Суд відмовився розглядати позов ФГВФО до Лагуна та інших екс-топів Дельта Банку на 20 млрд

Все про економіку та фінанси

16 вересня Госпсуд м. Києва задовольнив заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишив без розгляду позов Фонду гарантування до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.

Серед відповідачів у цій справі (№910/7186/19) - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради цього банку (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).

Таке рішення суд виніс на підставі того, що “вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших” (цитата).

“Критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду”, - йдеться в ухвалі Госпсуду м. Києва від 16.09.2019.

У судових матеріалах уточнюється, що ФГВФО в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на норми ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає у позовній заяві, що Дельта Банк в особі керівництва та членів комітетів правління упродовж 2012-2015 років здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність із проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб, з надмірною концентрацією (спільна адреса засновників, пільгові умови кредитування (низька відсоткова ставка; відстрочення сплати процентів по кредиту; постійна пролонгація строків повернення основного боргу), подібністю предметів забезпечення, відсутністю належних та ліквідних (необоротних) активів для погашення залучених кредитних коштів), без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку”.

За оцінками ФГВФО, шкоду в розмірі 19,83 млрд грн було завдано “спільними діями/рішеннями членів наглядової ради, правління та кредитного комітету, що свідчить про наявність підстав для їх солідарної відповідальності відповідно до приписів ст. 1190 Цивільного кодексу України та ч.ч. 5-6 ст. 58 Закону України «Про банку і банківську діяльність»” (цитата).

Вказаний розмір шкоди розраховано позивачем як заборгованість за дванадцятьма договорами кредитної лінії, укладеними між Дельта Банком і позичальниками, за якими виникла прострочена заборгованість, а також договорами поруки.

Контекст

Раніше ФГВФО оцінював можливі втрати кредиторів Дельта Банку “внаслідок доведення його до банкрутства” (цитата) на суму щонайменше 24,5 млрд грн.

При цьому ФГВФО заявляв, що ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, або 30% від суми, зазначеної «на папері» на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

На 01.06.2019 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 15,74 млрд грн (96,9% запланованих виплат). На середину березня 2018 року борг Дельта Банку перед НБУ по рефінансуванню становив 8 млрд грн.

Як писав Finbalance, 04.07.2019 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/7338/19 за позовом Фонду гарантування до Миколи Лагуна про стягнення 691,3 млн грн “шкоди, завданої юридичній особі її посадовою особою” (цитата).

Відповідно до судових матеріалів, Фонд гарантування констатував, що заявлені грошові вимоги будуть включені до ліквідаційного балансу Дельта Банку.

10.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14734/18, якими Фонду було повернено його позовну заяву (через неусунення її недоліків) до колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Кредитпромбанку” (у т.ч. Миколи Лагуна) про стягнення 532,9 млн грн.

19.03.2019 Печерський райсуд м. Києва частково задовольнив позов Укрексімбанку до Миколи Лагуна (в справі №757/3996/15-ц) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №151311К25 від 29.12.2011 в розмірі 38,3 млн дол та 19,3 млн грн. При цьому суд відхилив зустрічний позов М. Лагуна до Укрексімбанку про визнання договору поруки недійсним.

11.10.2017 Верховний Суд скасував рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.02.2017 в справі №757/22651/15-ц та залишив у силі рішення Печерського райсуду м. Києва від 12.03.2016 й ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2016, згідно з якими Микола Лагун як поручитель по борговим зобов’язанням Дельта Банку (за договорами про коррахунки 2010-2011 років) має повернути Ощадбанку 111,8 млн дол, 12,45 млн євро та 948 млн грн (понад 4 млрд грн).

09.01.2019 Київський апеляційний суд своєю постановою (залишеною без змін ухвалою Верховного Суду від 28.02.2019) задовольнив апеляційну скаргу Миколи Лагуна та скасував ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 19.09.2018, якою екс-власнику Дельта Банку було відмовлено у відкритті провадження в справі №757/44918/18-ц за його позовом до Ощадбанку про визнання недійсним договору поруки (як третя особа в спорі фігурує Дельта Банк).

19.09.2019 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційні скарги НБУ і компанії “Агро Холдінгз (Юкрейн) Лімітед” (до яких приєдналися “Агропросперіс Банк”, ФГВФО, ліквідатор Дельта Банку) та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 26.04.2019 (в справі №826/8333/15), яким було задоволено позов Kalouma Holding Limited і скасовано постанову НБУ №186 від 19.03.2015 про віднесення Астра Банку до неплатоспроможних.