність. Як зауважувалося, мова йде про проекти, якими керувала австрійська Activ Solar, що побудувала на півострові 407,2 МВт СЕС. З них до моменту анексії Криму Росією були підключені до мережі 227,5 МВт (в 2013 році виробляли 25% електроенергії на півострові). У Внєшекономбанку тоді повідомили російському виданню, що його дочірній банк в Україні фінансував СЕС Activ Solar на 110 МВт.

У 2019 році росЗМІ писали про інтерес Сергія Курченка до “сонячної” генерації в Криму. При цьому ВТБ і Сбербанк банкротили відповідних боржників.

На початку 2015 року в Ощадбанку публічно заявляли, що обсяг заборгованості корпоративних клієнтів у Криму сягав 650 млн дол, а 94% цього портфелю – це позики на будівництво 16 сонячних електростанцій, які пов’язували з Клюєвими. Згодом стало відомо, що «сонячні» проекти Клюєвих на континентальній частині України ніби перейшли під контроль китайської корпорації CNBM, яка ніби обслуговувала відповідну частину кредитів.

У першому півріччі 2020 року Ощадбанк списав з балансу мільярдні борги "сонячних" проектів Клюєвих у Криму.

НБУ підкреслював, що списання держбанками непрацюючих кредитів з балансів не означає прощення боргів

Про мільярдні борги структур Клюєвих перед Укрексімбанком - тут, перед Актив-Банком - тут.