10 липня Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт" до Офісу великих платників податків ДФС (у справі №640/18535/18), у якому позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011121401 від 17.10.2018 про збільшення грошового зобов’язання ПП «ОККО-Бізнес Контракт» з податку на прибуток на 18,6 млн грн.
Згідно з судовими матеріалами, підставою для прийняття податківцями вказаного рішення стали їх висновки про “неправомірність задекларованого позивачем фінансового результату за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «Сільвер-Буд», Фермерським господарством «Агрограно», ТОВ «Родинне поле», ТОВ «Спіріт Компані», ТОВ «Енерго-Магістраль»” (цитата).
Натомість компанія-позивач наполягала, що відповідні господарські взаємовідносини були “правомірно відображено в податковій звітності” (цитата).
У свою чергу суд вирішив, що “позивачем під час розгляду справи не надано в повній мірі первинні документи, які б підтверджували факт реальності спірних господарських операцій” (цитата).
Як писав Finbalance, Офіс великих платників податків звернувся у Верховний Суд з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 18.03.2019 (в справі №813/2957/18), якою було задоволено позов Приватного підприємства “ОККО-Нафтопродукт”, визнано протиправними та скасовано кілька податкових повідомлень-рішень від 05.06.2018, у т.ч.
- №0011124205, яким збільшено суму грошового зобов`язання компанії з ПДВ на 18,5 млн грн;
- №0011164205, яким збільшено суму грошового зобов`язання компанії з податку на прибуток на 12 млн грн;
- №0011154205, яким зменшено суму від`ємного значення зобов`язання з податку на прибуток на 29,6 млн грн.
У рамках цієї справи суд першої інстанції (Львівський окружний адмінсуд) своїм рішення від 17.12.2018 відмовився задовольнити позов “ОККО-Нафтопродукт” з тих підстав, що “підприємство-постачальник ТОВ «Індастрік Трейд» знаходилось поза межами контролю формальних (номінальних) директорів, а від їх імені невідомі особи лише оформляли відповідні документи, а тому такі не можуть бути підставою для віднесення відповідних сум до податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток” (цитата).
Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що “надані позивачем докази дають змогу ідентифікувати відповідальних осіб за здійснення господарської операції і складання первинного документа та підтверджують обставини щодо фактичного руху активів (придбання та переміщення товару) від ТОВ «Індастрік Трейд» до позивача та використання позивачем таких товарів у своїй господарській діяльності з метою одержання прибутку” (цитата).
24.06.2019 Верховний Суд повернув Офісу великих платників податків ДФС вказану касаційну скаргу через несплату судового збору.