Суд наклав арешт на соєвий завод, за який воюють люди Фірташа та Сегалів

Все про економіку та фінанси

20.10.2020 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання “Місто Банку” та в рамках кримінального провадження №12020000000000367 наклав арешт на завод по переробці сої загальною площею 10 355,9 кв. м., який розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19.

Згідно з судовими матеріалами, за інформацією Місто Банку, 19.06.2020 було проведено низку реєстраційних дій, якими банк фактично було позбавлено права власності на відповідний цілісний майновий комплекс та внесено нові відомості до держреєстру речових прав на нерухоме майно - “зокрема, безпідставно були скасовані записи про державну реєстрацію іпотеки та запис про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт нерухомості за ПАТ «Місто Банк»” (цитата).

Місто Банк констатував, що договір іпотеки, за яким він набув право власності на ЦМК, “не був та не є предметом оскарження у жодному судовому процесі та не визнавався судом недійсним, а отже продовжує свою дію до сьогодні”, а тому “були відсутні будь-які законні підстави для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності за ПАТ «Місто Банк», а також записів про державну реєстрацію іпотеки” (цитата).

Банк зазначав, що “вказані дії призвели до незаконного позбавлення ПАТ «Місто Банк» права власності на ЦМК шляхом реєстрації права власності за ТОВ «Солія»” (цитата).

Контекст

Як писав Finbalance, українські суди вже чимало років розглядають низку спорів довкола згаданого соєвого заводу. Крім того, правоохоронці розслідують низку супровідних кримінальних проваджень.

Ще в 2013 році ЗМІ повідомляли про позов братів Вадима та Іллі Сегалів в суд Нью-Йорка проти Дмитра Фірташа, в якому позивачі звинувачували відповідача в захопленні заводу з переробки сої в Новій Каховці на Херсонщині (його брати Сегаль оцінювали в 50 млн дол).

Суть історії в тому, що банк “Надра” надав кредит для підприємства "Каховка Пром-Агро". У результаті тривалого протистояння (у сторін конфлікту різний погляд на обсяг заборгованості) та низки операцій банк “Надра” звернув стягнення на іпотечне майно, продав його, і після цього активи підприємства опинилися в іпотеці “Місто Банку” (належить молодшому бізнес-партнеру Дмитра Фірташа - Івану Фурсіну). Опоненти “фірташівців” вважають незаконним цей процес (ФГВФО підтримував “фірташівців”).

Дмитро Фірташ офіційно став власником банку «Надра» в травні 2011 року. Перед цим – з 2009 року – в банку працювала “не чужа” йому тимчасова адміністрація.

До 2009 року банк «Надра» був підконтрольний кільком групам акціонерів. Представниками основної з них вважалися брати Ілля та Вадим Сегаль з партнерами – Вадимом П’ятовим та Ігорем Гіленком (він же був главою правління). Молодшими партнерами по банку (проте зі значним пакетом акцій – близько 34%) були представники групи «Континіум» (на сьогодні найвідоміші її активи – мережа АЗС WOG, «Банк інвестицій та заощаджень» тощо).

У жовтні 2009 року банк «Надра» офіційно опублікував список проблемних корпоративних боржників. Серед них фігурували 22 компанії, які, як зазначав банк, входять в бізнес-групу Іллі Сегаля. У цьому переліку було в т.ч. "Каховка Пром-Агро". Згодом ЗМІ публікували лист Сегалів, у якому вони переконували, що кілька років до цього не входили в керівні органи банку й не мають стосунку до виведення активів з фінустанови.

У заяві НБУ від 06.02.2015 щодо визнання банку «Надра» неплатоспроможним вказувалося, що банкрутство банку «стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з Гіленком І. В., який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства» (цитата).

У березні-2017 Фонд гарантування офіційно заявив, що балансова вартість активів «Надра» 47,4 млрд грн, а оцінна – лише 7,9 млрд грн (17% від балансової). Причому однією з основних передумов для такого статус-кво у Фонді називали виведення 8 млрд грн кредитних коштів з банку «Надра» у період до 2009 року: як зазначалося, 98% позик юрособам за той період були видані для структур, опосередковано пов’язаних з інсайдерами.

«Крім того, цінні папери у портфелі банку представлені, в основному, інвестиційними сертифікатами (балансова – 1 млрд грн, оціночна вартість – 4 грн) інвестиційних фондів, що перебувають у стані ліквідації з 2009 року. Банк набув сертифікати у 2008 році, термін погашення сертифікатів 2030-2032 рр. За фактом виведення коштів з банку ініційовано кримінальне провадження проти посадових осіб банку) та інвестиційних фондів. Відносно голови правління п. Гіленка та колишніх власників – братів Сегалів у проваджені знаходиться 20 кримінальних справ щодо неповернення кредитних коштів виданих банком», - йшлося в заяві ФГВФО.

У 2020 році Антимонопольний комітет заявляв про змову при продажі Фондом гарантування прав вимоги за кредитами, в забезпеченні за якими недобудований ТРЦ “Республіка” (раніше його пов`язували з Фірташем).

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в 2017 році розповідала, що в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр, - Finbalance). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості]», - зауважила К. Рожкова. За словами заступниці глави НБУ, складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова.

За даними НБУ, борг банку “Надра” по рефінансуванню на початок листопада 2019 року становив 10,4 млрд грн.

Колишній директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін заявляв, що банку «Надра» не вистачить заставного майна, щоб розрахуватися перед Нацбанком, не кажучи вже про покриття тих 4 млрд, які Фонд гарантування має виплатили вкладникам у межах гарантійної суми.