Прокуратура: НБУ сприяв валютним зловживанням Сбербанку та його клієнтів

Все про економіку та фінанси

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 09.12.2019, Київська місцева прокуратура №6 здійснює процесуальне керівництво по матеріалам досудового розслідування кримінального провадження №42018101060000226 від 25.11.2018, зареєстрованого за фактом вчинення службовими особами АТ «Сбербанк» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми).

Згідно з судовими матеріалами, “досудовим розслідуванням встановлено, що протягом червня-грудня 2015 року та лютого-березня 2017 року 9 клієнтів АТ «Сбербанк», за сприяння службових осіб вказаної банківської установи, а також Національного банку України уклали 20 імпортних контрактів із нерезидентами, на підставі яких перераховано за кордон кошти у сумі понад 2,7 млн. дол. США, 2,23 млн. євро та 80,97 млн. грн., в той час як товар надійшов лише на суму 213 тис. дол. США. Документи, які надавались до АТ «Сбербанк», можливо, були підроблені” (цитата).

Також констатується, що “протягом 2016-2017 років клієнтами АТ «Сбербанк», за сприяння службових осіб Національного банку України здійснено виведення коштів за кордон під виглядом псевдо зовнішньоекономічних контрактів 26 клієнтами банку відповідно до яких відвантажено продукцію на загальну суму понад 55,74 млн. дол. США, а надходження іноземної валюти становлять лише 112,78 тис. дол. США. В результаті валютна виручка у розмірі понад 47,55 млн. дол. США не надійшла на рахунки суб`єктів господарювання” (цитата).

Коментар НБУ від 14.01.2020 - тут.

Контекст

У вересні 2019 року НБУ повідомляв, що Окружний адмінсуд м. Києва скасував рішення Нацбанку, прийняте в грудні 2018 року, про застосування до Сбербанку заходів впливу у вигляді накладення штрафу (94,7 млн грн) та письмового застереження за порушення в сфері фінмоніторингу.

Регулятор заявляє про намір подати апеляційну скаргу.

НБУ нагадував, що застосував заходи впливу для Сбербанку через “незабезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу; неналежне виявлення та вивчення публічних діячів; недотримання порядку надання інформації спеціально уповноваженому органу; порушення порядку зупинення фінансових операцій” (цитата).

За інформацією регулятора, він виявив факти проведення банком “великомасштабних фінансових операцій (на загальну суму понад 3 млрд грн), характер та наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані, зокрема, з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку та використанням документів, що мають ознаки підроблених, недійсних (нікчемних)”.

Нижче - витяг із тодішньої заяви Нацбанку:

“За період з 02.07.2016 до 13.10.2017 [Сбер]банк здійснив фінансові операції із отримання з рахунків 16 юридичних осіб - клієнтів банку (далі – Група клієнтів 1) готівкових коштів у загальній сумі близько 2,5 млрд грн для закупівлі сільськогосподарської продукції.

Варто зазначити, що НБУ неодноразово застосовував до зазначеного банку заходів впливу за подібні фінансові операції у 2015 та 2017 роках.

Так, після отримання Банком звіту за результатами попередньої перевірки НБУ (Звіт від 2016 року), в якому було зафіксовано здійснення ризикової діяльності, яка, зокрема, полягала у видачі з рахунків 8 юридичних осіб - клієнтів банку готівкових коштів у сумі близько 270 млн грн, НБУ за результатами поточної перевірки (Звіт від 2018 року) було виявлено, що Банком змінено схему видачі готівки цим особам, а також пов’язаним з ними особам (видача готівки з поточних рахунків з використанням платіжних карток замість поточних рахунків) і майже удесятеро збільшено обсяг фінансових операцій (загальна сума близько 2,5 млрд грн), які містять ознаки таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва.

Так, частина юридичних осіб Групи клієнтів 1 після отримання Банком попереднього акта перевірки НБУ продовжувала здійснювати фінансові операції зі зняття готівкових коштів через касу Банку та ПКТС в основному вже за допомогою поточних рахунків з використанням платіжних карток та здійснювала безготівкові перерахування на рахунки решти юридичних осіб Групи клієнтів 1, які, зі свого боку, також отримували готівкові кошти зі своїх рахунків відкритих в Банку.

Отже, відповідно до наявних в банку документів після отримання готівкових коштів зі своїх рахунків Група клієнтів 1 буцімто використовувала схему видачі зі своїх кас авансу на відрядження або під звіт фізичним особам згідно з договорами доручення, для закупівлі сільгосппродукції у юридичних осіб та фізичних осіб.

Водночас, за інформацією органів фіскальної служби, стосовно фізичних осіб у яких Група клієнтів 1 здійснювала закупівлю сільськогосподарської продукції, у відомостях із закупівлі сільськогосподарської продукції, наявних в банку, вказані реєстраційні номери облікової картки платників податків фізичних осіб, які не існують або обліковуються за іншими фізичними особами. А закупівля Групою клієнтів 1 сільськогосподарської продукції у юридичних осіб здійснювалась у сумах, що значно перевищували встановлені НБУ можливі граничні суми розрахунків готівкою.

Також, за інформацією органів статистики та органів фіскальної служби, фінансова звітність про господарську діяльність, яка містилась в справах окремих юридичних осіб Клієнтів групи 1 з відмітками про отримання відповідними органами, не подавалася або була надана/отримана за іншою датою, ніж зазначена в документах, наданих Групою клієнтів 1.

Крім того, окремі юридичні особи Групи клієнтів 1 мають ознаки пов’язаності, зокрема, однакові адреси державної реєстрації, спільні ІР-адреси, спільні номери контактних телефонів, наявність спільних керівників/кінцевих бенефіціарних власників/довірених осіб, та ознаки фіктивності, зокрема, у штаті одна працююча особа, яка одночасно була керівником та кінцевим бенефіціарним власником цієї юридичної особи; адреса державної реєстрації є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб; перед відкриттям рахунку в банку та/або під час обслуговування відбулась зміна власників, місцезнаходження, директорів, виду основної діяльності, істотне збільшення розміру статутного капіталу, надання права розпоряджатися рахунками третім особам, які відповідно до документів, що зберігаються у справах юридичних осіб, не пов`язані з ними тощо.

Крім того, значна частина юридичних осіб Групи клієнтів 1 та їхні контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях, пов’язаних, зокрема, з безпідставним формуванням податкового кредиту/ухиленням від сплати податків тощо.

Варто додати, що частина юридичних осіб Групи клієнтів 1, та їхні фінансові операції стали об’єктом перевірки відділом внутрішнього аудиту банку, інформація стосовно окремих юридичних осіб Групи клієнтів 1 аналізувалась банком та доводилась до відома Правління банку, як такі чиї операції несуть ризики.

Отже, викладена вище інформація може свідчити про усвідомлення банком ризиків, пов’язаних з обслуговуванням вищезазначених клієнтів, проте, незважаючи на це, банк продовжував проводити їх фінансові операції.

Схожі фінансові операції здійснювалися і за рахунками інших клієнтів банку.

Зокрема, з рахунків 14 юридичних осіб - клієнтів банку (далі – Група клієнтів 2) за період з 19.05.2016 до 14.09.2017 здійснено фінансові операції зі зняття готівкових коштів зі своїх поточних/карткових рахунків у загальній сумі понад 600 млн грн, отриманих переважно від одної юридичної особи - контрагента. Після отримання готівкових коштів зі своїх рахунків в Банку Група клієнтів 2 буцімто використовувала схему видачі зі своїх кас цих коштів для закупівлі сільгосппродукції або металобрухту у фізичних осіб.

Характер та наслідки зазначених фінансових операцій дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані, зокрема, з легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку.

Так, відповідно до наявних в банку документів наданих Групою клієнтів 2 виявлено, що обсяги придбаної продукції у фізичних осіб є такими, що мали викликати у банку сумнів (підозру).

Наприклад, обсяг проданих товарів, зокрема однією фізичною особою за 12 днів, становить 140 тонн сільськогосподарської продукції, іншою за 9 днів – 421,8 тонн металобрухту тощо. Водночас документи щодо реальних можливостей цих фізичних осіб по виробництву такої кількості сільгосппродукції та можливості її зберігання для подальшого продажу у банку відсутні.

Також у банку відсутні документи щодо реальних можливостей цих фізичних осіб зберігати таку кількість металобрухту.

Стосовно більшості юридичних осіб Групи клієнтів 2 наявні ознаки фіктивності (зокрема, у штаті юридичних осіб працювала одна особа, яка одночасно була керівником та власником цих осіб; за місцем реєстрації юридичних осіб зареєстрована значна кількість інших юридичних осіб; відсутня фінансова звітність тощо) та пов’язаності (зокрема, зареєстровані в один період, відкривали рахунки в один період та в одному відділені банку, мають спільні ІР-адреси, спільні номери контактних телефонів, спільних керівників/кінцевих бенефіціарних власників тощо).

У наданих банком копіях документів частини юридичних осіб Групи клієнтів 2 наявні копії фінансової звітності з відмітками про їхнє отримання Державною службою статистики України.

Проте згідно з інформацією Державної служби статистики України фінансова звітність про господарську діяльність цих юридичних осіб до органів за окремі періоди не подавалась.

Більшість юридичних осіб Групи клієнтів 2 та їхній контрагент є фігурантами кримінальних проваджень, пов’язаних, зокрема, з ухиленням від сплати податків (окремі з них були доступні на момент відкриття рахунків/проведення фінансових операцій).

Крім того, у справах окремих юридичних осіб Групи клієнтів 2 наявна службова записка Банку про здійснення виїзної перевірки 2-ох юридичних осіб з цієї групи, хоча одна із них на той момент ще не була зареєстрована. Також варто зазначити, що окремим юридичним особам Групи клієнтів 2 банком встановлювались нижчі, ніж встановлені у банку тарифним планом, тарифи на видачу готівки.


2. Здійснення клієнтом банку - фізичною особою - резидентом (Клієнт) у період з 20.12.2015 до 07.12.2017 розрахунків (65 фінансових операцій) платіжними картками, емітованими банком за кордоном, в закладах, які проводять азартні ігри (казино), на загальну суму у гривневому еквіваленті більше 60 млн грн.

Проте джерелом походження зазначених коштів переважно є:

внесення коштів готівкою в касу банку, в основному довіреною особою Клієнта та самим Клієнтом;

отримання зворотної безвідсоткової позики від клієнта банку – юридичної особи-резидента у загальній сумі близько 23 млн грн, в якій довірена особа Клієнта є керівником вищезгаданої юридичної особи, а Клієнт її кінцевим бенефіціарним власником. Зазначені кошти попередньо були зараховані на рахунки юридичної особи від різних контрагентів, рахунки яким відкрито в інших банках, та в цей або наступний день перераховувалися транзитом на рахунок Клієнта.

Аналіз наявних в банку документів (інформації), свідчить про те, що в банку відсутні документи (інформація) щодо реальних фінансових можливостей здійснення Клієнтом зазначених фінансових операцій та про невідповідність його фінансових операцій наявним у банку документам (інформації) щодо його фінансового стану.

Водночас у період проведення відповідних фінансових операцій банком було отримано судову ухвалу про арешт коштів, які знаходяться на рахунках вищезгаданої юридичної особи у цьому банку, проте банк належним чином не врахував наявну в нього інформацію та, зокрема, не встановив незадовільну оцінку репутації і високий рівень ризику відповідним клієнтам. Варто зазначити, що 58 із 65 зазначених вище фінансових операцій Клієнта містять ознаки таких, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, проте Банком зазначені фінансові операції, як такі, що підлягають фінансовому моніторингу, не виявлялись.


3. За період з 26.04.2016 до 13.10.2016 за дорученням трьох клієнтів Банку - юридичних осіб-резидентів (далі – Страховики) банк здійснив фінансові операції з перерахування коштів на загальну суму близько 18,8 млн євро на рахунок страхового брокера – юридичної особи-нерезидента (далі – Брокер) як перестрахову премію. У подальшому Брокер передав ризики у перестрахування 4 страховим компаніям з країн Азії (далі – Перестраховики).

Характер та наслідки зазначених фінансових операцій дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів (зокрема, пов`язані з переказом коштів за кордон) та використанням документів, що мають ознаки підроблених, недійсних (нікчемних), зокрема, з огляду на таке:

1) на запит НБУ:

2 перестраховики повідомили, що у них відсутні ділові відносини з Брокером;
центральний банк країни реєстрації Брокера повідомив, що у зв`язку з початком розслідування фактів, викладених у запиті, Брокер звернувся до нього з проханням анулювати/скасувати його реєстрацію в якості страхового брокера, страхового брокера, що надає послуги за кордоном (зокрема, для здійснення посередництва у перестрахуванні) та вищезгадані реєстрації були анульовані/скасовані;

2) документи щодо сплати перестрахувальної премії мають ознаки підроблених, недійсних (нікчемних); 3) щодо Страховиків наявні така інформація:

реєстрація у житлових будинках за адресами масової реєстрації юридичних осіб (зміна місцезнаходження);
зміна структури власності та керівників;
невідповідність ресурсів обсягам здійснюваної діяльності (у штаті працює 2 - 3 особи);
наявні ознаки пов’язаності (спільні ІР-адреси, схожі за "принципом створення" адреси електронної пошти);
керівники є особами, які зареєстровані на непідконтрольній Україні території;
згідно з інформацією з публічних джерел є фігурантами кримінальних проваджень.

4) банком для Страховиків були встановлені індивідуальні тарифи винагороди за надання послуг під час здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України з придбання валюти, які відрізнялися від стандартних тарифів винагороди майже вдвічі. Крім того, під час проведення перевірки банк надавав Національному банку України недостовірну інформацію/документи.

Водночас банк не забезпечив здійснення достатніх заходів щодо вивчення клієнтів та аналізу їхніх фінансових операцій, спрямованих на якісне управління ризиками у сфері фінансового моніторингу, зокрема, для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризику проведення клієнтами фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму”.

Раніше Сбербанк називав заходи впливу, застосовані Нацбанком у грудні 2018 року, “неринковими і частково протекціоністськими по відношенню до інших гравців українського фінансового ринку” (цитата).

При цьому в серпні 2019 року за порушення в сфері фінмоніторингу НБУ також застосував до Сбербанку як захід впливу письмове застереження за “нездійснення банком на підставі офіційних документів перевірки повноважень особи, яка діє як представник клієнта” (цитата).