Головне слідче управління Державного бюро розслідувань у коментарі для "Радіо Свобода" заявило, що станом на цей час не повідомляло підозру першій заступниці глави НБУ Катерині Рожковій.
Раніше Офіс генпрокурора в коментарі "Суспільному" зазначав, що ДБР перевіряє інформацію про причетність екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої і екс-в.о. глави Нацбанку Катерини Рожкової спільно з керівниками та власниками низки юридичних компаній до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн шляхом укладення договорів про надання юридичних послуг за завищеними цінами (слід розуміти, йшлося про оплату послуг консультантів щодо вивчення операцій Приватбанку за період до націоналізації та супровід відповідних юридичних процесів після націоналізації фінустанови).
При цьому в прес-службі Офісу генпрокурора заперечили раніше оприлюднену ЗМІ інформацію про те, що провадження нібито відкрито за підозрою у державній зраді.
Коментар глави Національного банку Кирила Шевченка:
"Для мене як голови НБУ (я впевнений, як і для всіх попередніх керівників регулятора) безумовний пріоритет незмінний – захист інтересів держави, забезпечення фінансової стабільності, захист націоналізації Приватбанку та повернення коштів збанкрутілих банків.
Ми разом з командою продовжимо вживати всіх необхідних заходів для успішної реалізації цих завдань.
Важлива передумова для досягнення результату – наявність ефективної координації дій та співпраці на рівні українських державних органів, а також підтримка міжнародних партнерів.
Тільки разом ми можемо досягнути успіху".
Контекст
Раніше заступник глави НБУ Ярослав Матузка заявив, що Національний банк завжди підтримував і буде підтримувати юридичну стратегію Приватбанку, яка спрямована на повернення коштів вкладників, незаконно виведених з банку до націоналізації, і на сьогодні законність співпраці НБУ з компанією Kroll не ставиться під сумнів.
"НБУ завжди підтримував і буде підтримувати юридичну стратегію Приватбанку, яка спрямована на захист інтересів банку та повернення коштів вкладників, незаконно виведених з банку до його націоналізації.
Ледь не щотижня команда юристів Національного банку бере участь у 4-5 судових засіданнях, які так чи інакше пов’язані з націоналізацією найбільшого банку країни. І щотижня ми продовжуємо у судах різних інстанцій боротися за те, щоб зберегти банк у державній власності, зберегти кошти платників податків і забезпечити стабільність фінансового сектору", - заявив Я. Матузка.
"Ми твердо стоїмо на позиції, що винні у зловживаннях особи мають бути притягнуті до відповідальності за доведення до банкрутства найбільшого банку в Україні.
І значну роль у тому, щоб з’ясувати всі обставини та факти масштабних та скоординованих шахрайських дій, що відбувалися у Приватбанку, відіграли наші міжнародні консультанти з компанії Kroll. На початку 2018 року вони надали результати всебічного розслідування, яке підтвердило, що банку були завдані збитки щонайменше в розмірі 5,5 млрд дол. США.
Наші міжнародні партнери, в тому числі МВФ, позитивно оцінили співпрацю НБУ з компанією Kroll. Це незалежне розслідування було передбачене також меморандумом співпраці України з Міжнародним валютним фондом", - підкреслив заступник голови НБУ.
"З результатами розслідування були ознайомлені правоохоронні органи. НБУ завжди сприяв їхній роботі, діяв у відповідності до закону, і надавав доступ до необхідних їм речей та документів.
Коментувати хід та стан розслідування окремих кримінальних проваджень не маємо права, з огляду таємницю слідства", - додав він.
За його словами, на сьогодні законність та доцільність співпраці НБУ з компанією Kroll "жодним чином не ставиться під сумнів".
Я. Матузка також заявив, що НБУ "і надалі продовжуватиме співпрацю з міжнародними партнерами та правоохоронними органами для того, щоб захисти інтереси держави та платників податків і притягнути винних у зловживаннях осіб до відповідальності".
"Сьогодні Приватбанк є важливою частиною стабільної та прозорої банківської системи. Національний банк вважає, що Приватбанк і надалі має зосереджуватися на вирішенні проблем, пов`язаних із проблемною заборгованістю та поверненням незаконно привласнених коштів.
Сьогодні такі завдання стоять не лише перед Приватбанком, але і перед всією банківською системою, яка має ефективно перерозподіляти фінансові ресурси та підтримувати зростання економіки", - резюмував Я. Матузка.
Дещо згодом НБУ в інформував, що службове розслідування щодо forensic-аудиту у справі Приватбанку, результати якого було оприлюднено у січні 2018 року, ніколи не ініціювалося і не проводилось в Національному банку.
"В той же час, Національним банком України на підставі отриманого повідомлення про наявні, на думку заявника, порушення чинного законодавства та нормативно-правових і розпорядчих актів Національного банку України в сфері публічних закупівель юридичних послуг у 2018 році, проводиться службове розслідування у встановленому в установі порядку… На даному етапі службового розслідування проводиться оцінка дотримання всіх належних внутрішніх процедур та законодавства України всіма працівниками Національного банку України, відповідальними за закупівлю послуги, підписання договору з надавачем послуги та за контроль виконання укладеного договору", - зазначали в НБУ.
При цьому як наголосили в Нацбанку, висновки щодо наявності фактів правопорушень у діях відповідальних за закупівлі осіб можуть робитися тільки після завершення розслідування та відображення його результатів у звіті комісії зі службового розслідування. В повідомленні підкреслюється, що НБУ вважає за доцільне утриматись від публічного обговорення як окремих посадових осіб та їх можливих дій, так і непідтвердженої інформації про дії Національного банку щодо вказаного предмету службового розслідування.
Як повідомлялося, ще 25.09.2019 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчих Державного бюро розслідувань та в рамках кримінального провадження №62019000000001311 надав їм доступ до документів (з можливістю вилучення копій), які знаходяться в Приватбанку, НБУ, Мінфіні та стосуються співпраці цих держструктур з Kroll, Hogan Lovells, AlixPartners, ТОВ "Астерс" і ТОВ "Астерс Консалт" (йдеться про укладені між ними договори, щодо здійснених розрахунків, процедуру закупівлі послуг тощо).
Приватбанк заявляв, що 26.07.2019 - на наступний день після завершення слухання справи проти колишніх акціонерів в Апеляційному суді Англії і Уельсу - банк отримав постанову українського суду з вимогою надати детективам НАБУ всі документи про підстави та умови отримання послуг від юридичних радників та інших консультантів. Як зазначалося, підставою для слідчих дій детективів НАБУ були заяви 2017-2018 рр. від нардепів ВР минулого скликання О. Дубініна і В. Купрія, яких у відкритих джерелах пов’язували з екс-власниками націоналізованого банку. "Провадження по їхніх скаргах були зупинені слідчими органами ще в 2017 році, але з невідомих причин відновлені влітку 2019 року", - зазначали в Приватбанку.
При цьому в НАБУ констатували, що не вилучали документації про юристів Приватбанку, яка стосується судового процесу банку проти його колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у Високому суді Англії. «Також інформуємо, що детективи НАБУ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не вилучали документів Приватбанку стосовно тактики і стратегії дій адвокатів у Високому суді Англії», — наголошували в НАБУ.
26.02.2011 Печерський райсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Ігоря Коломойського про витребування доказів у Приватбанку та НАБУ і щодо вжиття заходів процесуального примусу (справа №757/64933/17-ц).
Згідно з судовими матеріалами, представник бізнесмена просив суд визнати неповажними причини невиконання Національним антикорупційним бюро України ухвали цього суду від 20.01.2021 (про витребування в НАБУ і в Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області звіту Kroll) та застосувати до НАБУ заходи процесуального примусу.
Також представник І. Коломойського просив суд витребувати в Приватбанку кредитні договори, укладені Приватбанком, з низкою юросіб (у т.ч. "АЕФ", "Мілорін ЛТД", "Ріботто", "Трансмолоко", "Фаборіс" тощо), а також платіжні документи, на підставі яких Приватбанком були здійснені перекази грошових коштів компанії Claresholm Marketing LTD 15.12.2016 і 16.12.2016.
З цього приводу суд зазначив таке:
“У клопотанні представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанку» не зазначено, які заходи вживались представником позивача самостійно для отримання доказів, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У зв`язку з чим клопотання про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк» є передчасним та задоволенню не підлягає.
Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів процесуального впливу до НАБУ, оскільки відповідно до положень ст. 143 ЦПК України представниками позивача не доведено невиконання процесуальних обов’язків НАБУ без поважних причин, наявність зловживання правами чи створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Так, листами НАБУ повідомляє суд про неможливість виконання ухвали суду про витребування доказів у зв`язку з недостатністю в ухвалі суду інформації, яка могла би надати можливість встановити взаємозв’язок між діяльністю ГУ СБ України у м. Києві та Київській області та НАБУ.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність поважних причин у НАБУ щодо невиконання ухвали суду про витребування доказів, у зв`язку з чим підстави для застосування заходів процесуального впливу до вказаного органу відсутні.
Водночас, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про повторне витребування у НАБУ доказів, оскільки для витребування відповідних доказів представнику позивача необхідно зазначити номер кримінального провадження, по якому старшим слідчим слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській бюро України були вилучені 31.08.2018 року у Національного банку України засвідчені належним чином копії результатів незалежного розслідування Детективного агентства Kroll Associates U.K. Limited (довідки, звіти, таблиці тощо), складені на виконання Statements of Work for investigations Service з Національним банком України, у тому числі, але не обмежуючись, від 05.02.2016 року, 20.01.2017 року, що надасть можливість в подальшому працівникам НАБУ виконати ухвалу про витребування доказів в разі її наявності”.
Раніше НБУ заявляв, що компанія Kroll провела forensic audit Приватбанку, який, як зауважували в Нацбанку, підтвердив підозри НБУ щодо можливого завдання збитків банку перед націоналізацією на 5,5 млрд дол. Ігор Коломойський заперечував цю інформацію.
Про підозри, оголошені детективами НАБУ в справі Приватбанку 22 лютого і 15 березня, - тут і тут.
27.01.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів на ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.09.2020 та постанову Північного апеляційного госпсуду від 08.12.2020 (у справі №910/12955/20), якими Фонду було повернуто позов до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про солідарне стягнення 1,48 млрд грн.
Серед відповідачів у цій справі - в т.ч. Катерина Рожкова (екс-в.о. глави правління Платинум Банку, наразі - перший заступник глави НБУ), Костянтин Смольський (екс-глава правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (екс-глава спостережної ради), інші особи.
26.02.2021 Верховний Суд зупинив розгляд цієї справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11027/18, у рамках якої 13.05.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ФГВФО та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 20.12.2018, яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до пов’язаних осіб банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди (серед відповідачів - колишні члени правління та наглядової ради банку).
Згідно з судовими матеріалами, раніше ФГВФО зазначав, що під час ліквідації Платинум Банку виявив факти прийняття рішень посадовцями банку, “на підставі яких у подальшому було здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів” (цитата).
Повертаючи позовну заяву ФГВФО, суд першої інстанції зазначав, що заявлені позивачем вимоги “не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, тому не можуть вважатися однорідними”, а в позовній заяві “відсутнє обґрунтування щодо необхідності розгляду позовних вимог за різними підставами виникнення” (цитата).
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зауваживши, що “критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 ГПК України” (цитата).
Як писав Finbalance, 08.07.2020 з цих же підстав Госпсуд м. Києва повернув для ФГВФО ще один подібний позов до колишніх посадовців Платинум Банку (в т.ч. Катерини Рожкової) на 1,48 млрд грн.
ФГВФО свій позов мотивував тим, що відповідачі, які були посадовими особами Платинум Банку, “внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, що виразилося в прийнятті необґрунтованих рішень” щодо кредитування низки компаній (у т.ч. ПП «Логістик Транс», ТОВ «Кодос Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «ФК Реал Інвест), а також “здійснення ряду завідомо збиткових активних операцій, а саме продовження кінцевих строків повернення кредитних коштів (які не були повернуті банку), перенесення строків сплати відсотків із зменшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами, по грошових зобов`язаннях позичальників, юридичних осіб, на значні суми під явно неліквідне забезпечення у вигляді майнових прав за договорами постачання, застави цінних паперів та забезпечення вартість якого не могла повністю покрити грошові зобов`язання позичальників, що прямо протирічило інтересам ПАТ «Платинум Банк» та його кредиторам” (цитата), спричинили нанесення шкоди Платинум Банку в розмірі 1,48 млрд грн, яка складається із сум неповернутих та списаних у збиток кредитних коштів.
За висновками ФГВФО, вчинення таких дій призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів НБУ, віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних, завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, в т.ч. ФГВФО.
04.08.2020 Печерський райсуд відмовився задовольнити клопотання ліквідатора Платинум Банку про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12015100000000334 щодо сумнівних операцій Платинум Банку (у т.ч. в період, коли в його правлінні працювала нинішня перша заступниця глави НБУ Катерина Рожкова).
Згідно з судовими матеріалами, в рамках вказаного кримінального провадження слідчі поліції встановили, що “службові особи ПАТ «Платинум Банк» здійснили розтрату і заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, уклавши у період з грудня 2013 року по травень 2014 року кредитні договори з фіктивними підприємствами ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс», службові особи яких підконтрольні пов`язаним з цим банком особам, без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань за кредитними договорами, спричинивши шкоду банку в особливо великих розмірах на загальну суму понад 1,1 млрд. грн., легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом” (цитата).
НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним у січні 2017 року, а в лютому того ж року фінустанову відправили на ліквідацію.
За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів Платинум Банку - 7,04 млрд грн, оціночна вартість ліквідаційної маси - 1,94 млрд грн, а сума недостатності майна банку для задоволення вимог кредиторів - 5,1 млрд грн.
На 01.01.2021 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 4,82 млрд грн (98,7% запланованих виплат).
Влітку 2017 року К. Рожкова в інтерв’ю для Finbalance таким чином коментувала згадане вище кримінальне провадження та інформацію ФГВФО, що 95,5% кредитного портфелю юросіб у Платинум Банку – це були інсайдерські позики:
«Кредитування підприємств здійснювалося в іноземній валюті та на ринкових умовах. Проте внаслідок погіршення фінансово-економічної ситуації в Україні, зростання курсу іноземної валюти, банком було здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств шляхом подовження строків погашення заборгованості та зниження відсоткової ставки.
У травні 2015 року НБУ змінив підходи для визначення пов’язаних із банком осіб, внаслідок чого Платинум Банком у червні 2015 року пов’язаними з банком особами визнано певних позичальників. Перелік пов’язаних з банком осіб в подальшому відкориговано та погоджено Національним банком України.
Стосовно слідства - нічого коментувати не можу».
Про намагання держпідприємства "Украерорух" повернути 400 млн грн, які були втрачені через банкрутство Платинум Банку, - тут.