Прокуратура й СБУ мають претензії до службових осіб Мегабанку

Все про економіку та фінанси

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 24.10.2019, Київська місцева прокуратура №6 здійснює процесуальне керівництво по матеріалам досудового розслідування кримінального провадження № 42019101060000013 від 31.01.2019, зареєстрованого за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Мегабанк» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу (“Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми”).

Як зазначається, досудовим розслідуванням (яке проводить СБУ) встановлено, що за період з 24.10.2017 до 13.04.2018 клієнти банку - 31 фізична особа, які не мають статусу суб`єкта підприємницької діяльності, здійснили зняття готівкових коштів із своїх рахунків на загальну суму 164,6 млн грн.

“Вказані операції здійснювалися за безпосереднього сприяння службових осіб АТ «Мегабанк», у зв`язку із чим, аналіз наявних даних свідчить про можливе впровадження ними спільно з іншими невстановленими особами протиправного механізму спрямованого на виведення в тіньовий сектор економіки коштів в особливо великих розмірах”, - йдеться в судовій ухвалі від 24.10.2019.

В ухвалі Печерського райсуду м. Києва від 06.08.2019 щодо цього ж кримінального провадження уточнювалося, що кошти на рахунки вищевказаних фізичних осіб (клієнтів банку) попередньо надходили від ТОВ «Центрофінанс» як надання кредитів в межах суми від 4,2 млн грн до 10,3 млн грн на строк, що становить 14 календарних днів.

“Доходів вказаних фізичних осіб за період з 2013 по 2018 рік включно недостатньо для проведення відповідних фінансових операцій із погашення кредитних зобов`язань.

Погашення кредитів позичальників здійснювалось юридичними особами з ознаками фіктивності, які на підставі договорів поруки є поручителями за вказаними кредитами, а саме: ПП «Квазар» (код ЄДРПОУ 23799537) та ТОВ «Абсолют-ЛЛС» (код ЄДРПОУ 39150642) безготівковими коштами, які надходили від значної кількості юридичних осіб, з рахунків, відкритих в різних банках.

При цьому директором та підписантом підприємств-поручителів у зазначені вище періоди була одна фізична особа, якій вказані суб`єкти господарювання у якості позики перерахували кошти на загальну суму 51 млн. грн”, - йшлося в ухвалі суду від 06.08.2019.

Нагадаємо, в жовтні НБУ повідомив, що оскаржив у касаційному порядку рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Нацбанку про накладення штрафу на "Мегабанк" в сумі 6,2 млн грн за порушення в сфері фінмоніторингу.

За даними регулятора, він виявив факти зняття готівки за період з березня 2017 року по квітень 2018 року на суму близько 211,8 млн грн групою фізичних осіб-клієнтів банку.

За оцінками НБУ, характер таких фінансових операцій дає підстави вважати, що метою їх здійснення є конвертація (переведення) безготівкових коштів у готівку, з огляду на таке:

1) кошти, що отримувались фізичними особами готівкою через касу банку, попередньо надходили на їх рахунки з рахунку клієнта банку – юридичної особи (далі – фінансова компанія), відкритого в банку, як надання кредитів згідно кредитних договорів;

2) кредитні договори, на підставі яких фізичним особам фінансовою компанією видавалися кредити, є однотипними, а виконання зобов’язань забезпечуються договором поруки або неустойкою (пенею). Водночас у разі порушення позичальником строку повернення кредиту, позичальник сплачує пеню в розмірі 0% від розміру кредиту за кожен день прострочення повернення кредиту;

3) кожною із фізичних осіб було отримано кредит в межах суми від 4,2 млн грн до 10,3 млн грн на строк, що становить 14 календарних днів. Проте відповідно до опитувальників та за інформацією, яку Національний банк отримав від органів Державної фіскальної служби, доходів фізичних осіб було недостатньо для проведення відповідних фінансових операцій із погашення кредитних зобов’язань. Адже частина фізичних осіб є безробітними або займають посади, які не передбачають отримання доходів, достатніх для погашення отриманих сум кредитів. Наприклад, серед них є люди таких професій, як: інженер, менеджер, адміністратор, продавець, друкар, торговий представник, касир;

4) фізичні особи, яким фінансова компанія надавала кредити, самостійно їх не повертали, відсотків за користування ними теж не сплачували. Погашення кредитів здійснювалось виключно двома юридичними особами – клієнтами банку (далі – поручителі) на підставі договорів поруки безготівковими коштами. Ці кошти надходили від значної кількості юридичних осіб, з рахунків, відкритих в різних банках, зокрема як оплата за сільськогосподарську продукцію, як безповоротна фінансова допомога тощо;

5) фізичними особами рахунки в банку закривались до погашення виданих фінансовою компанією кредитів. А фінансові операції, які здійснювались за рахунками деяких фізичних осіб, проводились після отриманої банком заяви про їх закриття;

6) щодо поручителів наявні ознаки фіктивності. Зокрема:

місцезнаходження є адресою, яка є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб;
зміна керівника, кінцевого бенефіціарного власника та місцезнаходження перед відкриттям рахунку в банку;
у штаті працює одна або декілька осіб;
обіг грошових потоків за рахунками клієнта складає мільйони гривень;
мінімальний розмір статутного капіталу у одного з двох поручителів (1 000,00 гривень);
мали однакову ІР-адресу;
мали/мають спільних керівників, кінцевих бенефіціарних власників;

7) банк, всупереч власним внутрішнім процедурам з питань фінансового моніторингу, не встановив поручителям високого рівня ризику. Він цього не зробив, незважаючи на те, що фінансові операції, проведені за рахунками поручителів, виявлялись банком, зокрема за ознаками внутрішнього фінансового моніторингу. Отже, неправильне визначення рівня ризику призвело до нездійснення банком поглибленої перевірки щодо поручителів та нездійснення банком інших заходів з метою зменшення виявлених ризиків.

НБУ зауважував, що "відповідно до документу "Типологічні дослідження Державної служби фінансового моніторингу України за 2017 рік" незаконне переведення грошових коштів у готівку є одним з найпоширеніших видів нелегального бізнесу, яким займаються "конвертаційні центри".

"Такі фірми мають ознаки фіктивності, реєструються на підставних осіб, не звітують до податкових органів і за винагороду "надають послуги" з конвертування готівки. Переважно, створюються угрупованням осіб, які мають значний досвід у цій діяльності та тісно пов’язані з кредитно-фінансовими установами. Такий механізм гарантує безпеку реалізації схем подальшого відмивання коштів. Крім того, банк не виявляв/несвоєчасно виявляв факт належності клієнта або особи, що діє від його імені, до національних публічних діячів, їх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб", - констатував Нацбанк.