Ощадбанк програв Коломойському в боротьбі за Промінвестбанк і Сбербанк

Все про економіку та фінанси

18 червня Верховний Суд відмовився задовольнити скаргу Ощадбанку та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 26.12.2019 (в справі №796/165/18), якою було задоволено скаргу ТОВ “Телерадіокомпанія “Жиса” (пов’язане з Ігорем Коломойським та його партнерами) і скасовано постанови держвиконавця від 29.10.2019, якими в свою чергу низка виконавчих проваджень (№60260134, №60258848, №60259987, №60258900) щодо спроб Ощадбанку стягнути з Росії $1,3 млрд компенсації за кримські активи (на підставі рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 26.11.2018) були приєднані до зведеного виконавчого провадження №59036926, у рамках якого компанії Ігоря Коломойського та його партнерів (на підставі рішення Арбітражного суду Гааги від 02.05.2018) хочуть стягнути з РФ $159 млн компенсації за їх нерухомість, експропрійовану в Криму після анексії українського півострова Росією.

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ “Телерадіокомпанія “Жиса” (один з "приватівських" стягувачів боргу з РФ) констатувало, що внаслідок рішення держвиконавця, було змінено загальний розмір заборгованості боржника перед стягувачами більш ніж на 1,3 млрд дол. На думку компанії-скаржника, “зміна складу стягувачів та розміру заборгованості за виконавчими документами має прямий і безпосередній вплив на розподіл коштів внаслідок примусового продажу майна боржника для вимог стягувачів”, причому вказані зміни "критично впливають на всі подальші процедури звернення стягнення на майно боржника в межах зведеного виконавчого провадження №59036926" (цитата).

Нагадаємо, саме в рамках зведеного виконавчого провадження №59036926 в травні 2019 року держвиконавець на вимогу “приватівських” структур наклав арешт на 99,77% акцій Промінвестбанку.

Контекст

22.10.2019 Паризький апеляційний суд відхилив клопотання Росії щодо призупинення примусового виконання рішення міжнародного арбітражу від 26.11.2018, яким було визнано, що РФ несе відповідальність за збитки, завдані українському держбанку в результаті анексії Росією Криму.

17.07.2019 Київський апеляційний суд задовольнив заяву Ощадбанку (в справі №824/66/19) та надав дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу (м. Париж, Франція) від 26.11.2018 щодо стягнення 1,1 млрд дол з Російської Федерації (в особі Мін’юсту РФ) як компенсації за експропріацію активів Ощадбанку в Криму.

При цьому Київський апеляційний суд видав виконавчі листи про стягнення з РФ не лише вказаної суми, але й у т.ч. процентів, що нараховуються з березня 2014 року (коли Росія анексувала український Крим, - ред.) до періоду повної виплати Росією заборгованості (за піврічною ставкою ЛІБОР в доларах США плюс 2% із щорічною капіталізацією).

У травні 2019 року Ощадбанк заявляв, що згідно із рішенням Міжнародного арбітражного трибуналу, Росія зобов’язана сплатити компенсацію і нараховані до дати винесення рішення проценти у розмірі близько 1,3 млрд дол, а також проценти, нараховані після винесення арбітражного рішення, які на 11.05.2019 становили 16 млн дол.

Російське Міністерство юстиції зауважувало, що, мовляв, не визнає рішення міжнародного арбітражу і не буде компенсовувати збитки Ощадбанку, оскільки арбітраж нібито не мав юрисдикції на розгляд позову.

Це при тому, що згадане рішення Міжнародного комерційного арбітражу було винесене на підставі Угоди між урядом РФ та Кабміном України про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998.

Ощадбанк констатував, що рішення арбітражу в спорі між Ощадбанком та Росією може бути примусово виконано у 154 державах, зокрема, за рахунок

- держвласності Росії, яке використовується з комерційною метою та відповідно не має спеціального імунітету;
- через "заміну кредитора" (у відносинах з іноземними контрагентами, де Росія виступає кредитором);
- за рахунок власності держкомпаній РФ (як зауважувалося, реалізація такого підходу можлива в Великобританії, США, Канаді, Франції, Швеції та ряді інших країн).

Також український держбанк уточнював, що Російська Федерація може ініціювати процедуру скасування винесеного арбітражного рішення, однак відповідна процедура є досить тривалою та складною.

Додамо, що Сбербанк у своїй звітності констатував, що в грудні 2019 року вступило в силу рішення Госпсуду м. Києва (від 10.10.2019) про зняття арешту з його акцій (було прийняте в межах справи №910/10107/19 за позовом російського Сбербанку).

Як зазначалося, в січні 2020 року депозитарна установа (Райффайзен Банк Аваль, - ред.) в порядку добровільного виконання судового рішення зняла арешт з акцій Сбербанку.

Нагадаємо, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018 (в справі №796/165/2018) на вимогу низки компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським та його партнерами, було накладено арешт на акції та нерухоме і рухоме майно українських “дочок” російських держбанків - Сбербанку, Промінвестбанку, ВТБ Банку. Судовою ухвалою серед іншого було заборонено Райффайзен Банку Аваль здійснювати будь-які зміни прав на акції Сбербанку на рахунку в цінних паперах.

Це рішення український суд тоді прийняв на підставі рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018, яким було задоволено позов згаданих “приватівських” структур про стягнення 159 млн дол з Росії в особі Мін’юсту РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією.

Як повідомляла біржа “ПФТС”, 04.03.2020 відбувся аукціон, на якому були продані 99,77% акцій Промінвестбанку за 268,7 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, переможцем аукціону стало ТОВ “ФК “Фортіфай”, яке сплатило вказану суму.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ "ФК "Фортіфай", яке придбало 99,77% акцій Промінвестбанку за 269 млн грн, вказаний Сергій Фаткуллін.

ПрАТ “Альтана Капітал”, яке від імені ТОВ "ФК "Фортіфай" брало участь в аукціоні з продажу акцій Промінвестбанку, на ринку в різні часи пов’язували з оточенням Ріната Ахметова (за даними “Альтана Капітал”, серед її ключових клієнтів - структури Ахметова).

Співрозмовники Finbalance на ринку зазначали, що реальними покупцями Промінвестбанку могли стати структури, близькі до Павла Фукса (який раніше цікавився Промінвестбанком) і Віталія Хомутинніка.

При цьому ЗМІ повідомляли, що покупцем 99,77% акцій Промінвестбанку могла стати компанія, пов’язана з інвестфондом VR Capital, “який профінансував угоду і фактично став реальним покупцем банку” (цитата).

Як писав Finbalance, у І кварталі 2019 року Промінвестбанк продав 5-мільярдний борг “Укрзалізниці” для VR Capital Group, яку створив інвестбанкір Річард Дітц (Richard Deitz) - у минулому він був одним із засновників інвесткомпанії “Ренесанс Капітал” (після кризи 1998 року продав свою частку в “Ренесансі”).

VR Capital - партнер групи ICU (мали спільний “сонячно-енергетичний” бізнес). При цьому раніше оточення Ріната Ахметова отримало контроль над мільярдними боргами групи "Донецьксталь" від ICU.

ТОВ "Крим Дівелопмент" (ще один з “приватівських” стягувачів боргу з РФ) в суді оскаржило продаж акцій Промінвестбанку, зазначаючи, що відповідний аукціон був проведений з порушенням законодавства, а ціна лота виявилася занижена.

05.05.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву Промінвестбанку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою цього суду від 10.03.2020 (в справі №910/3480/20), якою на вимогу ТОВ “Крим Дівелопмент” було накладено арешт на акції Промінвестбанку, його рухоме і нерухоме майно, рахунки в інших банках (у межах суми стягнення 169,8 млн дол), а також заборонено банку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи.

Промінвестбанк заявляв, що накладений у березні судом арешт може призвести "до повної зупинки банку та неплатоспроможності” (цитата).

07.04.2020 Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив клопотання Промінвестбанку про забезпечення позову та зупинив стягнення (виконавчі дії) в межах згаданого зведеного виконавчого провадження №59036926 до завершення розгляду справи №640/7175/20 (за позовом банку до Державної виконавчої служби про скасування постанови від 12.03.2020).

19.05.2020 Шостий апеляційний адмінсуд на вимогу Державної виконавчої служби скасував ухвалу суду першої інстанції від 07.04.2020.

12.03.2020 держвиконавець виніс постанову, якою зобов`язав депозитарну установу (ТОВ «Інвінтум») списати 99,77% акцій Промінвестбанку та перевести їх на рахунок, відкритий ТОВ «ФК «Фортіфай». “Проте станом на 23 березня 2020 року цінні папери, які були придбані на результатами аукціону, проведеного 04.03.2020, на рахунок ТОВ «ФК «Фортіфай» не перераховані (не зараховані)”, - йшлося в судових матеріалах.

Російський "Внєшекономбанк" (ВЕБ.РФ) називав продаж підконтрольного йому Промінвестбанку порушенням норм міжнародного права. ВЕБ.РФ декларував намір оскаржити продаж в іноземному суді.

03.03.2020 ВЕБ.РФ зазначав, що Україні не вдалося оскаржити торішнє рішення арбітра Стокгольмського арбітражу, який заборонив продавати Промінвестбанк.

ВЕБ.РФ подав позов до України і в межах відповідної справи в серпні-2019 попросив арбітраж вжити забезпечувальних заходів, щоб запобігти примусовому продажу акцій Промінвестбанку на аукціоні. Як зазначається, тоді арбітр заборонив Україні здійснювати будь-які дії, спрямовані на продаж акцій банку. Україна вирішила оскаржити це рішення перед повним складом трибуналу, до якого входив і призначений Україною арбітр.

За інформацією ВЕБ.РФ, 02.03.2020 арбітраж залишив у силі згадану заборону.

Як писав Finbalance, 18.12.2019 Київський апеляційний суд задовольнив заяву Міністерства юстиції України та зупинив провадження в справі №824/178/19, у рамках якої російська держкорпорація ВЕБ.РФ просить суд надати дозвіл на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 28.08.2019, яким за клопотанням ВЕБ.РФ - у межах забезпечення позову російської держкорпорації - було зобов`язано державу Україна (в особі державної виконавчої служби Міністерства юстиції) зупинити примусову реалізацію акцій Промінвестбанку, власником яких є ВЕБ.РФ.

НБУ заявляв, що не отримував пакет документів для погодження набуття істотної участі в Промінвестбанку.

НБУ зауважував, що “про ризики набуття істотної участі в банку без погодження регулятора Національний банк повідомив Міністерство юстиції та організатора торгів із продажу акцій Промінвестбанку, що відбулись 4 березня” (цитата).

“Особа, яка набула істотну участь без такого погодження, може бути позбавленою права голосу та оштрафованою, тоді як структура власності самого банку може бути визнаною непрозорою. Непрозора структура власності може стати підставою для віднесення банку до категорії проблемних, а згодом – у разі неусунення порушення – банк може бути визнаний неплатоспроможним.

Національний банк не втручається в процес виконання судових рішень. Разом із цим існують передбачені чинним законодавством інструменти для дотримання вимоги щодо отримання попереднього погодження Національного банку під час переходу права власності на акції банку. Одним із таких інструментів є включення до договору купівлі-продажу відкладальної умови, за якою фактичний перехід права власності на акції банку відбувається після отримання погодження регулятора", - йшлося в заяві Нацбанку.