Спадкоємець БМ Банку відбився в суді від вимог ДПС з податку на прибуток на 53 млн грн

Все про економіку та фінанси

21 травня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов АТ “БМ-2018” (правонаступник БМ Банку) до Офісу великих платників податків ДПС у справі №640/17582/19 та скасував податкові повідомлення-рішення від 27.06.2019, якими компанії в т.ч. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 53,2 млн грн (з урахуванням штрафів) та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 265,6 млн грн.

Нагадаємо, в листопаді 2018 року виключив БМ Банк з реєстру банків після відкликання банківської ліцензії БМ Банку “у зв`язку з припиненням здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи”. Тоді ж установа була перейменована на АТ “БМ-2018” (наразі - в стані припинення), будучи правонаступником прав та обов`язків БМ Банку.

Згідно з судовими матеріалами, за оцінками ДПС, підприємство занизило податкові різниці на 502,2 млн грн, як наслідок завищено збитки на 265,6 млн грн та занижено об`єкт оподаткування на 236,6 млн грн і відповідно занижено податок на прибуток на суму 42,6 млн грн.

Податківці, зокрема, констатували, що втрата статусу банку та відсутність ліцензії на здійснення фінансових послуг призвела до втрати права "БМ-2018" нараховувати та стягувати проценти за кредитними договорами, а тому компанія мала провести модифікацію фінансових активів шляхом припинення визнання фінансових активів у вигляді кредитів у зв`язку з припиненням договірних прав на отримання процентів з наступним визнанням модифікованих фінансових активів у вигляді дебіторської заборгованості. Як наслідок, запевняли фіскали, "БМ-2018" мало розформувати резерв й відобразити збільшення фінрезультату на суму витрат на створення резерву сумнівних боргів.

Натомість суд, задовольняючи позов “БМ-2018”, послався на лист Нацкомфінпослуг, з якого випливало, що після виключення БМ Банку з реєстру банків його правонаступник ("БМ-2018") не втратив право стягувати нараховані відсотки за кредитними договорами, а тому “відсутні підстави для припинення визнання таких фінансових активів у вигляді кредитів у зв`язку з припиненням договірних прав на отримання процентів з наступним визнанням фінансових активів у вигляді дебіторської заборгованості” (цитата).

“Перекласифікація активу здійснюється тоді і лише тоді, коли змінюється бізнес-модель управління фінансовими активами (п. 4.1.4 МСФЗ 9).

При цьому, приписами МСФЗ 9 не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання у зв`язку з відкликанням ліцензії або припинення чинності інших дозвільних документів проводити списання, перекласифікацію або модифікацію фінансового активу, що стало б наслідком розформування вже сформованого резерву та формування нового резерву сумнівних боргів на таку ж саму суму.

Також позивачем не понесено витрат на створення резерву сумнівних боргів, а відповідачем не доведено протилежне належними, допустимими і достатніми доказами, а отже відсутній обов`язок зі збільшення фінансового результату на суму витрат на його створення”, - йдеться в рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 21.05.2020.