Суд скасував виплату 130 млн грн з бюджету для сина екс-глави податкової міліції Головача

Все про економіку та фінанси

24.03.2021 Київський апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги Офісу генпрокурора, Державної податкової служби, Державної казначейської служби та скасував рішення Печерського райсуду м. Києва від 12.10.2020 (в справі №757/66636/19-ц), яким було задоволено позов Олександра Головача (сина екс-глави податкової міліції часів Януковича - Андрія Головача) та було вирішено стягнути з держбюджету на користь позивача 130 млн грн як “помилково зараховані до державного бюджету” (цитата).

Київський апеляційний суд прийняв нове рішення в цій справі, яким відмовив Головачу-молодшому в задоволенні позову.

Раніше повідомлялося, що вказані кошти (130 млн грн) були сплачені до держбюджету в рамках угоди зі слідством як компенсація збитків, завданих Головачем-старшим.

Згідно з судовими матеріалами, позивач запевняв, що 22.12.2016 “за відсутності будь-яких правових підстав” він “помилково” вніс на рахунок Держказначейства 130 млн грн з призначенням платежу “Відшкодування шкоди від Андрія Головача за угодою від 22.12.2016 без ПДВ”.

За словами Головача-молодшого, він не визнавався винним за шкоду, заподіяну державі, на нього жодним судовим рішенням не накладався обов`язок таку шкоду у будь-який спосіб відшкодувати, він не був стороною будь-яких угод, в т.ч. угоди від 22.12.2016, довіреності від Головача-старшого на його представництво, у т.ч. на вчинення дій у його інтересах, у нього не було.

Разом з тим, Київський апеляційний суд вказав, що 14.12.2016 від Головача-старшого (який утримувався в Київському СІЗО) на ім’я прокурора надійшла заява про намір укласти угоду про визнання винуватості, в якій заявник висловив намір добровільно частково відшкодувати завдані державі збитки у розмірі 130 млн грн.

При цьому Головач-молодший як син обвинуваченого в кримінальному провадженні, зокрема, 05.09.2016 звертався із заявою на ім`я начальника слідчого управління про надання побачення з батьком.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки змісту платіжного доручення від 22.12.2016, з якого вбачається, що саме Головач-молодший був ініціатором переказу коштів, він зазначив власний рахунок, з якого перераховувалися кошти, саме він вказав рахунок банку отримувача, на який кошти мали бути перераховані, а також заповнив графу призначення платежу «Відшкодування шкоди від Андрія Головача за угодою від 22.12.2016», причому “зазначена в платіжному дорученні інформація засвідчена власним підписом позивача, чого ним не заперечувалось в позовній заяві” (цитата).

“Отже, підписуючи платіжне доручення про сплату коштів, позивач як платник підтвердив достовірність рахунків, з якого потрібно списати та на який потрібно перерахувати кошти, суму коштів, а також правильність заповнення в графі «призначення платежу».

<...> У позові не зазначено про здійснення будь-якого примусу або тиску на позивача, який чинився на нього для сплати цих коштів, про введення його в оману, і відповідних доказів не надано.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, і з наявних в матеріалах справи доказів іншого не вбачається, що Андрій Головач , перебуваючи у слідчому ізоляторі, не міг самостійно здійснити грошовий переказ, а отже часткове відшкодування ним заподіяної державі шкоди за даних умов фактично могло відбутись лише за участі іншої особи як платника, в даному випадку - його сина”, - констатував Київський апеляційний суд.