Приватбанк просить Верховний Суд "розморозити" справу щодо націоналізації банку

Все про економіку та фінанси

26.03.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватбанку на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду від 02.03.2021, якою було зупинено розгляд справи №826/7432/17 (у рамках якої Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію Приватбанку).

Суд апеляційної інстанції зупинив розгляд цього спору "до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13 травня 2020 року №590-IX та Закону в цілому, а також положень інших законодавчих актів в редакції Закону" (цитата з ухвали Шостого апеляційного адмінсуду від 02.03.2021).

Нагадаємо, 18.04.2019 Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив згаданий позов екс-співвласника Приватбанку, після чого Кабмін, Мінфін, НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, Приватбанк подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції.

Згідно з судовими матеріалами, НБУ, Кабмін, Мінфін і ФГВФО подавали клопотання про закриття провадження в цій справі.

Держструктури обгрунтовували вказане клопотання тим, що 23.05.2020 набув чинності т.зв. закон про банки (неформальна його назва - “антиколомойський”, - ред.). Він доповнив Кодекс адміністративного судочинства України статтею 266-1, яка регламентує особливості провадження у справах щодо оскарження рішень НБУ, ФГВФО, Мінфіну, НКЦПФР, Кабміну стосовно виведення банків з ринку.

Як зауважували держвідомства, “оскільки згідно ст. 266-1 КАС України визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною 1 цієї статті, або окремих його положень не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення та не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди, та не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку, то заявлені позивачем вимоги спрямовані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не відповідають нормам частини 7-10 ст.266-1 КАС України, а провадження в цій частині підлягає закриттю” (цитата).

Натомість, як зазначається, представник І. Коломойського надав до суду заперечення на вказані клопотання відповідачів про закриття провадження у справі.

Свою позицію він аргументував тим, що положення закону №590, на які відповідачі посилаються, як на підставу для закриття провадження у справі, “не підлягають застосуванню, оскільки вони вступають в колізію із актами вищої юридичної сили - нормами Конституції України та нормами ратифікованих Україною міжнародних договорів, зокрема Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому в даному випадку мають застосовуватись останні” (цитата).

На думку представника позивача, положення закону №590-ІХ та відповідні зміни, зокрема до КАС України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюють свою дію на судові спори та провадження, які розпочаті (у яких особа звернулась до суду з позовом), та правовідносини, які виникли, до набрання чинності цим законом, а “відтак, закриття провадження судом у справі, провадження в якій відкрите до набрання чинності Законом №590-ІХ буде суперечити конституційним принципам права на судовий захист, що додатково гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, засадам дії закону в часі, а також принципам правової визначеності та передбачуваності, що є недопустимим” (цитата).

З цього приводу Шостий апеляційний адмінсуд в ухвалі від 02.03.2021 зазначив таке:

“У п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №590-IX зазначено, що судові провадження, розпочаті до набрання чинності цим Законом, у яких на день набрання чинності цим Законом не ухвалено остаточне рішення, вирішуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Вказані обставини свідчать про те, що при вирішенні справи та клопотань відповідачів судом буде вирішуватись питання щодо застосування положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 року №590-IX.

У судовому засіданні, яке відбулось 16 лютого 2021 року судом було встановлено, що до Конституційного Суду України було подано конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13 травня 2020 року № 590-IX, а також положень інших законодавчих актів в редакції цього Закону.

Судом встановлено, що Велика палата Конституційного Суду України 16 липня 2020 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13 травня 2020 року № 590-IX (далі - Закон) та Закону в цілому, а також положень інших законодавчих актів в редакції Закону. Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Конституційний Суд України перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

З метою повного, всебічного розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом було направлено на адресу Конституційного Суду України запит про надання у найкоротший термін належним чином завірену копію зазначеного вище конституційного подання.

25 лютого 2021 року на адресу суду надійшла відповідь Конституційного Суду України, до якої долучено належним чином завірену копію конституційного подання.

Згідно вимог ст.236 КАС України зупинення провадження у справі обумовлено наявністю обставин, які перешкоджають розгляду справи до їх усунення або виконання необхідних дій.

Так, частиною 1 ст.236 КАС України визначено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13 травня 2020 року № 590-IX має застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі, а також те, що законність вказаного Закону на даний час вирішується у Конституційному Суді України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13 травня 2020 року № 590-IX та Закону в цілому, а також положень інших законодавчих актів в редакції Закону".