Госпсуд м. Києва повернув Фонду гарантування без розгляду його позовну заяву до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн (справа №910/6534/20).
Серед відповідачів були в т.ч. Катерина Рожкова (екс-в.о. глави правління Платинум Банку, нинішній в.о. глави НБУ, перший заступник глави правління НБУ), Костянтин Смольський (екс-глава правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (екс-глава спостережної ради), інші особи.
НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним у січні 2017 року, а в лютому того ж року фінустанову відправили на ліквідацію.
За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів Платинум Банку - 7,04 млрд грн, оціночна вартість ліквідаційної маси - 1,94 млрд грн, а сума недостатності майна банку для задоволення вимог кредиторів - 5,1 млрд грн. На 01.06.2020 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 4,82 млрд грн (98,6% запланованих виплат).
Суд вирішив, що Фонд гарантування не обгрунтував підстави для об`єднання позовних вимог у справі №910/6534/20.
“Сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог у цій справі суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум.
<...> Позовні вимоги по кожному окремому кредитному договору різняться як за суб`єктним складом (заявлені до різних відповідачів, виходячи з того, хто брав участь у кредитній операції), так і за заявленим розміром шкоди, який за кожним кредитним договором є різним, а також за обставинами щодо кредитування семи позичальників за кожним із семи договорів та наданими доказами (частково), на підставі яких позивач пред’явив грошову вимогу про стягнення грошових коштів в тому, чи іншому розмірі.
<...> Хоча розгляд питань по деяким кредитним Договорам об`єднаний одними і тими самими протоколами, все ж таки обставини щодо кредитування семи позичальників за кожним із семи договорів є різними”, - йдеться в ухвалі Госпсуд м. Києва від 08.07.2020.
ФГВФО свій позов мотивував тим, що відповідачі, які були посадовими особами Платинум Банку, “внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, що виразилося в прийнятті необґрунтованих рішень” щодо кредитування низки компаній (у т.ч. ПП «Логістик Транс», ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «ФК Реал Інвест), а також “здійснення ряду завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів (які не були повернуті банку), перенесення строків сплати відсотків із зменшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами, по грошових зобов`язаннях позичальників, юридичних осіб, на значні суми під явно неліквідне забезпечення у вигляді майнових прав за договорами постачання, застави цінних паперів та забезпечення вартість якого не могла повністю покрити грошові зобов`язання позичальників, що прямо протирічило інтересам ПАТ «Платинум Банк» та його кредиторам” (цитата), спричинили нанесення шкоди Платинум Банку в розмірі 1,48 млрд грн, яка складається із сум неповернутих та списаних у збиток кредитних коштів.
За висновками ФГВФО, вчинення таких дій призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів НБУ, віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних, завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, в т.ч. ФГВФО.
17 червня Госпсуд м. Києва надав Фонду гарантуванн 5 днів на усунення недоліків позовної заяви, у т.ч. обґрунтування підстав для об’єднання позовних вимог.
Нагадаємо, влітку 2017 року К. Рожкова в інтерв’ю для Finbalance таким чином коментувала інформацію ФГВФО, що 95,5% кредитного портфелю юросіб у Платинум Банку – це були інсайдерські позики:
«Кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.
У травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України».
Контекст
Як писав Finbalance, 10.06.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 16.01.2020 (в справі №910/15260/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів спостережної ради, правління, кредитного комітету збанкрутілого банку “Стандарт” про стягнення 764 млн грн шкоди, яка, за оцінками ФГВФО, була завдана внаслідок нестачі майна банку для покриття вимог кредиторів й через неправомірні дії відповідачів.
19.02.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів на рішення Госпсуду м. Києва від 13.03.2019 (в справі №910/12803/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців банку “Таврика” про солідарне стягнення 2,68 млрд грн завданої шкоди.
27.11.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 16.09.2019 (в справі №910/7186/19), якою було задоволено заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишено без розгляду позов ФГВФО до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.
24.10.2019 Госпсуд Харківської області відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх топ-менеджерів банку “Золоті ворота” про солідарне стягнення заподіяної шкоди в розмірі 563,2 млн грн (справа №922/2860/18).
18.09.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 28.02.2019 (в справі №910/11371/18), яким ФГВФО було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців “Легбанку” про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн (цитата).
13.05.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 20.12.2018 (у справі №910/11027/18), яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до пов’язаних осіб банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди (серед відповідачів - колишні члени правління та наглядової ради банку).
25.07.2019 Верховний Суд у рамках справи №916/2733/18) повернув Фонду гарантування його позовну заяву до колишніх бенефіціарів (у т.ч. Леоніда Клімова) і топ-менеджерів Імексбанку про стягнення 18,98 млрд грн заподіяної шкоди (цитата).
08.04.2019 Верховний Суд у рамках справи №910/16336/18) повернув для ФГВФО його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн.
11.09.2019 Велика Палата Верховного Суду вирішила залишити без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 08.08.2018, якою через порушення підсудності справи (№757/75153/17-ц) було скасовано рішення Печерського райсуду м. Києва від 02.04.2018, яким в свою чергу Фонду гарантування було відмовлено в задоволенні цивільного позову до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 2 млрд грн.
07.08.2019 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування в справі №910/10888/18 та скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було залишено без розгляду позов ФГВФО до колишніх топ-менеджерів банку “Форум” про стягнення 1,99 млрд грн “шкоди, завданої банку пов`язаними особами” (цитата). Суд касаційної інстанції передав цю справу на розгляд в Госпсуд м. Києва.
25.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу екс-глави правління й акціонера банку “Київська Русь” Віктора Братко та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 21.02.2019, якою на розгляд Госпсуду м. Києва було передано справу №910/15469/18 (за позовом Фонду гарантування до В. Братко та інших посадовців банку “Київська Русь” про стягнення 1,67 млрд грн).
10.07.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14734/18, якими Фонду було повернено його позовну заяву (через неусунення її недоліків) до колишніх акціонерів і топ-менеджерів “Кредитпромбанку” (у т.ч. Миколи Лагуна) про стягнення 532,9 млн грн.
21.01.2020 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до НБУ (в справі №910/9095/18) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 128,9 млн грн "майнової шкоди" (цитата).
Ця справа розглядається в судах по другому колу.
27.08.2019 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ та скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було задоволено вказаний позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (власник 71% акцій “Радикал Банку”) та було вирішено стягнути з Нацбанку на користь цієї фірми 128,9 млн грн відшкодування майнової шкоди, яка, на думку компанії-позивача, була завдана їй як акціонеру банку внаслідок позбавлення корпоративних прав через прийняття Нацбанком в 2015 році “неправомірного рішення” (на думку позивача) про віднесення “Радикал Банку” до категорії неплатоспроможних.
Тоді суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд у суд першої інстанції (Госпсуд м. Києва).
У ході судового процесу ТОВ "Промислова інноваційна компанія" зазначало, що постанова НБУ №452/БТ від 09.07.2015 про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних була визнана протиправною та скасована судовими рішеннями (в т.ч. рішенням Вищого адмінсуду, яке Верховний Суд відмовився переглядати) в межах розгляду іншої справи - №826/24203/15 (за відповідним позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Нацбанку).