Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” таким чином прокоментував закріплення в Засадах грошово-кредитної політики НБУ на 2021 режиму гнучкого інфляційного таргетування:
“У документах так і раніше було. Ми насправді постійно про це говорили, але зазначали, що головна мета - цінова стабільність. Хоча ми, безумовно, дивимося і на фінансову стабільність, і на ситуацію з економікою.
У цьому році у нас [облікова] ставка, вважайте вже з червня, знаходиться нижче так званого нейтрального рівня. Ми проводимо стимулюючу монетарну політику, і, можливо, на якомусь етапі це може привести до того, що інфляція вийде вище коридору [5% +/- 1 процентний пункт].
Ми не бачимо в цьому великої проблеми, якщо вона тимчасово трохи піде, скажімо, до 6,3%, 6,4%, 6,7%, але на прийнятному горизонті повернеться до нашої мети 5%, різниці великої немає.
Разом з тим ми свідомо тримаємо низько облікову ставку, щоб допомогти економіці відновлюватися від кризи. Ось в цьому і полягає гнучкість інфляційного таргетування”.
Раніше Д. Сологуб зазначав, що НБУ пропонував уряду формувати проект держбюджету-2021 на більш консервативному прогнозі, ніж, зокрема, інфляція 7,3% (в кінці 2021-го) і середньорічний курс 29,1 грн/дол.
При цьому міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що закладений в проекті бюджету-2021 показник середньорічного курсу на рівні 29,1 грн/дол був погоджений з Нацбанком.
Чинний наразі (був оголошений у липні) прогноз НБУ щодо інфляції на кінець 2020 року - 4,7%, на кінець 2021 року - 5,5%.
Оцінюючи підвищення мінімальної зарплати на інфляцію та курс, Д. Сологуб додав таке:
“Наш липневий прогноз не брав до уваги підвищення мінімалки, тоді ще було незрозуміло, яким буде план [з 01.09.2020 - 5 тис грн, з 01.01.2021 - 6 тис грн, з 01.07.2021 - 6,5 тис грн, - ред.]. Але в жовтневому макропрогнозі цей фактор уже буде врахований.
Що я можу сказати. По-перше, у нас є приклад 2017 року, проте ту ситуацію не можна прямо взяти і перенести цифри. Тоді, в 2017-му, економіка вже досить впевнено росла, плюс на підвищення зарплат тиснула інтенсивна трудова міграція. Тоді всі, в тому числі й ми, недооцінили вплив мінімальної заробітної плати на середню і, відповідно, на інфляцію. Цього разу ефект перенесення очікуємо більш спокійний, тому що економіка все ще буде слабкою і тільки почне відновлюватися після кризи.
За нашими оцінками, при 30%-му зростанні мінімальної зарплати середня десь на 15% в наступному році зросте.
Я думаю, що підвищення мінімалки на курс не матиме великого впливу, а на інфляцію матиме невеликий, але не такий значний. Зараз ми оцінюємо цей ефект. Чисто механічно, з точки зору облікової ставки, це повинно вгору підтягувати її траєкторію, якщо інфляція виходить вище мети, але на економіку в цілому багато факторів впливає. Поки незрозуміло, як буде розвиватися ситуація з коронавірусом, а це фактор, який може вплинути на монетарну політику як в одну, так і в іншу сторону.
Навіть якщо не буде жорсткого карантину і великих проблем, все одно мені здається, що на якомусь етапі внутрішній попит звузиться, і це фактор нівелює ефект підвищення заробітної плати на інфляцію.
Підсумовуючи, зараз складно давати якісь конкретні кількісні оцінки, але ефект буде, адже 30%-не зростання мінімальної зарплати - це не так мало, нехай це і не 100%, як в 2017 році”.
З приводу депозитних і кредитних ставок на ринку Д. Сологуб констатував таке:
"Механізм трансмісії - це те, що люди недооцінюють. В Україні ніколи таких ставок, як зараз, не було. За депозитами - точно, по кредитах у національній валюті теж.
Ставка по кредитах юросіб вже нижчі від 10%. Зрозуміло, що бізнес говорить, що 10%-них ставок не бачить, так як середньозважену ставку сильно затягли вниз короткі кредити мультинаціональних компаній, коли вони на оборотний капітал беруть кредит на 20-30 днів.
Ми зробили декомпозицію і вийшли на те, що зараз ставка по кредитах в середньому по бізнесу десь 14-15%. Тобто вона не маленька, але було щось 20%, і сказати, що у нас бізнес колись кредитувався менше, ніж під 15% в гривні, не можна.
Трансмісія триває, це помітно. Якщо дивитися на процентні ставки по депозитах для бізнесу, то більше 5% в гривні вже ніхто не платить. В цілому вартість фондування в банківській системі зараз істотно нижче 10%.
<...> Чому вони [банки] під 14% видають кредит? Маржа у них не така велика, з точки зору заробітку, тому що ринок все-таки відносно конкурентний. А справа в cost of risk (платі за ризик), але це вже за рамками впливу монетарної політики.
<...> За депозитами, можливо, є невеликий потенціал для зниження. Вони ще до кінця не відіграли зниження облікової ставки до 6%. У різних банках поки по-різному платять. Якщо брати річний гривневий депозит, то діапазон розкиду ставки десь від 5% до 11%. "Малюки" платять 11%, іноземні банки - 5%. Ощадбанк недавно знизив ставки - у нього мало не 8%. Але в цілому по системі, думаю, є потенціал ще в 100 базисних пунктів (б.п.).
Друге питання - це те, що диференціал між гривневою і доларової.ставкою дійшов практично до мінімального рівня. Знову ж таки, це питання послідовності монетарної політики Національного банку і політики обмінного курсу, тому що диференціал між гривневою і доларової ставкою - це відображення очікувань. 10-12% була різниця ставок між гривнею і доларом, зараз вже 7%. По кредитах теж є потенціал для зниження, але ми тільки що про cost of risk поговорили, і він як раз залишається важливим фактором".