Шевченко - про ОВДП, рефінанс і кредитування економіки

Все про економіку та фінанси

Глава НБУ Кирило Шевченко в інтерв’ю для “Економічної правди” розповів про видачу банкам рефінансування й придбання банками ОВДП, а також про ризики для кредитування економіки через плани уряду щодо значних запозичень на внутрішньому ринку в 2021 році:

“Немає жодної кореляції між нашими аукціонами [з видачі рефінансування] і аукціонами Міністерства фінансів [з розміщення ОВДП].

Національний банк не відслідковує цільове призначення коштів, які в нас позичають банки на аукціонах. Тому що це інструмент підтримки ліквідності.

Я точно не прихильник так званого цільового рефінансування, яке є фактично прихованою емісією. Рефінансування – це виключно інструмент для підтримки банківської ліквідності. І куди вони його спрямовують – на фінансування яких проєктів, Національний банк не відстежує.

Цільове фінансування, в Україні вже колись було і нічим хорошим воно не закінчилося.

<...> Я не є прихильником кількісного пом’якшення у поточних умовах. Сьогодні у світі є різні приклади як вдалого, так і невдалого запровадження цього інструменту. Зазвичай у багатьох країнах воно застосовується тоді, коли вже вичерпано потенціал традиційних методів. А традиційний метод – це зниження відсоткової ставки. Тобто, коли у вас відсоткова ставка вже "нуль" або близько того, то ви можете обрати для себе механізм кількісного пом’якшення.

Правда, в світі також є приклади, застосування кількісного пом’якшення в ситуаціях, коли відсоткова ставка була навіть вдвічі більшою, ніж зараз в Україні. Сьогодні, на жаль, ці країни потерпають від великого рівня інфляції та курсових коливань. Тому наразі, в такій ситуації, я не є прихильником застосування кількісного пом’якшення в Україні.

<...> В бюджеті на наступний рік ми бачимо ризик ефекту так званого фіскального витіснення. Обсяги запозичень, які закладено в закон, тільки на внутрішньому ринку – 497 мільярдів гривень. Це майже пів трильйона. Загальна ліквідність банківської системи, в залежності від дня, становить 160-170 мільярдів.

Щоб запозичити таку величезну суму, треба сподіватись на те, що всі борги, які держава має повернути в 2021 році на внутрішньому ринку, будуть перекладені в нові – так званий "роловер". З нашої точки зору, припущення, що всі 100% боргів знову вкладуть в ОВДП, досить оптимістичне.

Це означає, що Міністерство фінансів, для здійснення такого великого запозичення буде конкурувати з бізнесом за кошти банків.

Як працює банківська система? Ви можете вкласти ці 160-170 мільярдів в кредити малому, середньому бізнесу, відпрацювати всі необхідні процедури з точки зору фронт-офісу. У банків величезне навантаження, операційні витрати на роботу, ризик менеджмент. Ця система вимагає, по-перше, дуже якісного рівня знань, і по-друге, побудови внутрішньої системи. Це коштує грошей.

Тобто, банк може дати кредит малому, середньому, великому бізнесу, фізичній особі, або вкластися в ОВДП фактично, без витрат і без ризиків.

Як формується ставка по кредитам? Якщо дохідність ОВДП на певному рівні, то для того, щоб фінансувати інші сегменти, залежно від їх ризиковості, банки будуть давати премію за ризик. І мінімальним рівнем є саме ставка за ОВДП.

Що це означає? Ми бачимо ризик того, що запас зниження відсоткових ставок буде вичерпаний. Якщо такий ефект спрацює, банки не зможуть далі знижувати відсоткові ставки. Я не кажу, що це буде стовідсотково, але Національний банк вбачає в цьому ризик.

Приріст гривневого кредитування бізнесу у нас протягом липня-листопада становив 8% на чистій основі. За одинадцять місяців зростання кредитування майже 5%. Ми бачимо, що найбільше цього року кредитуються компанії з постачані електроенергії, а також ті, що працюють в торгівлі, харчовій промисловості.

Також у нас відновилося кредитування населення. Обсяг кредитного портфеля фізосіб наблизився до рівня початку року. Зростання чистих кредитів у річному вимірі становить 7,3%. Найбільш динамічним сегментом тут є іпотека. Чисті гривневі кредити на купівлю нерухомості у липні – листопаді зросли на 11,6%. Тож є ознаки, що кредитування відновлюється.

Чому я зараз говорю про ризики? Якщо вони реалізуються, то наше завдання по відновленню або по перезапуску кредитування може бути ускладнене саме цим ефектом витіснення. Незважаючи на те, що з боку Національного банку ми імплементуємо в життя всі можливі регуляції.

<...> Що стосується вторинного ринку [ОВДП]. Країні потрібен цивілізований вторинний ринок, це абсолютно природньо. Як він має функціонувати? Він точно не має використовуватися для прихованого фінансування державного бюджету. Це заборонено законом про Національний банк.

Для чого він має працювати? У першу чергу для того, щоб учасники ринку мали можливість отримати ліквідність в будь-який момент. Про що йдеться? Коли інвестор купує українські ОВДП, враховуючи обмеженість вторинного ринку, у нього фактично є тільки одна інвестиційна стратегія – вона називається "buy and hold" ("чекати погашення", – ЕП).

Для чого інструментарій вторинного ринку? Коли інвестор захоче продати ОВДП, то він зможе звернутися до інституції. Вона надасть інформацію про ціну, за якою він зможе це зробити. Дискусійне питання – чи має цією інституцією бути саме Національний банк. Але потрібно створити інститут маркет-мейкерів, і це питання повинно вирішуватися разом з урядом.

Наприклад, у Мінфіну є інститут первинних дилерів. Це має бути схожа конструкція, яка підтримуватиме котирування на вторинному ринку. Але ми зараз на самому початку цього шляху. Попереду дуже багато роботи. Тому це точно буде не завтра і навіть не в першому півріччі наступного року.

Це питання спільної роботи Національного банку і Міністерства фінансів".