Глава НБУ Кирило Шевченко заявив, що Нацбанк має намір згортати екстрені заходи підтримки банків при відновленні економіки, пише "Інтерфакс-Україна".
"При поступовому відновленні економіки і нормалізації умов функціонування фінансової системи НБУ буде згортати екстрені заходи підтримки банків, які вводилися в зв`язку з коронавірусом. Це, зокрема, передбачено і Основними принципами грошово-кредитної політики на 2021 рік. Зараз ми визначаємося з термінами.
<...> Поступове зниження системних ризиків вже вплинуло на скорочення попиту банків на кредити рефінансування. Це можна простежити за статистикою приросту кредитів рефінансування у 2021 році.
Те саме стосується інструменту свопу процентної ставки. В залежності від того, коли економіка почне відновлюватися, у банків не буде необхідності у використанні таких інструментів НБУ. Тоді будемо поступово згортати ці інструменти", - сказав керівник центробанку.
Говорячи про програму "Доступні кредити 5-7-9%", К. Шевченко нагадав, що вона спочатку розроблялася з акцентом на нові кредити для малого бізнесу. Це повинно було дати зростання нових робочих місць та інвестицій. Зокрема, для цього спочатку була передбачена пільга по процентній ставці в залежності від кількості створених робочих місць. Однак у зв`язку з коронавірусом і карантинними обмеженнями програма була переорієнтована на інструмент підтримки існуючого бізнесу.
"Моя думка, що нам потрібно підтримувати існуючий малий бізнес. Поки він страждає від Covid-19, треба його підтримувати, в тому числі за рахунок рефінансування. Після того як завдяки вакцинації і всім зусиллям світової спільноти ми будемо вважати нашу епоху постковідною, то цілі цієї програми повинні повернутися до початкових: створювати нові робочі місця, щоб в основному добре освічена молодь, яка говорить на іноземних мовах, працевлаштувалася в Україні і створювала тут щось своє, а не шукала будь-який спосіб виїхати за кордон", - зазначив К. Шевченко.
За оцінками глави НБУ, ВВП у першому кварталі 2021 року, ймовірно, трохи знизився порівняно з першим кварталом 2020 року через ще "доковідну" базу порівняння і нові локдауни, а також погодні умови.
"Ми не очікуємо приросту ВВП за перший квартал, а, найімовірніше, зберігатиметься деякий мінус у річному вимірі", - сказав він.
За його словами, Нацбанк оцінює негативний вплив січневого локдауну на річний ВВП в 0,2 процентних пункту (п.п.).
"Тобто вплив незначний. Здавалося б, він мав вплинути на споживчі настрої, тому що попередні локдауни суттєво позначалися на роздрібній торгівлі, ресторанному та готельному бізнесі. Але ми бачили приріст роздрібного товарообігу. А вплив локдауну на інші галузі, такі як металургія, агро - він взагалі мінімальний", - зазначив Шевченко.
Він уточнив, що незважаючи на локдаун і "доковідну" базу порівняння, роздрібний товарообіг у січні додав 3,5%, а в лютому його зростання прискорилося до 5,6%. За його словами, найімовірніше, основним фактором цього зростання (особливо в січні) було збільшення заробітної плати після збільшення мінімальної.
Голова НБУ додав, що, за оцінками центробанку, локдаун у березні також матиме досить незначний вплив на ВВП - менший, ніж у січні.
"Остаточна оцінка залежатиме від фактичних параметрів карантину. Звісно, певну підтримку надаватиме статистичний ефект бази порівняння: минулого року з другої половини березня діяв дуже жорсткий карантин на всій території країни", - пояснив він.
К. Шевченко зазначив, що зовнішня кон`юнктура загалом сприяла українській економіці на початку року, однак Україна не змогла повністю цим скористатися через погоду, зокрема обмеження в портах і на автодорогах.
"Наприкінці березня відбувся певний "чорний лебідь" - пробка в Суецькому каналі. Але можемо сказати, що він практично не вплинув на Україну з точки зору експорту та імпорту товарів" - додав також голова центробанку.
Він зазначив, що на оцінках динаміки ВВП позначається також складна ситуація у тваринництві, зокрема через погіршення із захворюваністю тварин і стрімке подорожчанням кормів, що негативно вплинуло на скорочення обсягів виробництва м`ясних і молочних продуктів.
"Через більш низький торішній врожай та активний експорт олії на тлі високих світових цін знизилися запаси олійних, унаслідок чого спад у виробництві масла і жирів заглибився: за січень-лютий - 22% рік проти року (р/р). Більш низький урожай, а також збільшення виробничих витрат призвели до спаду у виробництві борошномельної продукції - на 20,6% р/р і хліба та хлібобулочних виробів - на 6,6% р/р", - пояснив К. Шевченко.
Водночас він зазначив, що платіжний баланс Нацбанк за підсумками першого кварталу очікує "абсолютно нормальним". "Його сальдо залишається позитивним - тут ми абсолютно спокійні", - заявив голова НБУ.
Як повідомлялося, за оцінками Держстату, у четвертому кварталі 2020 року спад ВВП України сповільнився до 0,5% порівняно з 3,5% у третьому кварталі, 11,2% - у другому і 1,2% - в першому.
Нацбанк очікує збільшення ВВП країни в 2021 році на 4,2%, уряд - на 4,6%.
Наприкінці січня цього року НБУ прогнозував невелике скорочення економіки в першому кварталі цього року - на 0,1% і її зростання на 11,3% у другому з подальшим уповільненням до 3,5% і 2,6% в третьому і четвертому кварталах відповідно.