Печерський райсуд вирішив стягнути з Приватбанку на користь фірм Суркісів $350 млн

Все про економіку та фінанси

Міністерство фінансів заявило, що ухвалене 2 вересня рішення Печерського райсуду м. Києва за головуванням судді Вовка С.В. про порядок примусового виконання ухвали про забезпечення спірного позову компаній братів Суркісів про обслуговування депозитів, конвертованих у капітал банку під час націоналізації, "направлене на фактичне стягнення з банку майже 10 млрд грн ($350 млн) та прийнято з порушенням норм процесуального законодавства” (цитата).

“Міністерство фінансів не погоджуються з ухвалою Печерського суду щодо задоволення позову про стягнення з банку $350 млн на користь компаній братів Суркісів та буде продовжувати захищати інтереси держави та банку. Наступним кроком є підготовка апеляційної скарги на проголошену сьогодні ухвалу”, - йдеться в заяві Мінфіну.

Приватбанк також заявив про намір скаржити вказане рішення суду першої інстанції, наполягаючи на тому, що його правова позиція була "виключно сильною і підкріплена переконливими фактами і доказами" (цитата).

Коментар НБУ: 

“Національний банк продовжить захищати законність рішень про націоналізацію Приватбанку та докладе всіх зусиль для того, щоб зберегти фінансову стабільність і не допустити втрати коштів платників податків.

Судові процеси навколо Приватбанку тривають. Ми вважаємо, що рішення про конвертацію коштів пов’язаних з екс-власниками осіб у Приватбанку у 2016 році (bail-in) було справедливим і адекватним, з огляду на витрачені державою кошти для порятунку Приватбанку та фінансової системи.

Сьогодні Приватбанк є частиною стабільної та прозорої банківськоі системи. З моменту набуття права власності на акції банку державою цей банк підкріпив свою інноваційність і зручність сервісів надійністю та ефективним корпоративним управлінням”.

Коментар прем`єра Дениса Шмигаля:

"Печерський районний суд ухвалив рішення, яке направлене на фактичне стягнення з Приватбанку мільярдів гривень на користь компаній, пов’язаних із братами Суркісами.

Уряд не погоджується з відповідною ухвалою суду та оскаржить її в апеляційному суді. Зараз ми чекаємо на повний текст рішення, щоб сформувати юридичну позицію для апеляції.

Ми вважаємо, що рішення Печерського суду прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, без розгляду справи по суті.

Кабінет Міністрів продовжить співпрацю з Приватбанком та Національним банком для захисту інтересів держави та всіх українців. 

Хочемо зазначити, що рішення суду не стосується питання націоналізації Приватбанку. Приватбанк є державним банком і невід`ємною частиною стабільної та прозорої банківської системи".

Коментар міністр юстиції Дениса Малюськи: 

"Один з найбільших зашкварів у історії судової влади України відбувся сьогодні у Печерському суді у виконанні судді Вовка.

Суд задовольнив заяву «британських компаній» (афілійованих з братами Суркісами) та у якості забезпеченняпозову та без розгляду справи по суті ухвалив стягнути з Приватбанку близько 9 мільярдів гривень (точну суму зможу сказати після отримання тексту ухвали завтра вранці).

Ми обов’язково оскаржимо ухвалу в апеляційній інстанції.

Детальний план та прогноз наступних дій учасників спору напишу завтра після отримання тексту ухвали.

Звертаю увагу на можливі маніпуляції: компанії-позивачі та їх власники точно будуть поширювати інформацію про те, що правда за ними, що у них відібрали грошті та що ці гроші будуть витрачені на корисні для суспільства потреби.

Це маніпуляція.

Ключове інше – суд без розгляду справи по суті стягнув мільярди гривень з державного банку.

Без встановлення того, чи дійсно ці кошти Приватбанк винен.

Без встановлення того, чи не сплила давність.

Без встановлення будь-яких фактів у справі.

Впевнений, справедливість у справі буде відновлено.

Але як після цього відновлювати довіру до судів?".

Контекст

Як писав Finbalance, за даними Приватбанку, в ІІ кварталі він сформував резерви на 6,4 млрд грн у зв`язку з "ймовірністю вибуття ресурсів за результатами розгляду позовів проти банку, пов`язаних із проведеним обміном необтяжених грошових зобов`язань банку перед пов`язаними особами на акції додаткової емісії банку в грудні 2016 року" (цитата).

Для порівняння: витрати Приватбанку на формування резервів під кредитний портфель у ІІ кварталі становили 1,867 млрд грн (за все перше півріччя - 1,852 млрд грн).

З урахуванням у т.ч. двох названих факторів, у червні Приватбанк зафіксував збиток 5,6 млрд грн (за все перше півріччя задекларував прибуток 14 млрд грн).

Додамо, що загальний обсяг резервів банку під юридичні ризики на кінець ІІ кварталу становив 7,28 млрд грн.

У грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та зрештою "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).

Заступник глави наглядової ради Приватбанку Артем Шевальов заявив, що Приватбанк не створював додаткових резервів у судовому спорі з компаніями Суркісів, а примусове стягнення $350 млн призведе до зменшення капіталу банку і недонадходжень до держбюджету на таку саму суму.

А. Шевальов наголосив, що примусове списання не позначиться на поточному фінансовому стані банку, але скоротить можливість кредитування, прибуток і, відповідно, дивіденди, які Приватбанк заплатить до держбюджету наступного року.

Радник керівника Офісу президента України з банківських питань Вікторія Страхова зазначала, що резерви, сформовані в другому кварталі 2020 року в звітності Приватбанку, розраховані на виплати за єврооблігаціями, що потрапили під bail-in.

"Це не під bail-in щодо Суркісів, це під bail-in щодо неколомойської частини євробондів. Тож згодна з Артемом Шевальовим, у разі стягнення депозитів Суркісів це буде прямий вплив на капітал", - написала вона у Facebook.

Нагадаємо, в червні 2020 року Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабміну на ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 про зобов`язання Приватбанку виконувати умови депозитних договорів, укладених кіпрською філією банку з офшорними компаніями братів Суркісів (на суму майже $257 млн). Кабмін і Приватбанк подали касаційні скарги у Верховний Суд на відповідне рішення суду апеляційної інстанції.

Міністр юстиції Денис Малюська заявляв, що держвиконавці не будуть стягувати з Приватбанку $250 млн на користь фірм Суркісів. “ДВС повідомить Приватбанк про необхідність виконання ухвали суду, напевно, оштрафує банк за невиконання і направить матеріали в правоохоронні органи (саме такий алгоритм прописаний в законі). Ніхто ніяких грошей нікому не перерахує”, - зазначав глава Мін’юсту.

15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь сім`ї Суркісів у справі щодо пов`язаності їх з екс-акціонерами Приватбанку та щодо договорів примусового обміну їх коштів в банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн.

Як зазначалося, суд касаційної інстанції закрив провадження в цій адміністративній справі, але залишив за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції.

Тоді представник НБУ повідомляв, що в рамках вказаної справи Верховний Суд застосував норми закону про банки (т.зв. “антиколомойський” закон), прийнятого Верховною Радою і підписаного президентом Володимиром Зеленським за наполяганням МВФ.

14.07.2020 Госпсуд м. Києва на підставі “антиколомойського” закону закрив провадження в справі №910/18211/19 за позовом колишнього першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського до Приватбанку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів про визнання недійсними договорів про придбання акцій банку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови.

О. Гороховський був міноритарним акціонером Приватбанку (0,3236%), крім того, його вклади в банку потрапили під операцію bail-in в ході націоналізації Приватбанку

Разом з тим, 22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує операцію bail-in.

Своє клопотання Приватбанк мотивував знову ж таки “антиколомойським” законом, однак у цьому випадку суд відхилив відхилив відповідний запит.

Крім того, 21.07.2020 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ “КС Групп” та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020, якою за клопотанням Приватбанку на підставі “антиколомойського” закону було закрито провадження в справі №910/17541/19 (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in).

Аргументація судів у справах ТОВ "КС Групп" і ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” - тут.