Глава НБУ Кирило Шевченко прокоментував дискусії щодо комісії за еквайринг та інтерчейндж:
"Сьогодні дискусія про доречність законодавчого регулювання комісії банків за послуги еквайрингу та міжбанківської комісії інтерчендж наближається до свого піку. Переможе у ній, сподіваюся, споживач.
Хочу наголосити на тому, що НБУ керується в цьому питанні інтересами кінцевих споживачів і виступає виключно за ринкове регулювання цього питання.
Ми проти законодавчого регулювання, яке призведе до стримування розвитку безготівкових платежів та платіжної інфраструктури в Україні, і головне – не приведе до зниження цін, більше того – витрати для кінцевого споживача тільки зростуть. Цю позицію розділяють банки, платіжні системи і Національний банк.
Про це вчора ми разом з учасниками платіжного ринку говорили на спільному пресбрифінгу, на якому вкотре наводили аргументи, чому втручання в таке регулювання не потрібне і небезпечне.
Поясню чому.
Беручи до уваги позиції учасників ринку та вже наявний досвід інших країн, ще раз оцінімо можливі наслідки від адміністративного обмеження ставок інтерчендж та еквайрингових комісій в Україні.
Противники ринкового регулювання намагаються навести аргументи, що законодавче регулювання нібито зможе знизити ціни для кінцевого споживача, але це не так.
Навіть навпаки: ціна на товари не знизиться, вартість банківських послуг для користувачів карток ймовірно зросте, деякі сервіси пригальмують свій розвиток. На споживача та розвиток загальної платіжної інфраструктури це може вплинути лише негативно.
Якщо подивитись на європейський досвід, то ключова відмінність підходу, застосованого в ЄС при запровадженні подібної регуляції, – це обмеження граничного розміру виключно ставки інтерчендж, що сплачується еквайером на користь емітента платіжної картки, і не втручання в регуляцію комісії за еквайринг для торговців.
До того ж регулювання в ЄС наприкінці 2015 року запроваджувалось на зовсім іншому еволюційному етапі розвитку безготівкових платежів. Рівень розвитку термінальної мережі і середній чек платіжної операції були і залишаються в декілька разів більшими, ніж в Україні зараз.
Тому адміністративне регулювання комісій за еквайринг та ставок інтерчендж в українських реаліях з великою вірогідністю призведе до скорочення еквайрингової мережі банків через вимушену збитковість цього напряму.
Проведені дослідження щодо наслідків запровадження регуляції в Європі свідчать про те, що:
• роздрібні ціни на товари та послуги не знизилися - зменшення витрат торговців не призвело до зниження вартості товарів;
• вартість банківських послуг для користувачів платіжних карток навпаки зросла – у низці країн банки підвищили вартість обслуговування рахунків;
• погіршились умови кредитування: були зменшені чи взагалі скасовані пільгові періоди за кредитними картками, підвищені процентні ставки.
Також наслідком цього стало призупинення європейськими банками програм лояльності і зникнення кешбеків.
Необхідно враховувати той факт, що багато років поспіль банки і платіжні системи, зокрема разом з торговцями, привчали українців користуватися безготівковими інструментами, використовуючи різні програми лояльності та запроваджуючи нові банківські продукти. Різка зміна у підходах до обслуговування клієнтів може призвести до негативної реакції з боку щойно фінінклюзованих громадян і зниження рівня довіри до банків.
Я впевнений, що рішення важливого питання без адміністративного втручання існує.
Тож єдина альтернатива, яку я бачу, – сісти за стіл перемовин торговцям, банкам, платіжним системам, регуляторам та парламентарям, щоб разом знайти конструктивні компромісні рішення. Заради прозорої та безготівкової України"