Шевченко: НБУ позитивно оцінює можливість випуску цифрових грошей

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко констатує, що днями асоціація Libra анонсувала випуск однойменної цифрової валюти вже в січні 2021 року. За повідомленнями, це буде стейблкойн, забезпечений американським доларом у співвідношенні один до одного. На вимогу фінансових регуляторів цифрова валюта Libra була дещо «спрощена», якщо порівнювати з початковими планами.

"Це яскравий приклад об’єднання центральних банків та інших регуляторів навколо створення єдиних регуляторних вимог до цифрових валют. Причиною для розроблення таких стандартів та правил є поява великої кількості різних видів криптовалют у світі й необхідність міжнародної координації підходів до їх регулювання. Водночас регулятори мають ураховувати подальший розвиток цього ринку. Зокрема, коли самі центральні банки стануть активними гравцями і почнуть випускати власні цифрові валюти", - зазначив К. Шевченко.

Глава НБУ звернув увагу на нещодавнє дослідження МВФ «Legal Aspects of Central Bank Digital Currency: Central Bank and Monetary Law Considerations», в якому аналізуються правові підходи до випуску СBDC – цифрових валют центральних банків. Дослідження охоплює дві сфери – законодавство, що регулює діяльність центральних банків, та монетарну політику. Серед універсальних рекомендацій К. Шевченко вказав на законодавче покладання на центробанки функцій випуску власних цифрових валют та надання СBDC статусу законного платіжного засобу, на відміну від згаданих вище криптовалют.

За словами К. Шевченка, НБУ досліджує тематику CDBC ще з 2016 року, і вже ініціював унесення таких змін до законодавства. Визначення «цифрових грошей Національного банку України» та право НБУ на їх випуск включено до законопроєкту 4364 про платіжні послуги.

"Отже, Національний банк не змінив своїх планів із вивчення можливості випуску е-гривні. Однак ми розуміємо, що перед запровадженням нових технологій у широкий обіг необхідно створити цікавий та корисний продукт для кінцевих споживачів.

Наразі команда українського регулятора виокремила для себе декілька варіантів ймовірного використання е-гривні, але пошук відповіді ще триває. Ми сконцентровані на аналізі можливих юз-кейсів, беручи до уваги потреби учасників фінансового ринку, споживачів та провідний світовий досвід. Водночас ми звертаємо увагу на можливий вплив е-гривні на макроекономічну та фінансову стабільність, забезпечення яких є мандатом Національного банку.

Важливо зазначити, що запровадження е-гривні передбачає створення платіжної інфраструктури для її обігу на ринку. Обсяги інвестицій та робіт залежать, у тому числі, від того, які завдання вирішуватиме е-гривня. Це будуть роздрібні чи корпоративні платежі? Нею користуватимуться фізичні чи юридичні особи? Повноцінний розвиток такого масштабного проєкту потребуватиме активного залучення учасників ринку, включно з інвестиціями з їхнього боку.

Водночас Національний банк позитивно оцінює можливість випуску цифрових грошей, які в еру загальної діджиталізації здатні стати рівноцінним еквівалентом звичайної фіатної гривні", - резюмує К. Шевченко.