Податковий штраф для "Тандем-Фінанс" на 1,2 млрд грн: суд наклав арешт на 9,1 млн грн

Все про економіку та фінанси

16.02.2021 Окружний адмінсуд м. Києва частково задовольнив позов Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс" (у справі №640/8065/20) та наклав арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку на суму податкового боргу в розмірі 9,1 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, податківці просили суд накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс", що знаходяться у банку на суму податкового боргу в розмірі 1,19 млрд грн.

Як зазначається, ТОВ "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс" не погашає податковий борг у добровільному порядку і в нього для цього відсутнє майна (в податкову заставу було описано майно компанії лише на 1,69 млн грн).

Разом з тим, суд вказав, що всі банківські рахунки ТОВ "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс", на які податківці просять накласти арешт, призначені для розміщення коштів клієнтів ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" як фінансової установи, а не власних коштів відповідача.

Водночас суд констатував, що з огляду на приписи пункту 87.8 статті 87 Податкового кодексу, кошти на вказаних рахунках можуть слугувати джерелом погашення податкового боргу ТОВ "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс" у сумі, яка не перевищує суму власного капіталу відповідача. Цю суму суд визначив на рівні 9,1 млн грн, що, за даними держреєстру, відповідає розміру статутного капіталу ТОВ "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс".

Додамо, що 16.02.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити заяву ТОВ "Фінансова компанія "Тандем-Фінанс" про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адмінсуду від 04.11.2019 (у справі №640/4426/19), яким було задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві та скасовано рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 04.07.2019 про скасування (на вимогу ТОВ «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс») податкового повідомлення-рішення №0066481409 від 21.12.2018 в частині штрафних санкцій на суму 1,19 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків згідно ліцензії НБУ №36/1 від 05.07.2017 та здійснює розрахункові операції в готівковій формі, а саме, надає послуги з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС).

За даними податківців, в 2018 році ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс» повторно здійснювало операції з приймання готівки для подальшого її переказу із застосуванням ПТКС, які не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи.

За інформацією НБУ, за 9 місяців-2018 компанія прийняла готівку для подальшого переказу за допомогою ПТКС на загальну суму 1,187 млрд грн, у т.ч. в платіжній системі «ІнтерПейСервіс» на суму 80,2 млн грн, в платіжній системі «ЛЕО» - на 178,4 млн грн, в платіжній системі «Платисервіс» - на 734 млн грн, в платіжній системі «FLASHPAY» - на 194 млн грн.

Обґрунтовуючи правомірність застосування до позивача штрафу в розмірі 100% від непроведеної через РРО суми в 1,187 млрд грн, контролюючий орган посилався на те, що перший випадок порушення позивачем вимог п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було встановлено актом фактичної перевірки №1501/26/15/14/39405417 від 23.08.2018, за результатами якої прийнято ППР №0045931409 від 05.09.2018, згідно з яким до ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс» застосовані штрафні санкції у сумі 1 грн.

Суд першої інстанції вказав на правомірність висновку контролюючого органу щодо порушення позивачем порядку здійснення розрахункових операцій. Однак підкреслив, що податківці залишили поза увагою той факт, що податкове-повідомлення рішення №0045931409 було оскаржено в судовому порядку, та станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення №0066481409 не було узгодженим в силу п.56.18 ст.56 Податкового кодексу.

Однак суд апеляційної інстанції зауважив, що “неузгоджене податкове зобов`язання не підлягає оплаті суб`єктом господарювання до дня набрання судовим рішенням законної сили, проте обставини встановлені актом перевірки не можуть бути неузгодженими, а тому ГУ ДФС м. Києві законно було прийнято рішення про застосування штрафної санкції до ТОВ «ФК «Тандем-фінанс» за повторне порушення вимог п.1 ст.17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»” (цитата).

Додамо, що 13.02.2019 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити позов ТОВ “ФК “Тандем-Фінанс” до ГУ ДФС у м. Києві (в справі №826/14713/18) про скасування згаданого податкового повідомлення-рішення №0045931409 від 05.09.2018 (про одногривневий штраф). ТОВ “ФК “Тандем-Фінанс” подало касаційну скаргу на це рішення.

За даними цієї фінкомпанії (працює під торговою маркою “2click”), її мережа налічує 4000 платіжних терміналів.

У держреєстрі кінцевими бенефіціарами компанії вказані Серватяк Андрій та Павленко Віталій.

Контекст

07.09.2020 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 12.12.2019 (у справі №640/19908/19), яким було задоволено позов ТОВ “Фінансова компанія “Вап-Капітал” та скасовано податкове повідомлення-рішення №0008371409 від 25.02.2019 про застосування штрафу на 816,6 млн грн (за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг).

Згідно з судовими матеріалами, фіскали за результатами перевірки констатували неоприбуткування до каси підприємства готівкових коштів у сумі 175 млн грн (за 2015 рік - 11,7 млн грн, за 2016 рік - 141,5 млн грн, за 2017 рік - 21,8 млн грн).

Як зазначалося, ТОВ «Фінансова компанія «Вап-Капітал» використовувало 682 програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), а готівкові кошти, які надходили в 2015-2017 рр. були інкасовані працівниками та здані до банку. Водночас в касових книгах вони не були відображені, прибуткові касові ордери та видаткові касові ордери не складалися, та як наслідок не оприбутковувались.

Натомість суд зауважив, що виїмку коштів з ПТКС та здавання їх до банківських установ неможливо ототожнювати з надходженням готівкових коштів від третіх осіб та їх неоприбуткуванням, адже операції з переказу коштів, які виконує ТОВ «ФК «Вап-Капітал» не є розрахунковими операціями в розумінні закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та не передбачають надходження і оприбуткування готівки, що надходить до кас в розумінні «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», що, в свою чергу, унеможливлює застосування штрафних санкцій передбачених указом Президента №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 (втратив чинність у червні-2019).

ТОВ «ФК «Вап-Капітал» значиться власником платіжної системи MOSST Payments. У держреєстрі кінцевим бенефіціаром компанії вказаний Євген Пуля.

Як писав Finbalance, 11.12.2019 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ТОВ “Тріолан.Мані” та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 09.09.2019 (в справі №640/6511/19), яким компанії-скаржнику було відмовлено в задоволенні позову до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0016951409 від 05.04.2019, яким до ТОВ “Тріолан.Мані” за порушення Положення про ведення касових операцій в нацвалюті було застосовано штраф на 3,7 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, компанія-позивач здійснювала переказ коштів у нацвалюті через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) без використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

За результатами податкової перевірки, проведеної 01.03.2019, було встановлено, що в період з 01.01.2016 по 22.02.2019 використовувалися 234 відповідних ПТКС, обсяг операцій з приймання готівки склав 738,6 млн грн. І хоча готівкові кошти здавалися в банк, проте вони “в касовій книзі не відображені, прибуткові касові ордери та видаткові касові ордери на вищевказану суму не складалися, та як наслідок зазначену суму коштів не оприбутковано” (цитата).

З огляду на це, на підставі Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (був скасований у червні-2019, - ред.) фіскали наклали штраф на ТОВ “Тріолан.Мані” в розмірі 3,7 млрд грн.

Суд першої інстанції констатував, що відповідно до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при наданні відповідних фінпослуг мали використовуватися РРО, а відповідно мало місце “порушення підприємством позивача дотримання порядку здійснення розрахункових операцій” (цитата).

ТОВ “Тріолан.Мані” вказувало, що ні Закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ні Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затверджене Постановою правління НБУ №80 від 17.08.2017, не містять вимог щодо застосування РРО під час здійснення діяльності з переказу коштів.

Однак суд не прийняв цей аргумент, оскільки “вказані нормативно-правові акти регулюють зовсім інші правовідносини і жодним чином не впливають на регулювання правовідносин щодо податкового обліку обігу коштів” (цитата).

“Позивач був зобов`язаний здійснювати облік готівки в касовій книзі на повну суму її фактичних надходжень (до ПТКС) на підставі прибуткових касових ордерів, чого позивачем на власний розсуд зроблено не було”, - підкреслив Окружний адмінсуд суд м. Києва.

Шостий апеляційний адмінсуд погодився з висновками суду першої інстанції.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Тріолан.Мані" вказані Сергій Міщенко та Світлана Остапенко. Ця компанія пов’язана з телекомунікаційним провайдером Triolan.

У липні 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві констатувало, що з майже 60 тисяч платіжних терміналів (ПТКС - програмно-технічні комплекси самообслуговування) фіскалізовані не всі, тобто при операції вони видають нефіскальний чек.

“На сьогодні за результатами перевірок ГУ ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення на загальну суму 5,5 млрд грн. Це найбільша сума порушень, яка зафіксована саме щодо нефіскалізації цих комплексів.

Так згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при використанні нефіскалізованих ПТКС до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції в сумі 1 гривня, якщо вчинене вперше, а за кожне наступне вчинене порушення протягом календарного року 100 відсотків наданих послуг з переказу коштів через нефіскалізовані ПТКС”, - йшлося в повідомленні столичних фіскалів.