Суд продовжив на рік слідство в кримінальній справі офшорів Суркісів проти Приватбанку

Все про економіку та фінанси

15.02.2021 Голосіївський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Київської міської прокуратури та продовжив на рік - до 22.02.2022 - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000001832 від 22.08.2019, яке було відкрите через невиконання Приватбанком скандальної ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 (цією ухвалою - у рамках забезпечення позову - Приватбанк було зобов’язано виконувати депозитні договори, укладені кіпрською філією банку з офшорами Суркісів, на 350 млн дол, з яких 100 млн дол - відсотки, нараховані за ставкою 13% річних).

Згідно з судовими матеріалами, досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні здійснює поліція (Голосіївське УП ГУНП у м. Києві).

Як уточнюється, по цій справі жодній особі не повідомлено про підозру, а додатковий строк на розслідування потрібний слідчому в т.ч. “для отримання результатів запиту про надання міжнародної правової допомоги, яка триває на даний момент” (цитата).

09.12.2020 Голосіївський райсуд м. Києва відмовився задовольнити скаргу представника Приватбанку на постанову прокурора Київської міської прокуратури від 14.09.2020, якою банку знову ж таки було відмовлено в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №42019000000001832.

Нагадаємо, 02.09.2020 Печерський райсуд м. Києва задовольнив заяву компаній Суркісів про порядок виконання ухвали від 09.02.2017 та відповідно стягнення з Приватбанку 350 млн дол.

Однак 08.09.2020 Верховний Суд зупинив виконання вказаного судового рішення.

18.02.2021 Приватбанк заявив, що звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід головуючого судді у справі про оскарження ухвали про забезпечення позову компаній-нерезидентів, пов’язаних із Суркісами.

Як повідомлялося, у січні Вища рада правосуддя (ВРП) вирішила залишити без розгляду й повернути Приватбанку скаргу стосовно судді Печерського районного суду м. Києва Сергія Вовка.

Вклади офшорних компаній Суркісів у кіпрській філії Приватбанку як кошти пов’язаних осіб потрапили під процедуру bail-in (фактично - списання) під час націоналізації банку в грудні 2016 року.

Тоді ж були списані і вклади Суркісів і їх родичів у Приватбанку на 1 млрд грн (про інші судові спори щодо bail-in - тут).

23.10.2020 Печерський райсуд м. Києва прийняв до розгляду справу №826/20221/16-ц за позовом родини Суркісів до Приватбанку про стягнення цих вкладів на 1 млрд грн. Серед відповідачів - у т.ч. Кабмін, ФГВФО, НБУ.

15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь сім`ї Суркісів у справі №826/20221/16 щодо пов`язаності їх з екс-акціонерами Приватбанку та щодо договорів примусового обміну їх коштів на 1 млрд грн на акції банку, пізніше викуплені державою за 1 грн (разом з іншими акціями фінустанови).

Суд касаційної інстанції закрив провадження в цій адміністративній справі, але залишив за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції.

Разом з тим, як повідомлялося, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.06.2020 не застосовувала норми банківського закону (т.зв. "антиколомойський" закон) у цій справі (№826/20221/16).

Своїм позовом Суркіси намагаються в т.ч. скасувати постанову НБУ №105 в частині, де регулятор визнав їх пов`язаними з екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським, оскільки Ігор Суркіс спільно з Коломойським володіє медіахолдингом "1+1".

У вересні-2018 в ЗМІ - після прийняття судами рішень на користь Суркісів у спорі з Приватбанком на 1 млрд грн - була інформація про врегулювання питання вкладів на 1 млрд грн, які потрапили під операцію bail-in. Неофіційно в Приватбанку повідомляли, що фактичні виплати були здійснені за рахунок прибутку банку, причому вони були меншими від вказаної суми (не уточнювалося, наскільки саме), з огляду на наявність у банку певних кредитних вимог до Суркісів, у результаті чого було проведено в т.ч. зарахування однорідних зустрічних вимог.

Враховуючи, з одного боку, цю обставину, а з іншого боку - постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020, не виключено, що Приватбанк може ставити питання про поворот виконання попередніх судових рішень. У цьому контексті ЗМІ з посиланням на неофіційні джерела писали про можливість виставлення Приватбанком кредиторських вимог до Суркісів, у т.ч. до ФК “Динамо”.

Додамо, що 07.10.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду касаційну скаргу Приватбанку на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду від 22.06.2020 (в справі №826/20239/16), якою Приватбанку було повернуто без розгляду його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адмінсуду від 05.02.2018, якою - як і постановою Верховного Суду від 04.09.2018 - було залишено без змін постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017 та скасовано рішення НБУ від 13.12.2016 про визнання Акцент-Банку Суркісів пов’язаною з Приватбанком особою, зобов’язано Приватбанк повернути Акцент-Банку 364 млн грн, які були списані з рахунків Акцент-Банку в Приватбанку (внаслідок примусової конвертації цих коштів в акції Приватбанку, які згодом викупив Мінфін за 1 грн разом з іншими акціями банку) в рамках процедури bail-in в ході націоналізації Приватбанку.

Свою заяву Приватбанк мотивував тим, що Ігор Суркіс визнав, що є бенефіціарним власником частки телевізійної групи “1+1 Медіа” (зокрема, часток у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «Гравіс-Кіно», ПАТ «Телекомпанія «ТЕТ»).