Пенсійний фонд може піти на ліквідацію, - глава комітету ВР з питань соцполітики

Все про економіку та фінанси

Голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова (входить у фракцію “Слуга народу”) в інтерв’ю для dt.ua заявила, що “ми думаємо про можливе перезавантаження форми існування ПФУ [Пенсійного фонду України]”.

“Один із варіантів — ліквідація Пенсійного фонду й передача його функцій Мінфіну або Держказначейству. Або перетворення ПФУ разом із фондами соціального страхування та безробіття на Національне страхове агентство. Цей план ми вже презентували спільно з урядом”, - зазначила Г. Третьякова.

У контексті реформування пенсійної системи глава комітету ВР з питань соцполітики зауважила таке:

“Ми звернулися до казначейства, щоб організувати щось на кшталт американської пенсії. Тобто ти можеш вносити 50 доларів на місяць, а казначейство обіцяє, що буде давати трохи більше інфляційного відсотка. Це може потребувати деякого переоснащення Держказначейства і створення спеціальної програми для того, щоб можна було відкривати небюджетні рахунки для фізичних осіб. І коли ми зробимо це, Держказначейство зможе запропонувати громадянам, наприклад, три види пенсій: 200 гривень на місяць, 500 або 700. І це буде гарантований пенсійний план. Той хто не довіряє приватному сектору, хто не довіряє нашому спліту, може зупинитися на цьому бюджетному варіанті.

Але ми в цей же час робимо дуже потужні кроки до того, щоб регулювання фінансових установ, які займаються фізичними особами та їх накопиченнями, було жорстким. Щоб (як у недавньому минулому) недобросовісні банкіри не використовували ресурс у своїх корисливих цілях. І тут держава має розробити і створити дуже жорстку систему. І регулятори зараз займаються цим.

Тому боятися втратити потрібно, але при цьому і турбуватися про свої статки, і нести за них відповідальність. В тому числі і соціальну — за те, що обираєш. Держава, в свою чергу, повинна усунути з цієї сфери криміналітет. І нарешті, ми повинні констатувати, якщо держава цього не зробила і з`являються кримінальні справи, що люди з фінансового сектору забрали гроші у інших, то в цьому випадку відповідальність несе бюджет. А це означає, що політики і органи державної влади, які допустили нежорстке регулювання, відповідають за те, що гроші людей втрачені. Цей ланцюжок відповідальності, в тому числі і політичної, теж потрібно публічно обговорювати”.

У січні Г. Третьякова заявляла, що “Україні потрібно йти на дуже плавне підвищення пенсійного віку, наприклад, на 1 місяць на рік, починаючи з 2023 або 2025 року, інакше ми своїх дітей прирікаємо на ще гіршу долю і гіршу пенсію” (цитата).

Також Г. Третьякова висловилася за запровадження обов’язкових пенсійних накопичень (про відповідний законопроект, внесений у парламент, - тут).

Контекст

Нагадаємо, класична трирівнева пенсійна система складається з солідарної (Пенсійний фонд, який наповнюється за рахунок єдиного соцвнеску), обов`язкової накопичувальної (паралельно з ЄСВ працююче населення робить відрахування, як правило, в недержавні пенсійні фонди) і добровільної накопичувальної (ті ж НПФ, але тільки за бажанням окремих громадян) частин.

Із 2002 року в Україні працює перший і третій рівні системи. Пенсійна реформа, прийнята парламентом у жовтні 2017 року, повинна була запустити другий рівень, але все обмежилося перший етапом, який передбачав "осучаснення" існуючих пенсіонерам і підвищення з 15 до 25 років мінімального страхового стажу (період відрахувань ЄСВ до Пенсійного фонду) для виходу пенсію в 60 років.

Глава Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв в жовтні 2019 року висловлював думку, що другий рівень пенсійної системи, який передбачає обов`язкові накопичувальні внески всіх працюючих громадян, з`явиться в Україні не раніше 2023 року.

"Другий рівень - це один з пунктів програми президента Зеленського. Але його запуск - це точно питання не найближчої перспективи, - зазначив Хромаєв. - Поки ми працюємо над законопроектом, але що точно можу сказати, що запуск другого рівня не може відбутися раніше 1 січня 2023 року. Такий орієнтир ми на даний момент закладаємо в законопроект".

За словами Хромаєва, в Україні поки що не готова інфраструктура, ще одна перешкода - дефіцит Пенсійного фонду (168 млрд грн в 2019 році). "Враховуючи демографічну ситуацію в Україні, потрібно розуміти, що перший рівень у нас швидше за все залишатиметься дотаційним ще дуже довго, - додав він. - Тому українцям критично важливо починати думати про додаткові пенсійні заощадження вже зараз".

Про те, що накопичувальні пенсії ще рано впроваджувати в Україні, заявляла і новий міністр соцполітики Юлія Соколовська. При цьому попередній глава міністерства Павло Розенко стверджував, що для запуску другого рівня вже з 2020 року є всі умови, справа тільки за "політичним рішенням Верховної Ради".