Сбербанк, Промінвестбанк, ВТБ уникли повторного арешту майна, яке хочуть "приватівці"

Все про економіку та фінанси

18 квітня Верховний Суд відмовився задовольнити скаргу приватного виконавця та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 20.11.2018, якою на вимогу Сбербанку було знято арешт з усього його нерухомого та рухомого майна. Перед цим - 11 квітня та 14 березня - Верховний Суд також відмовився скасувати ухвали суду апеляційної інстанції від 06.12.2018, якими було знято арешт з майна ВТБ Банку і Промінвестбанку по цій же справі (№796/165/2018; документи - тут, тут, тут).

Приватний виконавець накладав вказані арешти на активи “дочок” російських держбанків у рамках виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018, якою в свою чергу було задоволено клопотання низки компаній, пов’язаних з “приватівцями”, щодо арешту акцій і майна Сбербанку, Промінвестбанку, ВТБ Банку.

Апеляційний суд м. Києва застосував вказаний захід як забезпечення позову “приватівців” щодо виконання в Україні рішення міжнародного Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване (відібране) в “приватівських” структур у Криму після його анексії Росією (до речі, 25.09.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив заяву “приватівців” та надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги).

Скасовуючи постанови приватного виконавця про арешт майна Сбербанку, Промінвестбанку, ВТБ Банку, Київський апеляційний суд в ухвалах від 20.11.2018 та 06.12.2018 вказав, що боржником у цій справі є Російська Федерація, а не відповідні банки з російським держкапіталом. Крім того, суд наголосив, що приватний виконавець не може бути виконавцем судового рішення, боржником за яким є держава.

Відмовляючись задовольнити скаргу приватного виконавця на ухвали Київського апеляційного суду від 20.11.2018 та 06.12.2018, Верховний Суд звернув увагу в т.ч. на свою постанову від 25.01.2019, в якій знову ж таки констатувалося, що в рамках цього спору арешт має накладатися на майно безпосередньо Росії, але не на майно “дочок” російських держбанків.

Як писав Finbalance, Промінвестбанк - після продажу в І кварталі 5-мільярдних боргів “Укрзалізниці” - в своїй звітності зазначав, що переуступка прав вимоги до держпідприємства для третьої особи відбулася саме після того, як у кінці січня Верховний Суд частково задовольнив апеляційну скаргу банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 про забезпечення позову ("приватівців", - ред.) у справі про стягнення коштів з РФ (за рішенням Арбітражного суду м. Гаага).

"Верховний Суд зняв заборону щодо розпорядження активами, які належать на праві власності банку. Заборона продовжить дію лише щодо майна, яке належить на праві власності Російській Федерації", - констатував Промінвестбанк.

Подібну ремарку в своїй звітності робив і Сбербанк (який в лютому відступив права вимоги за кредитами юридичних осіб чистою балансовою вартістю 587,5 млн грн).

Про продаж Фондом гарантування активів ВТБ Банку - тут.